Ухвала суду № 61596586, 27.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10281/16-а

УХВАЛА

27 вересня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого Баряка А.С.,

за участі секретаря Шмирової О.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

при розгляді в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Вінницького міського суду Вінницької області адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача, ОСОБА_3, підтримала та озвучела рініше подане до суду клопотання представником відповідача про зупинення провадження в справі, зазначивши, що 17 серпня 2016 року Вінницьким апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про звернення на підставі ч. 5 ст. 9 КАС України до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо відповідності ст. 22 Конституції України ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-УІІ від 14.10.2014 року у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 року. Посилається на те, що відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" передбачено, що у разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи. Вважає, що провадження по даній справі повинно бути зупинено до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України відповідного подання та просить суд, з посиланням, зокрема, на п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України, зупинити провадження по даній справі до вирішення Верховним Судом України питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо відповідності ст. 22 Конституції України ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-УІІ від 14.10.2014 року у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 року. В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що відповідач не володіє відомостями про те, чи вирішено дане питання Верховним Судом України та чи внесене відповідне подання до Конституційного Суду України.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні не заперечували та погоджуються з заявленим клопотанням про зупинення провадження у справі.

Суд, вислухавши заявлене клопотання, врахувавши думку учасників процесу, прийшов до наступного висновку:

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

За даних обставин, враховуючи, що суду не надано жодного належного та допустимого доказу того, що на даний час Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з поданням щодо відповідності ст. 22 Конституції України ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-УІІ від 14.10.2014 року у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76-VIII від 28.12.2014 року, що унеможливлює суд взяти до уваги та керуватись при вирішенні питання про зупинення провадження у справі обставинами, наявність яких не було беззаперечно та обєктивно встановлено в судовому засіданні, враховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумності тривалості судового розгляду, беручи до уваги норму п. 5 ч. 2 ст. 245 КАС України щодо можливості в подальшому, за умови настання обставин, якими обгрунтовується згадане клопотання, реалізувати стороною право на перегляд можливого рішення по даній справі за нововиявленими обставинами, в силу чого суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 158, 165 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця ОСОБА_4 про зупинення провадження в справі № 127/10281/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниця про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити дії.

Суддя