Ухвала суду № 61585625, 23.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 серпня 2016 року

справа № 808/315/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліон" до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення №112050000/2015/000172/2 від 29.07.2015 та картки відмови №112050000/2015/00354 від 29.07.2015,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000172/2 від 29.07.2015.

Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00354 від 29.07.2015.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що митним органом у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних товарів (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Тому, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000172/2 від 29.07.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00354 від 29.07.2015 – прийняті неправомірно.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Запорізькою митницею ДФС) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного метода згідно наявної в органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ). Митниця використала наявну інформацію щодо раніше визначених митних вартостей за основаним та другорядними методами з розрахунку 1,4 USD за кг. товару.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та Пелагос П/Ф, Фарерські острови (Постачальник) укладено Контракт №230F/2015Р від 14.07.2015 року на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару) (а.с.17-26). Згідно даного контракту, позивачем на митну територію України був ввезений товар: риба ціла морожена оселедець. Згідно інвойсу постачальника №SDA140365 від 14.07.2015 року (а.с.26), риба ціла морожена оселедець постачалась за ціною 1,04 доларів США за кг. на умовах FСА Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 27.07.2015р. позивачем по електронній системі "MD Office™. MDDeclaration" до М/п "Запоріжжя - центральний" Запорізької митниці ДФС було подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/ (додатковий реєстраційний номер митниці 012162) довідковий № 4040 (згідно графи 7 ВМД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товару у розмірі 458946,63 гривень (тобто 23,41 грн. або 1,06 доларів США за 1 кг) (а.с.13-16).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару включає вартість товару та вартість витрат на транспортування до місця ввезення на митну територію України.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивачем були подані наступні документи: контракт №230F/2015Р від 14.07.2015; інвойс №SDA140365 від 14.07.2015; калькуляція постачальника від 14.07.2015р.; прайс-лист від 12.07.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна №199166 від 23.07.2015р.; довідка розрахунку транспортних витрат б/н від 23.07.2015р.; договір на транспортно-експедиційне обслуговуванням №3691 від 03.08.2011 року з додатковою угодою від 01.01.2012 р.; договір міжнародного транспортного експедирування №2015МЭ/1Т від 02.01.2015 р.; дублікат ветеринарного свідоцтва від 27.07.2015р. серії ЄРД-00 № 089933; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 23.07.2015р. № LT0177426/L2-7896; сертифікат походження №ВС29085 від 14.07.2015; сертифікат якості №72-2015 від 14.07.2015 р.; експортна декларація № 15LTLUВ000EK0132D9 від 23.07.2015р., лист постачальника про заводи-виробники (а.с.17-49).

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності:

1) в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №15LTLUВ000EK0132D9 від 23.07.2015 найменування товару (Clupea Harengus) не відповідає його найменуванню, що зазначене в інвойсі №SDA140365 від 14.07.2015, як саме найменування, так і його повнота (не вказано цілий оселедець чи ні, не вказано його розмір, що виходячи з наданої до митного оформлення калькуляції б/н від 14.07.2015 суттєво впливає на формування ціни на товар), також в вищезазначеній декларації відсутні умови поставки, а вартість товару та валюта (18072,52 EUR) не відповідає вартості товару та валюті в інвойсі №SDA140365 від 14.07.2015 (20384 USD), хоча п.5.1 контракту №230F/2015Р від 14.07.2015 визначено, що "ціни на товари визначаються у доларах Сполучених Штатів Америки (USD) або Євро і зазнаються в інвойсах на кожну партію товару", що не дає змоги впевненість, що вищезазначені документи стосуються оцінюваного товару;

2) в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №15LTLUВ000EK0132D9 від 23.07.2015 в графі 2 "Експортер" зазначено особу, яка відсутня в інших наданих до митного оформлення документах, а отже не має відношення до даної поставки (LAIVU KROVOS AB "KLAIPEDOS SMELTE" NEMUNO G. 24 LT Klaipedos m.), що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку;

3) згідно п.12 контракту №230F/2015Р від 14.07.2015 "відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів, та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товарів", але відправник вказаний в інвойсі №SDA140365 від 14.07.2015 (Pelagos P/F, Bakkavegur 62, FO-530 Fuglafjordur, Фарерські острови) відмінний від виробника вказаного в накладній CMR №199166 від 23.07.2015 (UAB "GREEN TRANSPORT" S Darius ir S.Gireno 9-1, Klaipeda, Lithuania by orderof Pelagos P/F, Bakkavegur 62, FO-530 Fuglafjordur, Faroe islands);

4) надана до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 23.07.2015 надана ООО"СМ Транс", а судячи з CMR №199166 від 23.07.2015 перевізником товару є "YUGYEVROTRANS", тобто вищезазначена довідка надана невідомим перевізником та не може бути використана в якості документу зазначеного в п.6 ч.2 ст.53 МКУ.

У відповідності до ст. 53 МК України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (а.с.50).

Декларантом додатково надано: 1) висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-357 від 27.07.2015; 2) інформаційне повідомлення від митного центру інформаційних систем; 3) лист б/н 17.07.2015 про відправника; 4) лист б/н від 28.07.2015 про бухгалтерську документацію (а.с. 52-63).

