Ухвала суду № 61588849, 28.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28.09.2016 Справа № 904/4230/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016р. у справі № 904/4230/16

за позовом Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради , м. Кривий Ріг

до Відповідача-1 Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “ Сітісервіс-КР”, м. Кривий Ріг про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016р. у справі № 904/4230/16 (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди об’єкта нерухомості комунальної власності міста № Ос-39 від 28.05.2015р., укладений між Управлінням комунальної власності міста виконкому міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сітісервіс-КР” (орендар). Виселено відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю “ Сітісервіс-КР” з нежилого приміщення загальною площею 210 кв.м. на 1 поверсі нежилої будівлі, розташованої по вул. Хабаровська, 9 в м. Кривому Розі. Стягнуто з відповідача-1 Управління комунальної власності міста виконкому міської ради на користь прокуратури Дніпропетровської області №1 витрати по сплаті судового збору 2 756,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення від 26.07.2016р. скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що виноситься ухвала.

Згідно з ч.1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За загальним правилом поважними причинами пропуску процесуальних строків вважаються обставини об'єктивного характеру, які не залежать від волевиявлення особи.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване рішення підписано судом 26.07.2016р., а отже набрало законної сили 08.08.2016р. Апелянт звернувся з апеляційною скаргою через суд першої інстанції 20.09.2016р., тобто із пропуском встановленого законом процесуального строку на оскарження рішення. З доданого до апеляційної скарги клопотання про поновлення процесуального строку вбачається, що повний текст рішення був отриманий Відповідачем 09.08.2016р. Проте, у зв`язку із багатоетапністю та необхідністю значного часу для оплати за рахунок коштів місцевого бюджету судового збору, строк пропущений, як вважає скаржник, з поважних причин.

Водночас, до апеляційної скарги Відповідачем-1 додане клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду спору по суті. Клопотання обґрунтоване такими ж підставами, як і попереднє: складністю, багатоетапністю та необхідністю значного часу для сплати судового збору та значним його розміром.

Отже, враховуючи, що з апеляційною скаргою Відповідач-1 звернувся майже через два місяці після прийняття рішення судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що він мав достатньо часу для сплати судового збору, який сплачений так і не був. Тобто, апелянтом процесуальний строк пропущений без поважних причин.

З огляду на те, що жодних доказів в розумінні ст.ст.32, 36 Господарського процесуального кодексу України на обґрунтування поважності причини пропуску строків на апеляційне оскарження до заяви скаржником не надано та такі обставини не наведені в заяві, остання задоволенню не підлягає.

Крім того, суд зазначає, що в силу ч.2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України право заявника на апеляційний перегляд справи № 904/4230/16 вказаною відмовою у прийнятті апеляційної скарги не порушується, оскільки дана справа знаходиться в провадженні господарського суду за апеляційною скаргою Відповідача-2.

Відповідно до статті 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, передбачено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку та розмірі, натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Втім, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, жодних доказів в обґрунтування заявленого клопотання, які б підтверджували скрутний матеріальний стан Відповідача-1 (фінансовий звіт підприємства, тощо) останнім не надано.

Отже, підстави для задоволення клопотання Відповідача-1 про відстрочення сплати судового збору також відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотань про поновлення процесуального строку та відстрочення сплати судового збору слід відмовити, апеляційну скаргу повернути скаржнику без розгляду.

Керуючись ст. 86, ст.ст. 93, 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

Відмовити Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016р. у справі № 904/4230/16.

Відмовити Управлінню комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016р. у справі № 904/4230/16 повернути скаржнику без розгляду.

Додаток: апеляційна скарга з додатками всього на 19-ти арк.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.А. Сизько