Постанова № 61585226, 20.09.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 вересня 2016 року Справа № 814/1457/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючий суддя Желєзний І.В. судді Лебедєва Г.В., Гордієнко Т.О. секретар Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомФермерського господарства "ІЯ", вул. Комсомольська, 17, с. Володимирівка, Казанківський район, Миколаївська область, 56065

доДержавної служби України з безпеки на транспорті, пр-т Перемоги, 14 Київ 135, 01135 провизнання протиправними дії, визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.07.2016 року № 021267,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ІЯ» звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, в якому, відповідно до уточнених позовних вимог, просило: визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 11.05.2016р. на а/д М-14 «Одеса-Мелітополь» км 21+800 транспортного засобу марки МАЗ д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки МАЗ д/н НОМЕР_2 та визначення фермерському господарству «ІЯ» суми плати за проїзд, згідно розрахунку від 11.05.2016р.; визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області №021267 про застосування до ФГ «ІЯ» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн..

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що відповідач не мав повноважень на проведення рейдових перевірок через заборону визначену ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Окрім того позивач зазначив про неправомірність притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки транспортний засіб на підставі цивільно-правової угоди на момент перевірки використовувався іншою юридичною особою, яка і є перевізником.

Відповідач не надав заперечення на позов та не забезпечив представника в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

При розгляді справи встановлено, що 11.05.2016 р. на а/д М-14 «Одеса-Мелітополь» км 21+800 працівниками Управління Укртрансінспекції у Одеській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки МАЗ д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки МАЗ д/н НОМЕР_2, під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу шляхом зважування. За результатами габаритно-вагового контролю працівниками відповідача на підставі чеку зважування №30999 складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 11.05.2016р., а також Акт №0000113 від 11.05.2016р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (далі - Акт), в яких зазначено загальну масу транспортного засобу на рівні 68660 кг та навантаження по осям: 7,26 тон на першу одиночну вісь, 29,0 тон на другу здвоєну вісь, 10,2 тони на третю одиночну вісь та 22,2 тон на четверту здвоєну вісь. Окрім того, працівниками відповідача до Акту складений Розрахунок б/н від 11.05.2016р., яким позивачу, як зареєстрованому власнику транспортного засобу (якого відповідач вважає перевізником) визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. Також, відносно позивача був складений Акт №060824 від 11.05.2016р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено відсутність у водія дозволу на перевищення великовагових обмежень, який дає право на проїзд дорогами загального користування. 07.07.2016р. Управлінням Укртрансбезпеки в Миколаївській області за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт винесено Постанову №021267 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн. (далі - Постанова)

Статтею 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртранспезбека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства) (п.1 Положення про Укртрансбезпеку, затвердженого Постановою КМУ №103 від 11.02.2015р. (далі - Положення). Згідно п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу. Відповідно до Постанови КМУ №592 від 26.06.2015р. утворені Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській та Одеській областях.

На момент перевірки транспортного засобу позивача процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, регулювалася «Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006р. (далі - Порядок контролю).

Відповідно до п.3 Порядку контролю, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. При цьому згідно п.2 Постанови КМУ від 26.06.2015р. за №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» правонаступником майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті, що ліквідується, є Державна служба з безпеки на транспорті.

Пунктом 4 Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (П.14 Порядку).

Пунктом 15 Порядку визначено, що під час проведення рейдової перевірки суб'єкта господарювання перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», визначає документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Окрім того, ч.4 ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування встановлений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального Користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету міністрів України № 879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" (далі - Порядок ГВК).

Згідно п.3 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007р., дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Пунктом 3 Порядку ГВК визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно підпункту 5 пункту 4 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування», затвердженого наказом Мінінфраструктури, МВС №1007/1207 від 10.10.2013р., посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 28 Порядку ГВК визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз.1 п.28).

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу (абз.2 п.28);

Статтею 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, в т.ч. за відсутність документів передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст. 1 "Правил дорожнього руху України". Вказану правову позицію також підтверджує Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014р. в аналогічній справі.

Суд погоджується з аргументами позивача про те, що перевізником, під час проведення рейдової перевірки, зареєстрованого на ім'я позивача транспортного засобу, була інша особа, виходячи з наступного.

У відповідності до п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. за №363 (далі - Правила), «товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».

Додатком 7 до Правил затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов'язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника. Згідно товарно-транспортної накладної серії 12ААЕ №071054 від 19.06.2016р., якою оформлено перевезення вантажу та яка була отримана працівниками відповідача під час перевірки, в графі автомобільний перевізник зазначено ЧП «Ганусовський».

