Ухвала суду № 61586225, 26.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"26" вересня 2016 р. м. Київ К/800/18968/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши заяву Державної служби України з питань безпеки на транспорті про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби України з питань безпеки на транспорті у Черкаській області про скасування постанови, -

у с т а н о в и в :

У серпні 2016 року Державна служба України з питань безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про повернення судового збору, сплаченого за подання зазначеної касаційної скарги, який внесено нею у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В обґрунтування заяви Укртрансбезпека посилається на те, що розмір ставки судового збору, встановленого Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", далі Закон № 3674-VI) і визначений ухвалою судді від 14 липня 2016 року за подання цієї касаційної скарги становить 661,44 гривень, однак скаржником сплачено такий у більшому розмірі, а саме 1450 гривень згідно платіжного доручення № 695 від 13 липня 2016 року, доданого до заяви.

На підставі наведеного відповідач просив повернути йому судовий збір, в частині, що внесений у більшому розмірі, ніж встановлено Законом № 3674-VI, а саме - 788,56 гривень.

Вказана заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За приписами частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Визначаючи розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги необхідно враховувати наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, і (або) дії вчинені ним чи не вчинені (бездіяльність), можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень або вчинення дій (бездіяльності) може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження таких рішень, дій чи бездіяльності спрямоване на захист порушеного майнового права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо, а також дій чи бездіяльності, внаслідок яких відбувається зміна майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Отже, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, визнання протиправними дій чи бездіяльності, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Майновими також є також вимоги про стягнення коштів з відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь позивача - фізичної чи юридичної особи, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Окрім цього, за змістом пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Такими випадками є, зокрема, спори за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, штрафних санкцій, недоїмки, пені, заборгованості зі сплати страхових внесків, адміністративно - господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, тощо.

Право на звернення з такими позовними заявами виникає у суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України, пов'язане з виконанням ним владних управлінських функцій і спрямоване на захист майнових інтересів держави у публічно-правових відносинах, а тому такі спори також необхідно віднести до майнових.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позивач у суді першої інстанції ставив питання про скасування постанови відповідача про застосування до нього штрафних санкції у розмірі 1700 гривень, а тому даний спір носить майновий характер.

За правилами підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюються у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

При зверненні до суду з даною позовною заявою ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За змістом частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У даному випадку, позовна заява подана у 2016 році.

Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень, а тому, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону № 3674-VI і розміру майнових вимог, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить 661,44 гривень

Разом з тим, скаржником сплачено судовий збір у більшому розмірі, а саме - 1450 гривень.

За правилами пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною 1 цієї статті, - повністю.

З урахуванням наведеного, сплачена Укртрансбезпека сума судового збору у розмірі 788,56 гривень підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI.

На підставі викладеного, керуючись статтею 87 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -

у х в а л и в :

Заяву Державної служби України з питань безпеки на транспорті про повернення судового збору, внесеного у більшому розмірі, ніж встановлено законом задовольнити.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути сплачений Державною службою України з питань безпеки на транспорті судовий збір у розмірі 788,56 гривень, згідно платіжного доручення № 695 від 13 липня 2016 року.

Копію ухвали разом з квитанцією про сплату судового збору надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України М.І. Мойсюк