Ухвала суду № 61587458, 23.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження в адміністративній справі

23 вересня 2016 року м. Київ№ 826/1951/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Качура І.А., Келеберди В.І., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи: служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор-Плюс", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа №826/1951/16 (далі - справа) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі) до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-1) та Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), треті особи: служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор-Плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор-Плюс"), про:

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 18823684 від 23 січня 2015 року, прийнятого державним реєстратором відповідача-2 Ніловою Ангеліною Олександрівною (далі - оскаржуване рішення) стосовно квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира);

- скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №8490046 від 22 січня 2015 року, вчиненого державним реєстратором відповідача-1 Бондаренко Ангеліною Вікторівною про реєстрацію речового права власності на квартиру за ТОВ "ФК "Вектор-Плюс".

Під час розгляду справи у порядку письмового провадження судом ініційовано питання про закриття провадження у справі, виходячи із нижче викладених норм та з'ясованих обставин.

Так, 07 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", як банком, та ОСОБА_6, як позичальником, укладено кредитний договір №2706/1207/71-557, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику, а позичальник - прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит в іноземній валюті у розмірі 97000,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором того ж 07 грудня 2007 року між банком, як іпотекодержателем, та позичальником, як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір №2706/1207/71-557-Z-1, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В. за реєстраційним №2483.

Згідно з умовами договору іпотеки, іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку квартиру.

Проте, згідно свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 №112626 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла.

Згідно наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про право на спадщину за законом, частку квартири, що належала померлій, успадковано позивачами у відповідних частинах.

При цьому, 28 листопада 2012 року, між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" укладено договір факторингу №15, за умовами якого банк передав, а ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" прийняло на платній основі права вимоги щодо погашення заборгованості на підставі низки кредитних договорів та договорів забезпечення, у тому числі за договорами, укладеними із ОСОБА_6.

На підставі договору факторингу, між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, до переліку яких входить також договір іпотеки, укладений між банком та ОСОБА_6.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" на адресу ОСОБА_6 направлено вимогу від 03 грудня 2013 року про усунення порушення, а саме про оплату на користь ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" заборгованості протягом тридцяти днів із моменту отримання вимоги. ОСОБА_6 також повідомлено, що у разі невиконання вимоги ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

22 січня 2015 року ТОВ "ФК "Вектор-Плюс" звернулося до органу державної реєстрації із заявою про реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки разом із копіями відповідних документів, за результатами розгляду яких 23 січня 2015 року державним реєстратором відповідача-2 Ніловою Ангеліною Олександрівною прийнято оскаржуване рішення, яким право власності на квартиру зареєстровано за ТОВ "ФК "Вектор-Плюс", інформацію про що державним реєстратором відповідача-1 Бондаренко Ангеліною Вікторівною внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено у спосіб, визначений у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, яким, у даному випадку, є застереження у договорі іпотеки.

Зокрема, у п. 12.3 договору іпотеки сторони дійшли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.

Тобто, сторони договору іпотеки дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання іпотекодержатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя в один чи інший спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений нормами Закону України "Про іпотеку".

Зокрема, відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку", сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року №21-41а16, згідно з п. 1. ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, якщо спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, - спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин та має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, приймаючи до уваги висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 14 червня 2016 року №21-41а16, а також те, що спір у даній справі випливає із договірних відносин, суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки вона не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 24, 25, 128, 157, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/1951/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи: служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор-Плюс", про визнання протиправним та скасування рішення, скасування запису.

Копію ухвали направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що повторне звернення до адміністративного суду з тим самим позовом не допускається.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення спору віднесено до місцевого суду загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя І.А. Качур

Суддя В.І. Келеберда