Постанова № 61586664, 27.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 663/599/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Ведмідська Н.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції на постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 05 травня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Кушнарьова Олексія Сергійовича, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Інспектору патрульної поліції 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Кушнарьова Олексія Сергійовича, а саме: визнання протиправним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 079688 від 07 березня 2016 року; визнання протиправними дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Постановою Скадовського районного суду Херсонської області від 05 травня 2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Управлінням патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, так як ним здійснено зупинку ближче ніж 10 м. від пішохідного переходу, чим порушено п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху.

Вказані обставини підтверджуються записом з нагрудної відеокамери відповідача, який безпідставно не досліджено судом першої інстанції, внаслідок чого здійснено помилковий висновок про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 березня 2016 року в м. Херсоні, по вул. Червоностудентській, 32, позивач керуючи автомобілем «Вольцваген Пассат» здійснив зупинку ближче 10 м. від пішохідного переходу, внаслідок чого постановою інспектора патрульної поліції 3 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Кушнарьова Олексія Сергійовича серії ПСЗ № 079688, від 07 березня 2016 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення, у вигляді штрафу, на суму 255 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, а також зроблено висновок про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з яким не погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.1. Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, вони встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 15.9. Правил дорожнього руху, зупинка забороняється, зокрема, на пішохідних переходах і ближче 10 м. від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Колегією суддів встановлено, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР став факт зупинки його транспортного засобу ближче 10 м. від пішохідного переходу, у м. Херсоні, по вул. Червоностудентській, 32.

Так, з оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та пояснень апелянта вбачається, що працівниками патрульної поліції не здійснювалось виміру відстані автомобіля позивача до вищевказаного пішохідного переходу, так як факт вчиненого правопорушення зафіксовано на нагрудну відеокамеру інспектора.

Проте, з вищевказаних вимог оформлення постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що вона, крім іншого, повинна містити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

В свою чергу, оскаржувана постанова у справі про адміністративне не містить відповідного посилання, а тому є такою, що складена з порушеннями відповідних вимог.

При цьому, з оскаржуваного рішення суду першої інстанції вбачається, що ним не взято до уваги наданий відповідачем відеозапис, як належний доказ, який на його думку підтверджує факт вчиненого позивачем правопорушення, так як він отриманий з порушенням закону.

Так, згідно ч. 1 ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 70 ст. КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1.ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Так, з вищевказаних норм вбачається обов'язок суб'єкта владних повноважень доказати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти адміністративного позову належними доказами, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Тому, колегія суддів погоджується з посиланнями апелянта на безпідставність висновку суду першої інстанції у цій частині та вважає наданий ним відеозапис належним доказом у справі.

В свою чергу, з метою встановлення всіх обставин справи та дослідження зібраних судом доказів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, колегією досліджено наданий апелянтом відеозапис.

Так, колегія суддів вважає, що позивач, як учасник дорожнього руху у спірних правовідносинах, зобов'язаний неухильно дотримуватись правил дорожнього, зокрема, керуватися наявною дорожньою розміткою та дорожніми знаками, що мають бути установлені та нанесені відповідно до затверджених стандартів.

При цьому, згідно, ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею адміністративного правопорушенням (проступку).

В свою чергу, обов'язковою складовою адміністративного правопорушення є наявність вини особи (умисної або необережної), яку, зокрема, необхідно встановити суб'єкту владних повноважень під час виявлення відповідного правопорушення.

Так, з наданого апелянтом відеозапису вбачається повна відсутність горизонтальної дорожньої розмітки "зебра" на половині дорожнього полотна та суттєве зношення її залишків білля узбіччя дороги, крім того, вбачається відсутність дублюючого дорожнього знаку "Пішохідний перехід", передбаченого п. 1,32 розділу 33 ПДР.

Відповідно до п. 8.5-1. ПДР, дорожня розмітка повинна бути видимою учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби на відстані, що забезпечує безпеку руху. На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки (сніг, бруд тощо) або дорожня розмітка не може бути відновленою, установлюються відповідні за змістом дорожні знаки.

Крім того, відповідно до п. 9.4. Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 14.02.2012 № 54, дорожню розмітку (розмітку фарбою або розмітку, що складається з виробів, закріплених на проїзній частині або на спорудах) слід поновлювати або замінювати згідно з ДСТУ 2587:2010 "Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування".

В даному випадку, невиконання вимог нанесеної дорожньої розмітки, що не відповідає встановленим державним стандартам, виключає вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а як наслідок виключає можливість притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.

Більш того, судом відправлено запит до Управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв'язку Херсонської міської ради, з вимогою надання інформації щодо наявності горизонтальної дорожньої розмітки "зебра", що передбачена п. 1.14 розділу 34 Постанови КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху», по вулиці Червоностудентській у місті Херсоні, в межах будинків 26 - 34.

В свою чергу, з наданої відповіді Управління транспортної, дорожньої інфраструктури і зв'язку Херсонської міської ради вбачається, що у межах вулиці Гімназичній (Червоностудентській) б.26...34, у місті Херсоні існує два пішохідних переходи на перетинанні вулиць Гімназична та Порт-Елеватор (вулиця Порт-Елеватор має п-образну форму у плані), означених дорожніми знаками 5.35.1 й 5.35.2 "Пішохідний перехід" та дорожньою розміткою "зебра".

При цьому, у місці скоєння позивачем адміністративного правопорушення не передбачена відповідна дорожня розмітка.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Ляшко проти України», суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що працівники патрульної поліції наділенні не лише функцією покарання осіб за вчинення відповідних адміністративних правопорушень, а й функцією попередження вчинення таких правопорушень у майбутньому, шляхом інформування належних суб'єктів владних повноважень про невідповідність, зокрема, дорожньої розмітки встановленим державним стандартам.

Тому, враховуючи допущені порушення під час складання оскаржуваної постанови у справі про адміністративні правопорушення та безпідставність притягнення особи до відповідальності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, в частині скасування оскаржуваної постанови.

При цьому, колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, в частині визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, так як права останнього у межах спірних правовідносин порушенні саме оскаржуваною постановою відповідача, визнання протиправною та скасування якої, на думку колегії, є належним способом захисту його прав.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції - задовольнити частково.

Постанову Скадовського районного суду Херсонської області від 05 травня 2016 року - скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 № 079688 від 07 березня 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло