Ухвала суду № 61588550, 28.09.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

28 вересня 2016 року Справа № 5016/2975/2012(16/126)

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю Акпадон-Агро в порядку ст. 121-2 ГПК України

на дії (бездіяльність) Відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції (55400, Миколаївська область, смт. Братське, пров. Лікарняний, 1, код 34473278)

за позовом (стягувач): Товариства з обмеженою відповідальністю Акпадон-Агро (юридична адреса: 29000, АДРЕСА_1; поштова адреса: 54007, м. Миколаїв, вул. Тиха, 16, код 33842995 )

до відповідача (боржник): Фермерського господарства Калина (55480, Миколаївська область, Братський район, с. Мирне, код 20889694)

про: стягнення заборгованості в сумі 57960,00 грн.

Суддя В.Д. Фролов

ПРИСУТНІ:

від стягувача - ОСОБА_1 довіреність від 19.05.2016 року

- ОСОБА_2 довіреність № 2 від 05.01.2016 року

- ОСОБА_3 довіреність № 3 від 05.01.2016 року

від боржника: - представник не зявився

від органу ДВС: - представник не зявився

Боржник та орган ДВС про час судового засідання повідомлені належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с. 67, 68), проте, вимоги ухвал суду від 15.08.16 р., 14.09.16 р. не виконали, представники в судове засідання не зявилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

22.09.16 року від заявника до суду надійшла заява, якою він зясував свої вимоги та просив визнати дії Відділу ДВС Братського районного управління юстиції, що зазначені в даній скарзі, щодо зобовязання авансування витрат щодо оплати послуг субєкта оціночної діяльності у розмірі 3000,00 грн. неправомірними та незаконними; зобовязати Відділ ДВС Братського районного управління юстиції здійснити оцінку майна боржника, що було арештовано та описано згідно акту від 29.10.2014 року, а саме: сівалки (марка УПС-8, рік випуску 2008, заводський №1000) та агрегату універсального (марка УДА-3, 1-20, рік випуску 2007, заводський №929).

Враховуючи викладене, скарга розглядається з урахуванням уточнень від 22.09.16 року.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників стягувача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Акпадон-Агро звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою, в якій просить:

- визнати дії Відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції, що зазначені в даній скарзі, щодо зобовязання авансування витрат щодо оплати послуг субєкта оціночної діяльності у розмірі 3000,00 грн. неправомірними та незаконними;

- зобовязати Відділ державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції здійснити оцінку майна боржника фермерського господарства Калина, що було арештовано та описано згідно акту від 29.10.2014 року, а саме: сівалки (марка УПС-8, рік випуску 2008, заводський № 1000) та агрегату універсального (марка УДА-3, 1-20, рік випуску 2007, заводський № 929)

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що постановою органу ДВС від 10.11.2014 року призначено експерта субєкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. 26.02.2015 року органом ДВС було надіслано листа стягувачу, в якому зазначалось про відсутність у органу ДВС коштів для оплати послуг субєкта оціночної діяльності та про необхідність авансування витрат щодо опалити послуг субєкта оціночної діяльності у розмірі 3000,00 грн. стягувачем.

Проте, стягувач відмовився сплачувати аванс та зазначив, що такі дії органу ДВС суперечать вимогам ст. 58 ЗУ Про виконавче провадження, оскільки, арештоване майно боржника не є транспортними засобами, а тому визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників стягувача, суд дійшов висновку, що скарга обґрунтована належним чином та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.01.2013 року у справі № 5016/2975/2012(16/126) позов задоволено повністю, з фермерського господарства «Калина» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Акпадон-Агро» було стягнуто грошові кошти в загальній сумі 57960 грн. 00 коп., з яких: 40000 грн. 00 коп. основний борг, 12000 грн. 00 коп. штраф, 2960 грн. 00 коп. інфляційні витрати, 3000 грн. 00 коп. 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування витрат на сплату судового збору в сумі 1609 грн. 00 коп.

