Ухвала суду № 61589637, 13.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

13 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» до ДПІ про скасування податкового повідомлення рішення,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 18 березня 2016 року на підставі статей 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) касаційну скаргу ДПІ повернув скаржнику.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ДПІ звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, установленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати зазначену ухвалу та передати справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, визначеному цим Кодексом.

За статтею 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачені підстави, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша). Іншою підставою перегляду встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 КАС (пункт 4 частина перша).

У статті 1711 КАС встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних спорів щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України і розпоряджень Президента України; 2) актів Вищої ради юстиції; 3) дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; 4) рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Як видно зі змісту заяви, її автор оспорює правильність застосування судом касаційної інстанції положення статті 4 Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким внесено зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI). На переконання заявника, саме це призвело до повернення касаційної скарги скаржнику, оскільки судовий збір було сплачено у розмірі, що не відповідає сумі, обчисленій за правилами пункту 3 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI.

Із виду і змісту оскарженого рішення, характеру заявлених позовних вимог можна дійти висновку, що заявник просить переглянути судове рішення, що фактично не містить висновків про протиправність чи правильність (законність) актів, дій чи бездіяльності суб'єктів правовідносин, зазначених у статті 1711 КАС. У розумінні пункту 4 частини першої статті 237 цього Кодексу таке рішення не утворює предмету перегляду.

Викладені обставини унеможливлюють відкриття процедури перегляду справи Верховним Судом України.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» до державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.Б. Прокопенко

О.О. Терлецький