Ухвала суду № 61575864, 21.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/678/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

21 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом житлово-будівельного кооперативу "Резиденція-3" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб - Головного інспектора будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України Чучмія Андрія Олександровича, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лук'янова Андрія Олександровича, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Багнюка Андрія Яковича про визнання протиправними та скасування приписів і постанов,

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2016 року житлово-будівельний кооператив "Резиденція-3" звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб - Головного інспектора будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України Чучмія Андрія Олександровича, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лук'янова Андрія Олександровича, Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Багнюка Андрія Яковича, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати протиправними та скасувати припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.03.2016 року, виданий житлово-будівельному кооперативу «Резиденція-2»; визнати протиправною та скасувати постанову №014/40-212-10/2326 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.03.2016 року, якою житлово-будівельний кооператив «Резиденція-3» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 124 020 грн.; визнати протиправною та скасувати постанову №013/40-212-10/2325 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.03.2016 року, якою житлово-будівельний кооператив «Резиденція-3» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 509 860 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явивилися.

Крім того, представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 17.02.2015 року до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Вінницькій області позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (будинок № 3)» по вул. Свердлова, 116 у м. Вінниці ІІІ категорії складності, розташованому на земельній ділянці, що перебуває в користуванні ЖБК на підставі договору суборенди від 14.11.2014 року, зареєстрованого 05.12.2014 року Департаментом земельних ресурсів Вінницької міської ради, яка зареєстрована 18.02.2015 року за №ВН 083150490165.

У послідуючому, 10.03.2016 року на підставі наказу голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України №62 від 09.02.2016 року відповідно до направлення від 09.02.2016 року №212-61009/40-212-10/845, головними інспекторами будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України здійснено позапланову перевірку будівництва зазначеного об'єкта.

Так, за даними перевірки виявлено наступні порушення: у декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованій 18.02.2015 року за №ВН 083150490165, позивач зазначив недостовірні дані в частині поверховості об'єкта будівництва (відповідно до декларації 8 поверхів, побудовано 12), категорії складності об'єкта будівництва, який має бути віднесений до категорії складності не нижче ніж ІV а не до ІІІ (як зазначено в декларації); щодо обов'язкової експертизи проекту будівництва ІV категорії в частині міцності, надійності та довговічності; позивач не виконав вимоги містобудівних умов та обмежень, виданих департаментом архітектури, містобудування та кадастру Вінницької міської ради 01.09.2014 року №94 та використовує земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво, без достатніх підстав, оскільки на підставі договору оренди від 24.03.2015 року ця земельна ділянка перебуває в користуванні у ТОВ "Приват-Інбуд".

Таким чином, 10.03.2016 року за результатами перевірки, складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протоколи про адміністративні правопорушення, а також припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано позивача усунути виявлені перевіркою порушення містобудівного законодавства до 10.06.2016 року.

Крім того, 24.03.2016 року головним інспектором будівельного нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Чучмієм А.В. винесено постанови №014/40-212-10/2326 і №013/40-212-10/2325 про накладення на позивача штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, постановою від 24.03.2016 року № 014/40-212-10/2326 визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року N 3038-VI , у зв'язку із зазначенням недостовірних даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт (заниженням категорії складності об'єкта з IV на III категорію), та на підставі абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 124 020 грн.

Постановою від 24.03.2016 року №013/40-212-10/2325 визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.37 Закону N 3038, у зв'язку із здійсненням будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт, та на підставі абз.2 п.5 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 509860,0 грн.

Зазначені обставини стали підставою звернення житлово-будівельного кооперативу "Резиденція-3" з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За приписами ч.ч.1 і 2 ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. N 553 (далі - Порядок).

Пунктом 5 Порядку N 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку N 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Свердлова, 116 у м. Вінниці, призначено наказом голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України №62 від 09.02.2016 року, згідно якого оформлено направлення від 09.02.2016 року №212-61009\40-212-10/845 строком дії з 10.02.2016 року по 16.02.2016 року.

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, перевірку проведено відповідачем 10.03.2016 року, тобто поза межами строку, визначеного для її проведення.

Згідно п. п. 17 і 20 Порядку N 553, виявлені під час здійснення архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності фіксуються в акті перевірки та протоколі про правопорушення в сфері містобудівної діяльності.

За приписами п.3 ч.4 ст.41 Закону N 3038-VI та пп.3 п.11 Порядку №553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відсутності підстав та повноважень для проведення перевірки 10.03.2016 року та, відповідно, складання акту перевірки, протоколів про адміністративні правопорушення та припису про усунення порушень, так як визначений у направленні від 09.02.2016 року №212-61009\40-212-10/845 строк для проведення позапланової перевірки закінчився 16.02.2016 року.

Згідно направлення для проведення позапланової перевірки від 09.02.2016 року №212-61009\40-212-10/845, строк проведення позапланової перевірки продовжений з 09 березня 2016 року по 10 березня 2016 року, а підставою для продовження слугувала службова записка головного інспектора будівельного нагляду Багнюка А.Я. від 04.03.2016 року.

Однак, за змістом Порядку №553, єдиним документом, на підставі якого може бути продовжена перевірка, є відповідне рішення (наказ) керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Крім того, відповідно до загальних засад законодавства встановлені законом строки продовжуються з дня, наступного за днем закінчення такого строку. Натомість, відмітка у зазначеному направленні вказує на те, що строк перевірки, день закінчення якої - 10.03.2016 року, продовжений 09.03.2016 року.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності повноважень на проведення перевірки 10.03.2016 року об'єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Свердлова, 116 у м. Вінниці, оскільки відповідач продовжив визначений у направленні від 09.02.2016 року №212-61009\40-212-10/845 строк для проведення перевірки позивача з порушенням Закону N 3038-VI та Порядку №553.

Пунктом 13 Порядку №553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватися з актом перевірки, подавати свої пояснення або заперечення.

Однак, в матеріалах справи відсутні відомості щодо повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки від 10.03.2016 року.

В той же час, згідно п. п. 5 і 14 Порядку N 553, під час державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що підлягають дослідженню.

Відповідно до п.13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року (далі - Порядок №244), протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Пунктом 14 Порядку №244 передбачено, що під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком, а в п.17 визначено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Як встановлено судом першої інстанції, зазначену процедуру відповідачем порушено, зважаючи на те, що позивача не повідомлено про проведення позапланової перевірки від 10.03.2016 року, таким чином позбавивши останнього можливості подавати свої докази чи заперечення та зазначену перевірку, при цьому здійснено у присутності особи, яка не є уповноваженою особою ЖБК «Резиденція-3» , а тому не повідомила останнього про її проведення та результати.

За приписами норм Закону N 3038-VI та Порядку N 553, підставою для притягнення суб'єкта містобудування до відповідальності за порушення вимог містобудівного законодавства є акт перевірки та протокол про адміністративні правопорушення, які засвідчують встановлений в процесі її проведення факт порушення.

Згідно ч.ч.1 і 3 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не беруться до уваги при вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що акт та припис, складені під час перевірки, здійснення якої проведено без відповідних на те повноважень та з порушенням встановленої процедури її проведення, не є підставою для притягнення позивача до відповідальності за порушення містобудівного законодавства.

Крім того, колегія суддів вважає, що оскільки дії, пов'язані із винесенням оскаржуваних постанов є похідними від результатів проведення перевірки, то правомірно задоволенні позовні вимоги і в частині визнання протиправними та скасування зазначених постанов.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності задоволення позовних вимог в повному обсязі, зважаючи на те, що відповідач діяв не на підставах та не в межах наданих йому повноважень, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.