Ухвала суду № 61596450, 27.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28864/15-ц

УХВАЛА

27 вересня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого Баряка А.С.,

за участі секретаря Шмирової О.М.,

представника заявника ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судових засідань №3 Вінницького міського суду Вінницької області заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого 21.07.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі № 127/28864/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу, зазначивши, що не мала змоги бути присутньою на судовому засіданні, так як її представник адвокат ОСОБА_1 21.07.2016 року перебував у відпустці, про що повідомив суд засобами електронного звязку з клопотанням відкласти розгляд справи, а тому вважає причину неявки свого представника у судове засідання поважною. Також вважає, що суд безпідставно поновив строк позовної давності позивачу, що має істотне значення для вирішення справи, в силу чого просить суд переглянути заочне рішення від 21.07.2016 року по справі № 127/28864/15-ц, скасувати його та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив зазначені в заяві обставини про неможливість представника заявника бути присутнім в судовому засіданні, оскільки дійсно перебував у відпустці, також зазначив, що суд не вірно застосував норми законодавства щодо строків позовної давності, при цьому вважає, що підставою для відмови у позові було пропущення строку позовної давності, що не було враховано при ухвалені рішення. Підтримав заявлену вимогу в повному обсязі, просив заяву задовольнити.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили в задоволені заяви відмовити, оскільки неприбуття представника відповідача в судове засідання не є поважною причиною для перегляду заочного рішення, і не є обставиною, яка перешкоджала би зявитись до суду відповідачу. Зазначили, що питання щодо перевірки правильності застосування законодавства судом першої інстанції при ухвалені рішення це є виключна компетенція суду апеляційної інстанції. Просила в задоволенні заяви відмовити.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, матеріали справи, по якій ухвалено оскаржуване рішення, взявши до уваги пояснення учасників судового розглдяу, суд визначив та встановив наступні докази, обставини та відповідні правовідносини:

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та розписок про повідомлення про розгляд справи (а.с. 93, 97) вбачається, що ОСОБА_4 належним чином повідомлялась про розгляд відповідної справи 13.07.2016 року та 21.07.2016 року, на які відповідач та його представник повторно не зявились.

Зміст заяви представника відповідача ОСОБА_1 (а.с. 101) про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням у відпустці не підтверджено відповідними доказами, при цьому в данному судовому засіданні також жодних допустимих доказів в підтвердження зазначених обставин, окрім слів самого ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За даних обставин, з огляду на те, що законодавець чітко визначив обовязкову наявність слідуючих одночасно існуючих обставин, які необхідні для скасування заочного рішення, а саме: неявка відповідача в судове засідання та неповідомлення ним про причини неявки з поважних причин, а також істотне значення для правильного вирішення справи доказів, на які посилається відповідач, з огляду на наявність доказів у матеріалах справи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи на 13.07.2016 року та 21.07.2016 року, на які відповідач та його представник повторно не зявились, при цьому суд взяв до уваги та надав оцінку відповідній заяві представника відповідача про неможливість прибуття його в суд, постановивши з цого приводу ухвалу суду (а.с. 104), беручи до уваги те, що питання щодо перевірки правильності застосування законодавства, зокрема щодо строків позовної давності, судом першої інстанції при ухвалені рішення це є виключна компетенція суду апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЦПК України, з огляду на необхідність додержання судом принципу диспозитивності, передбаченого ст. 11 ЦПК України, враховуючи, що як до заяви про перегляд заочного рішення, так і в судовому засіданні по розгляду даної заяви, суду не було надано жодних доказів, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи, а тому суд вважає, що підстави, які повинні існувати для скасування заочного рішення в розумінні ст. 323 ЦПК України - відсутні, в силу чого приходить до висновку, що заяву слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 210, 212, 231, 232 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення, ухваленого 21.07.2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі № 127/28864/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Розяснити учасникам судового розгляду, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя