Ухвала суду № 61585829, 27.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/973/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі за позовом першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави (Міністерства оборони України) в особі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року перший заступник військового прокурора Львівського гарнізону (далі - Прокурор) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави (Міністерства оборони України) в особі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Позивач, Академія) до ОСОБА_3 (далі - Відповідач, ОСОБА_3.) про стягнення з Відповідача на користь Академії витрат, пов'язаних з його утриманням у зазначеному вищому навчальному закладі у розмірі 37 473,22 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.08.2016 року закрито провадження у справі у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вказана справа підлягає розгляду у порядку ЦПК України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою позовну заяву залишити без розгляду. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на недослідженні судом факту укладення контракту між Академією та ОСОБА_3 Підкреслює помилковість висновків суду щодо неналежності розгляду даної справи у порядку адміністративного судочинства. Звертає увагу на недоведення Прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Академії в суді в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наслідком чого, на переконання Апелянта, є залишення позовної заяви без розгляду з підстав подання позовної заяви від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи.

У судовому засіданні представник Апелянта уточнила вимоги апеляційної скарги та просила скасувати ухвалу суду першої інстанції із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивача та Прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представник Відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу з урахуванням уточнень необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався приписами п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, згідно якого суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. При цьому суд зазначив, що Позивач у спірних правовідносинах не виконує владно-управлінських функцій, а відтак, оскільки для правильного вирішення спору необхідно дослідження питань дотримання сторонами вимог контракту, а Відповідач згідно пояснень останнього не є військовозобов'язаним, наведене виключає можливість розгляду даної справи у порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком Черкаського окружного адміністративного суду не можна погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписи ч. 4 ст. 2 Закону визначають, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 6 ст. 2 вказаного Закону закріплено, що до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України закріплено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

При цьому ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відтак, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, особа проходить військову службу, що у розумінні КАС України належить до публічної.

З огляду на викладене, спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства оборони України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок узгоджується з абз. 5 п. 21 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів».

Відтак, спір з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству оборони України, яке є суб`єктом владних повноважень, підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 18.05.2011 року у справі № 6-59160св10.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження суду першої інстанції про неможливість розгляду даної справи за правилами КАС України.

Твердження Відповідача про безпідставність висновків Черкаського окружного адміністративного суду щодо укладення між Позивачем та ОСОБА_3 контракту від 28.07.2015 року судова колегія оцінює критично, оскільки, дана обставина підтверджується матеріалами справи (а.с. 45-46, 83).

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі з підстав неможливості її розгляду в порядку адміністративного судочинства, не врахував всіх фактичних обставин та особливостей спору, пов'язаного зі звільненням з публічної служби, у зв'язку з чим помилково зазначив про необхідність вирішення даного спору у порядку ЦПК України.

Відповідно до приписів ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання закриття провадження у справі було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим вважає за необхідне уточнену апеляційну скаргу задовольнити повністю, а ухвалу суду першої інстанції скасувати, направивши справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 155, 157, 160, 167, 195, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі за позовом першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави (Міністерства оборони України) в особі Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_3 про стягнення коштів - скасувати.

Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з момент проголошення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.