На виконання рішення від 16.01.2013 року у справі № 5016/2975/2012(16/126) господарським судом Миколаївської області 29.01.2013 року видано наказ.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

25.02.2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36725389 та надано боржнику семиденний термін для добровільного виконання вищевказаного наказу (а.с. 44).

11.03.2013 року органом ДВС, на підставі ст. 59 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 11, 52 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, а 12.03.2013 року, на підставі ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» - постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 45, 46).

Під час примусового виконання наказу суду, органом ДВС було здійснено розшук майна боржника та встановлено, що за боржником зареєстровано 5 одиниць сільськогосподарської техніки, про що свідчить лист Інспекції державного технічного нагляду № 33/01-24 від 20.03.13 року (а.с. 47).

29.10.2014 року органом ДВС при примусовому виконанні наказу від 29.01.2013 у справі № 5016/2975/2012(16/126) згідно акту опису та арешту майна описано та арештовано сівалку (УПС-8, заводський № 1000) та агрегат універсальний (марка УДА-3, 1-20, рік випуску 2007, заводський № 929).

Як зазначено в листі органу ДВС № 5-24-92 від 12.11.2014 року, 10.11.2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта субєкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні для здійснення оцінки майна боржника (а.с. 54).

26.02.2015 року орган ДВС направив стягувачу лист в якому зазначив, що в ході проведення виконавчих дій здійснено опис та арешт нерухомого майна боржника, а саме сівалки (марка УПС-8, рік випуску 2008, заводський №1000) та агрегату універсального (марка УДА-3, 1-20, заводський №929) та просив повідомити орган ДВС про готовність авансувати витрати щодо оплати послуг субєкта оціночної діяльності у розмірі 3000,00 грн. (а.с. 58).

Представник стягувача 25.05.2016 направив лист органу ДВС в якому зазначив, що арештоване майно боржника не є транспортним засобом, а тому відповідно до ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" визначення вартості зазначеного майна боржника повинно проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Відділ державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції відповіді на лист стягувача від 25.05.2016 не надав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну виконавчу службу" державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та Законами України.

Пунктами 1, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Приписами пунктів 1, 5, 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частиною 2 ст. 58 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Як зазначалось вище, орган ДВС направив стягувачу листа з проханням оплатити витрати щодо оплати послуг субєкта оціночної діяльності у розмірі 3000,00 грн.

Проте, органом ДВС, в порушення ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", не здійснено визначення вартості майна боржника за ринковими цінами, що діяли на день визначення вартості майна.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Орган ДВС своїм правом не скористався, представник у судове засідання не зявився, доказів, які підтверджують оцінку арештованого майна або те, що визначити вартість майна боржника було складно не надав.

Також органом ДВС не доведено та не надано доказів, що підтверджують той факт, що боржник чи стягувач заперечують проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем та не вказано підстави залучення до участі у виконавчому провадженні субєкта оціночної діяльності.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене, вимоги стягувача суд визнає обґрунтованими та законними, у звязку з чим, скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції в межах виконавчого провадження № 36725389 з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 29.01.2013 року по справі № 5016/2975/2012(16/126) підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати доводи товариства з обмеженою відповідальністю «Акпадон-Агро» правомірними, скаргу задовольнити.

Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції, щодо зобовязання авансування витрат щодо оплати послуг субєкта оціночної діяльності у розмірі 3000,00 грн.

Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Братського районного управління юстиції здійснити оцінку майна боржника - фермерського господарства «Калина» (55480, Миколаївська область, Братський район, с. Мирне, код 20889694), що було арештовано та описано згідно акту від 29.10.2014 року, а саме: сівалки (марка УПС-8, рік випуску 2008, заводський № 1000) та агрегату універсального (марка УДА-3, 1-20, рік випуску 2007, заводський № 929).

Суддя В.Д. Фролов