Ухвала суду № 61585881, 22.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1013/16 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 р. адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (надалі за текстом - «ТОВ «Фоззі-Фуд») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 0000173901 від 19.02.2016 р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 70 292 752 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі за текстом - «Міжрегіональне головне управління»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.12.2015 р. по 06.01.2016 р. посадовцями Міжрегіонального головного управління проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фоззі-Фуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Бєлтранс», ТОВ «СФС Трейд», ТОВ «Агробіотрейд» за період з 01.05.2015 р. по 31.07.2015 р.

Результати перевірки оформлено актом № 55/28-10-39-10/32294926 від 22.01.2016 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України»), пунктів 2.4, 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за № 168/704, (надалі за текстом - «Положення»), внаслідок чого завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 70 292 752 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору поставки № 0311/04 від 03.11.2014 р. ТОВ «Бєлтранс» зобов'язалось передати у власність позивача товар, а останній - прийняти та оплатити його.

На підставі цього договору були складені видаткові накладні на поставку соняшникової олії.

Згідно договору № 1М від 15.05.2015 р. ТОВ «Фоззі-Фуд» придбало у ТОВ «СФС Трейд» олію соняшникову нерафіновану.

Відповідно до договорів № 21/04-МП від 24.04.2015 р., № 27/04-СОЯ від 24.04.2015 р., № 01/ЖМ-07/15 від 01.07.2015 р. позивач придбав у ТОВ «Агробіотрейд» соняшникову олію, сою та соняшникову макуху.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений у складі вартості товарів ПДВ у загальній сумі 70 292 752 грн. включив до податкового кредиту.

Разом з тим, передача товару від ТОВ «Бєлтранс» здійснювалась у м. Южне, м. Іллічівськ, м. Миколаїв, проте ні у ТОВ «Фоззі-Фуд», ні у його контрагента немає складських приміщень за вказаними адресами.

При цьому у ряді товарно-транспортних накладних (№ 369-1 та № 369-2, № 386-3 та № 386-4, № 397-10 та № 397-3, № 397-6 та № 397-9, № 397-5 та № 397-8, № 447-9 та № 447-10, № 4688-11 та № 4688-11) зазначено одні і ті ж автомобіль та водій.

Крім того, існують випадки зазначення у товарно-транспортних накладних з однією датою прізвища одного водія на різні автомобілі.

Також, відповідно до акту позапланової виїзної перевірки ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області № 1160/22/37260797 від 31.08.2015 р. не підтверджено реальність придбання ТОВ «Бєлтранс» соняшникової олії у ПП «Графіка стайл» з метою її подальшої реалізації позивачеві.

На підтвердження якості отриманого від ТОВ «СФС Трейд» товару позивачем надано посвідчення якості ПП «Агробуд», однак ідентифікувати виробника неможливо, оскільки у цих посвідченнях відсутній код ЄДРПОУ та не зазначено посаду особи, що їх підписала.

У період поставки ТОВ «Фоззі-Фуд» товару кількість працюючих на ТОВ «СФС Трейд» становила 19 осіб, проте основних фондів та виробничих потужностей на підприємстві не було.

Постачальниками соняшникової олії на ТОВ «СФС Трейд» були ТОВ «Бразерз Груп», ТОВ «Даком прінт», ТОВ «Инвент», ТОВ «Національна горілчана компанія», ТОВ «своп-Трейл».

Водночас встановити походження товару, що придбавався цими підприємствами, неможливо.

За змістом актів приймання-передачі передача товарів ТОВ «Фоззі-Фуд» від ТОВ «Агробіотрейд» відбувалась у м. Миколаїв, с. Улянівка Миколаївської області та с. Петрово-Солониха, однак у контрагента позивача відсутні складські приміщення у цих населених пунктах.

Також, позивачем не надано довідок про походження олії, отриманої від ТОВ «Агробіотрейд», експлуатаційного дозволу для потужностей виробництва, переробки та реалізації продовольчої продукції заводу-виробника.

При цьому, у ТОВ «Агробіотрейд» відсутні суб'єкти господарювання, які б могли постачати продукцію, що в подальшому була реалізована на ТОВ «Фоззі-Фуд».

На думку відповідача наведене свідчить про те, що ТОВ «Фоззі-Фуд» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій та, як наслідок, про завищення позивачем податкового кредиту.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Міжрегіональним Головним управлінням прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000173901 від 19.02.2016 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 70 292 752 грн.

Питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту врегульовано статтею 198 ПК України.

Так, підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів, специфікацій, товарно-транспортних накладних, посвідчень якості, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок, а також зовнішньоекономічних контрактів та вантажних митних декларацій на подальшу поставку придбаного товару, які свідчать, що зобов'язання за договорами між позивачем та ТОВ «Бєлтранс», ТОВ «СФС Трейд», ТОВ «Агробіотрейд» виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ «Фоззі-Фуд» наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з названими підприємствами.

Посилання відповідача на певні невідповідності та недоліки в оформленні первинних документів обґрунтовано не взято судом до уваги, оскільки окремі недоліки первинних документів на можуть бути підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту.

Платник не має можливості впливати на правильність складання контрагентом документів, зокрема товарно-транспортних накладних, і на нього не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності.

Помилковим є посилання Міжрегіонального головного управління на те, що неможливо встановити походження товару придбаного контрагентами позивача з метою подальшої реалізації ТОВ «Фоззі-Фуд».

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при подачі апеляційної скарги відповідачеві відстрочено сплату судового збору, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та правил розподілу судових витрат визначених статтею 94 КАС України із скаржника підлягає стягненню в дохід Державного бюджету 1 054 391 грн. 41 коп.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2016 р. - без змін.

Стягнути з Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 054 391 (один мільйон п'ятдесят чотири тисячі триста дев'яносто одна) грн. 41 коп. на користь Державного бюджету України (п/р 31211206781007; отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; банк отримувача - ГУДКУ у м. Києві; код ЄДРПОУ 38004897; МФО 820019; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності - 206; призначення платежу - судовий збір).

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 27 вересня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мацедонська В.Е.

Мельничук В.П.