За результатами аналізу додатково поданих документів відповідач прийшов до висновку, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Інші методи визначення митної вартості, окрім резервного, застосувати не можливо, оскільки немає необхідної для цих методів інформації. Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним методом з розрахунку за товар 1,4 дол. США за кг. товару (МД № 112050000/2015/011746 від 21.07.2015, №112050000/2015/011255 від 14.07.2015).

У зв’язку з вказаним, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00354 (а.с.11-12) та прийняв рішення від 29.07.2015 №112050000/2015/000172/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.9-10).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

В силу приписів статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з ч.2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ст. 52 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України вбачається, що цим кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Матеріалами справи підтверджено, що декларантом (позивачем у справі) для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Митницею встановлені такі розбіжності: 1) в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №15LTLUВ000EK0132D9 від 23.07.2015 найменування товару (Clupea Harengus) не відповідає його найменуванню, що зазначене в інвойсі №SDA140365 від 14.07.2015 (), як саме найменування, так і його повнота (не вказано цілий оселедець чи ні, не вказано його розмір, що виходячи з наданої до митного оформлення калькуляції б/н від 14.07.2015 суттєво впливає на формування ціни на товар), також в вищезазначеній декларації відсутні умови поставки, а вартість товару та валюта (18072,52 EUR) не відповідає вартості товару та валюті в інвойсі №SDA140365 від 14.07.2015 (20384 USD), хоча п.5.1 контракту №230F/2015Р від 14.07.2015 визначено, що "ціни на товари визначаються у доларах Сполучених штатів Америки (USD) або Євро і зазнаються в інвойсах на кожну партію товару", що не дає змоги впевненість, що вищезазначені документи стосуються оцінюваного товару; 2) в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення №15LTLUВ000EK0132D9 від 23.07.2015 в графі 2 "Експортер" зазначено особу, яка відсутня в інших наданих до митного оформлення документах, а отже не має відношення до даної поставки (LAIVU KROVOS AB "KLAIPEDOS SMELTE" NEMUNO G. 24 LT Klaipedos m.), що не дає змоги однозначно ідентифікувати дану поставку; 3) згідно п.12 контракту №230F/2015Р від 14.07.2015 "відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів, та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товарів", але відправник вказаний в інвойсі №SDA140365 від 14.07.2015 (Pelagos P/F, Bakkavegur 62, FO-530 Fuglafjordur, Фарерські острови) відмінний від виробника вказаного в накладній CMR №199166 від 23.07.2015 (UAB "GREEN TRANSPORT" S Darius ir S.Gireno 9-1, Klaipeda, Lithuania by orderof Pelagos P/F, Bakkavegur 62, FO-530 Fuglafjordur, Faroe islands); 4) надана до митного оформлення довідка про транспортні витрати б/н від 23.07.2015 надана ООО"СМ Транс", а судячи з CMR №199166 від 23.07.2015 перевізником товару є "YUGYEVROTRANS", тобто вищезазначена довідка надана невідомим перевізником та не може бути використана в якості документу зазначеного в п.6 ч.2 ст.53 МКУ.

Слід зазначити, що відносно зауваження митного органу на те, що в експортній декларації найменування товару не відповідає вказаному в інвойсі, в експортній декларації відсутні умови поставки та валюта платежу (EUR) не відповідає валюті, вказаній в інвойсі (USD), позивачем додатково надано лист UAB "GREEN TRANSPORT" № б/н від 28.07.2015 з поясненнями (а.с.57-58); щодо зауваження митного органу на те, що в експортній декларації в графі "експортер" зазначено особу, що відсутня в інших документах, позивачем додатково надано лист UAB "GREEN TRANSPORT" № б/н від 28.07.2015 з поясненнями (а.с.57-58); щодо зауваження митного органу на те, що в інвойсі та міжнародній транспортній накладній вказані різні відправники, позивачем додатково надано лист Pelagos P/F, б/н від 17.07.2015 з поясненнями (а.с.54); щодо зауваження митного органу на те, що довідка про транспортні витрати надана не тим перевізником, який вказаний в CMR, позивачем додатково надано лист Pelagos P/F, б/н від 28.07.2015 з поясненнями (а.с.55-56).

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем усунуто виявлені розбіжності.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що, крім зазначених документів декларантом на надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати (а.с.52-53), інформаційне повідомлення від митного центру інформаційних систем (а.с.59-63). Також, позивачем надано до митного органу лист від 28.07.2015 (а.с.55-56), в якому повідомлено, що інвойси є бухгалтерськими документами постачальника, надано інформацію про здійснені операції з поставки, повідомлено, що друкованих каталогів компанія не має, з усією інформацією можна ознайомитися на сайті. Таким чином, позивачем виконано всі вимоги відповідача про витребування додаткових документів.

Слід зазначити, що частина 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах (зокрема в декларації країни відправлення) не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Подані позивачем документи в повному обсязі виконують вимоги митниці щодо подання додаткових документів та висновків щодо ціни товару.

В рішенні митного органу зазначено, що митну вартість визначено за другорядним (резервним) методом на підставі наявної у митного органу інформації, по товару згідно МД № 112050000/2015/011746 від 21.07.2015, №112050000/2015/011255 від 14.07.2015.

При цьому, частина 2 статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Запорізькою митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна