Ухвала суду № 61586022, 26.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 р. Справа № 876/4640/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Каралюса В.М., Матковської З.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

за участі:

представника відповідача: Крючевської В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2016р. по справі № 161/6290/16-а за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправним, скасування припису та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності,

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування припису від 26.04.2016 року про усунення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнання протиправною та скасування постанови від 29.04.2016 року № 8 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 в розмірі 49 608 грн. за вчинення правопорушення передбаченого абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2016р. по справі № 161/6290/16-а в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує, що будівництво кафе ним здійснювалося як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Апелянт, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, явки предсатвника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, згідно ч.4 статті 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2016 року інспектором відділу ДАБК Лцуької міськради Королюком В.М. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Будівництво кафе за адресою АДРЕСА_1».

В ході проведеної перевірки було встановлено, що у АДРЕСА_1, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 здійснено будівництво кафе без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 26.04.2016 року. Об'єкт віднесено до II категорії складності.

За результатами перевірки, інспектором відділу ДАБК Королюком В.М., відповідно до п.п. 2, 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, були складені припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 26.04.2016 року, яким позивача було зобов'язано привести будівництво у відповідність до вимог містобудівного законодавства до 25.10.2016 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.04.2016 року.

В подальшому, 29 квітня 2016 року за наслідками розгляду справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийнято постанову, якою ФОП ОСОБА_2 був визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та на нього накладений штраф у сумі 49 608 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставами для скасування постанови № 8 від 26.04.2016 року ФОП ОСОБА_2 зазначає, що відповідач невірно встановив суб'єкта правопорушення, оскільки відсутні фактичні дані про те, що будівництво кафе було здійснене ним як фізичною особою - підприємцем.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції щодо необгрунтованості таких тверджень апелянта з огляду на наступне.

Згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем. Земельна ділянка, на якій позивач здійснив будівництво кафе, належить на праві комунальної власності Луцькій міській раді, а ФОП ОСОБА_2 відповідно до рішення Луцької міської ради від 28 жовтня 2015 року № 80/79 «Про поновлення договору оренди землі підприємцю ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування автомийки по АДРЕСА_2» та Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24 травня 2005 року за № 331 являється орендарем цієї земельної ділянки саме як фізична особа-підприємець. Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування є одним із видів діяльності, яку може здійснювати позивач.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що будівництво кафе було здійснено ОСОБА_2, як фізичною особою-підприємцем.

Колегія суддів зазначає, що відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України « Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»

Судом першої інстанції вірно встановлено, що запис в технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна від 16.12.2015 року в графі «Назва юридичної особи», в якій ОСОБА_2 зазначений як фізична особа, не можна розцінювати як доказ виконання будівельних робіт фізичною особою, оскільки даний запис підтверджує тільки те, що ОСОБА_2 виступав замовником проведення технічної інвентаризації, а не здійснював будівництво кафе як фізична особа.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що твердження ОСОБА_2, що будівництво кафе було завершено у 2010 році, що підтверджується технічним паспортом на об'єкт нерухомого майна, у зв'язку із чим він не може бути визнаним винним у вчиненні правопорушення, яке передбачене абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набув чинності лише 12.03.2011 року.

Зокрема, відмітка у технічному паспорті об'єкта про рік побудови не може бути належним доказом проведення будівельних робіт у 2010 році, оскільки. відповідно до абз. 17 п. 10 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, матеріали конструктивних елементів та рік побудови будинків, господарських будівель і споруд вказує сам замовник.

Разом з тим, проведення будівельних робіт у 2015 році підтверджується Додатковою угодою від 15 грудня 2015 року про поновлення договору оренди землі, зареєстрованою в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 24 травня 2005 року за № 331, в якій в розділі «Об'єкт оренди» будівля кафе не зазначена та планом земельної ділянки, розробленим у 2015 році ТзОВ «Містобуд-Луцьк» на замовлення фізичної-особи підприємця ОСОБА_2, на якому будівля кафе також не зображена.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведені вище факти свідчать про те, що будівництво кафе здійснювалось у 2015-2016 роках, та за таких обставин, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглянута у відповідності до вимог чинного законодавства, постанова винесена з дотриманням вимог п. 20, 21 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, підстав для закриття справи визначених п. 8 зазначеного Порядку не має.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції та вважає, що оскаржувані припис та постанова Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради прийняті відповідно до вимог закону, а відтак судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог ФО-П ОСОБА_2 відмовлено правильно.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2016р. по справі № 161/6290/16-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді В.М. Каралюс

З.М.Матковська

Повний текст ухвали складений 28.09.2016 року.