Відповідач визначаючи позивачу плату за проїзд великовагового транспортного засобу та застосовуючи до нього адміністративно-господарський штраф керувався припущенням, що власник транспортного засобу одночасно є перевізником, не маючи при цьому на підтвердження зазначеної обставини належних та достовірних доказів.

В матеріалах справи наявний договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №1/05 від 29.04.2016р. (далі - Договір оренди), згідно п.1.1., п.2.1 якого позивач передав належний йому транспортний засіб МАЗ д/н НОМЕР_1 з напівпричепом марки МАЗ д/н НОМЕР_2 в оренду фермерському господарству «Утішне» для використання у господарській діяльності останнього строком до 01.07.2016р. До Договору оренди додається також акт приймання-передачі транспортного засобу від 29.04.2016р., який безпосередньо підтверджує факт його передачі. Довідкою від 19.09.2016р. ФГ «Утішне» підтвердило той факт, що саме ним використовувався транспортний засіб МАЗ д/н НОМЕР_1 під час перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної серії 12ААД №978921 від 11.05.2016р.

Тобто, під час здійснення перевезення вантажу транспортний засіб позивача використовувався іншим суб'єктом господарювання, в зв'язку із чим позивач не може нести відповідальність за результати його господарської діяльності.

Як видно із заперечення, яке позивач надав на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що відбувся 07.07.2016р., зазначені обставини повідомлялися Управлінню Укртрансбезпеки у Миколаївській області однак безпідставно не прийняті останнім до уваги під час винесення оскаржуваної Постанови.

Вимоги позивача про скасувати припис Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області №000632 від 04.08.2016р. щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт також підлягають задоволенню. Так, згідно змісту Припису відповідач зобов'язав позивача негайно усунути порушення шляхом оформлення дозволу на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

При цьому, згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до абз.2 п.22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Наведене вказує на слушність доводів позивача про те, що діючим законодавством передбачено отримання дозволу на перевезення вантажів з перевищення вагових параметрів, але не на подільні вантажі.

Про аргументованість такого твердження свідчить також лист Служби автомобільних доріг у Миколаївській області від 10.08.2016р. за №04-17/1646, в якому Служба навела вищезазначені норми законодавства та повідомила, що не погоджує маршрут руху великовагових транспортних засобів із подільним вантажем. Аналогічну відповідь про те, що дозволи на рух великовагових транспортних засобів із подільним вантажем не видаються, надав відділ нагляду за станом доріг та автомобільно-технічної інспекції Управління превентивної діяльності ГУНП в Миколаївській області від 10.08.2016р. за №610/23/2-2016.

Плата за проїзд у відповідності до п. 21 Порядку ГВК вноситься у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки, тобто після результатів габаритно-вагового контролю, а не до, що також зумовлює практичну неможливість надання такого документу перевізником.

За таких обставин, враховуючи, що у спірних правовідносинах перевозилася сільськогосподарська продукція, а саме пшениця насипом, яка є подільним вантажем, вимоги працівників відповідача щодо надання документів (дозволів), видача яких не передбачена законом, а також документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, який він практично не міг отримати, є протиправними, а відповідно і Постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу за відсутність дозволу не відповідає вимогам закону.

При цьому, доводи відповідача про те, що ФГ «ІЯ», як власник транспортного засобу вважається перевізником, суд вважає невмотивованими, оскільки як вже зазначалося вище згідно спеціального законодавства в сфері здійснення автомобільних вантажних перевезень, відповідальність за порушення правив недотримання вагових параметрів повинен нести саме перевізник, а не номінальний власних транспортного засобу.

В той же час суд вважає невмотивованими твердження позивача про відсутність права відповідача на проведення рейдових перевірок, оскільки вказані судження не відповідають приписам чинного законодавства.

Таким чином, відповідач - суб'єкт владних повноважень в випадку, що були предметом судового дослідження, діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення та дій. Наведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Укртрансбезпеки в Одеській області щодо оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час рейдової перевірки 11.05.2016 року на автомобільній дорозі М-14 "Одеса-Мелітополь"21 км.+800м. транспортного засобу марки МАЗ державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки МАЗ державний номер НОМЕР_2 у відношенні фермерського господарства "ІЯ" та визначення фермерському господарству "ІЯ" суми плати за проїзд, згідно розрахунку від 11.05.2016 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.07.2016 року № 021267.

Присудити на користь фермерського господарства "ІЯ" ( код ЄДРПОУ 35742005) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті суму сплаченого судового збору в розмірі 1378 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя І. В. Желєзний

Судді Г.В. Лебедєва

Т.О. Гордієнко