Ухвала суду № 61589124, 26.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

26.09.2016 справа № 908/1867/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:ОСОБА_1 суддівОСОБА_2, ОСОБА_3розглянувши апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату, м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 рокуу справі№908/1867/16 (суддя Гончаренко С.А.) за позовом: до відповідача: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш», м. Енергодар, Запорізької області Запорізького обласного військового комісаріату, м. Запоріжжя Державної казначейської служби України, м. Київпростягнення 8660,70 грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори

ВСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 року у справі №908/1867/16 позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» до Запорізького обласного військового комісаріату за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення 8660,70 грн. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори задоволено:

- стягнуто з Запорізького обласного військового комісаріату на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Атоменергомаш» 8660 грн. 00 коп. витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобовязаним, призваним на навчальні збори і 1378 грн. 00 коп. судового збору.

- вирішено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідач - Запорізький обласний військовий комісаріат не погодився із рішенням місцевого господарського суду та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 року у справі №908/1867/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржник просив відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу з доданими до неї документами колегією апеляційної інстанції встановлено, що остання не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Абзацом 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції до скарги поданої Запорізьким обласним військовим комісаріатом не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та визначеному порядку, проте наявне клопотаня про відстрочення такої сплати.

Дослідивши заявлене клопотання колегія суддів вважає за необхідне відмовити в його задоволенні виходячи з наступних підстав.

У данному випадку заявником апеляційної скарги є місцевий орган військового управління, який не наділений пільгами щодо сплати судового збору.

При цьому, пунктом 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як роз'яснено в абз. 3 п. 3.1 постанов Пленуму від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й місцеві органи військового управління, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обовязку щодо фінансування відповідних державних органів (установ) само по собі на може бути підставою для вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, як Запорізький обласний військовий комісаріат, так і інші органи державної влади (установи), що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг державним органам та бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом відстрочення сплати судового збору (в даному випадку заявник по суті просить відстрочити сплату значної для держбюджету суми) призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Колегія суддів враховує, що наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при застосуванні ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (ухвали ВСУ від 13.11.2015 у справі №910/3551/15-г та від 17.11.2015 у справі №923/1899/14).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» (в редакції із змінами та доповненнями) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, право суду відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати закон пов'язує з встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

При цьому, слід зазначити, що законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку зменшити розмір судового збору, відстрочити або звільнити сторону від його сплати.

В обґрунтування вказаного клопотання апелянт вказує на те, що станом на 14.09.2016 року кошти на оплату судового збору на реєстраційному рахунку Запорізького обласного військового комісаріату відсутні, в органах Державної казначейської служби взяті фінансові зобовязання за КПКВ 2101020 КЕКВ 2800 «судовий збір». Крім того, зазначає, що оплата за судовий буде здійснена відразу після надходження коштів на реєстраційний рахунок Запорізького обласного військового комісаріату. На підтвердження викладених обставин апелянт надає реєстр бюджетних зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 02.09.2016 року за №186, з якого вбачається дані бюджетних фінансових зобовязань.

Відповідач не надав доказів в підтвердження його майнового стану, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.

Інших клопотань в тому числі, зменшення чи розстрочення сплати судового збору апелянтом не заявлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з викладеним, апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Колегія суддів важжає за необхідне зазначити, що при надходженні коштів з Державної казначейської служби України для сплати судового збору апелянт має право вдруге, безперешкодно, звернутись до Донецького апеляційного господарського суду, оскільки згідно з ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, ч. 1 п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд , -

У Х В А Л И В:

Відмовити Запорізькому обласному військовому комісаріату, м. Запоріжжя, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 року у справі №908/1867/16 - повернути заявникові.

Справу №908/1867/16 - повернути господарському суду Запорізької області.

Додаток (тільки на адресу скаржника): апеляційна скарга (вих.№1556 від15.09.2016р.) на 4 арк. з додатками на 6 арк.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді О.Л. Агапов

ОСОБА_3