ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2016 р. Справа № 646/12823/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.05.2016р. по справі № 646/12823/15-а
за позовом ОСОБА_2
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернувся до Червонозаводського районного суду м.Харкова з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі по порушення митних правил №251/80700/15 від 29.09.2015 року за статтею 485 Митного кодексу України відносно ОСОБА_2.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.05.2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить, апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
У судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений своєчасно та належним чином.
Неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, переглянувши в межах доводів апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 28.01.2015р. уповноваженою особою ПП "Спецімпекс", директором якого є ОСОБА_2, до митного оформлення подано електронну митну декларацію №807100000/2015/002250 на товар - "покриття з деревино-полімерного композиту".
За результатами здійснення митного контролю за вказаною митною декларацією Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №8070001/2015/000179/2 від 28.01.2015р., яким збільшено митну вартість задекларованого товару.
Відповідно до положень ч.7 ст. 55 МК України товар за ЕМД №807100000/2015/002319 випущено у вільний обіг.
29.09.2015р. Харківською митницею ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил №251/80700/15, якою директора ПП "Спецімпекс" ОСОБА_3 визнано винним у порушенні митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Позивач, вважаючи постанову №251/80700/15 від 29.09.2015 року протиправною, звернувся із зазначеним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума митних платежів у встановлений строк позивачем сплачена не була, що підтверджує наявність об'єктивної сторони порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, а саме - несплату митних платежів у строк, встановлений законодавством за ЕМД №80710000/2015/002319 від 28.01.2015р.
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 7 Митного кодексу України, державна митна справа охоплює встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів тощо.
Правопорушення, за вчинення якого згідно з оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф, визначено статтею 485 Митного кодексу України. Відповідно до вказаної норми несплата митних платежів у строк, встановлений законом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Провадження у справах про порушення митних правил, згідно зі ст. 487 Митного кодексу України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.
За змістом статті 530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС.
Статтею 531 Митного кодексу України встановлені підстави для скасування або зміни постанови про накладення адміністративного правопорушення. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Положеннями ст. 526 Митного кодексу України встановлено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Позивачем не заперечувалось, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
Відповідно до ч.1 ст. 522 Митного кодексу України, справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи (ст. 525 Митного кодексу України).
Із змісту спірної постанови в справі про порушення митних правил №251/80700/15 убачається, що справа про порушення митних правил №251/80700/15 розпочата 12.05.2015 р., а справу про порушення митних правил розглянуто 29.09.2015 р.
Таким чином, відповідачем порушено п'ятнадцятиденний строк розгляду справи про порушення митних правил.
Згідно зі ст. 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовим розглядом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови про порушення митних правил склад правопорушення полягає в тому, що різниця між сумою митних платежів, обчисленою декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою митницею, становить 15311,02 грн., яка у встановлений строк не сплачена, отже, директор ПП "Спецімпекс" ОСОБА_3 своєчасно не виконав зобов'язання зі сплати митних платежів, чим порушив вимоги ст. 485 Митного кодексу України.
За приписами статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно із частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 статті 271 Митного Кодексу України, мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із пунктом 1 частин 1 статті 276 Митного кодексу України, платником мита є, зокрема, особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.
За приписами статті 278 Митного кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.
Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товару.
Відповідно до частини 6 статті 307 Митного кодексу України, фінансова гарантія як забезпечення сплати митних платежів не надається, якщо сума митних платежів, що підлягають сплаті, не перевищує суму, еквівалентну 1000 євро.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про те, що звільнення особи, відповідальної за сплату митних платежів, від надання фінансової гарантії як забезпечення сплати митних платежів, звільняє таку особу від внесення коштів на відповідний рахунок або в касу органу доходів і зборів (грошової застави), та не звільняє від належного та вчасного виконання обов'язку зі сплати митних платежів.
За змістом частини першої ст. 9 та ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Підсумовуючи наведені правові норми колегія суддів дійшла висновку, що статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, а тому зазначення підприємством неправильне зазначення митної вартості задекларованого товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на умисну несплату митних платежів у формі прямого умислу.
Судовим розглядом встановлено, що не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів №8070001/2015/000179/2 від 28.01.2015р., ПП "Спецімпекс" звернулось з позовом до суду про визнання протиправними і скасування рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості товарів від 27.01.2015 року за №№ 807000011/2015/000152/2 , 807000011/2015/000165/2, 807000011/2015/000166/2; від 28.01.2015 року за №№ 807000011/2015/000176/2, 807000011/2015/000177/2, 807000011/2015/000178/2, 807000011/2015/000179/2; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нескасування цих рішень.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016р. по справі №820/7316/15 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спецімпекс" задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015р. по справі № 820/7316/15 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування рішень Харківської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів: №807000011/2015/000152/2 від 27.01.2015 року; №807000011/2015/000165/2 від 27.01.2015 року; №807000011/2015/000166/2 від 27.01.2015 року; №807000011/2015/000176/2 від 28.01.2015 року; №807000011/2015/000177/2 від 28.01.2015 року; №807000011/2015/000178/2 від 28.01.2015 року; №807000011/2015/000179/2 від 28.01.2015 року. Прийнято в цій частині нову постанову, про задоволення позовних вимог. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 року залишено без змін.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 255 КАС України, колегія суддів вважає, що у преюдиціальному порядку встановлено факт неправомірності рішень Харківської митниці ДФС щодо коригування заявленої митної вартості товарів ТОВ "Спецімпекс".
Із матеріалів справи вбачається, що копію постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2016р. по справі №820/7316/15 позивач надав до суду першої інстанції 11.05.2016 року. ( а.с. 33-36). Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції під час прийняття рішення, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення, прийнято з порушенням вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 159 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.05.2016р. по справі № 646/12823/15-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі по порушення митних правил №251/80700/15 від 29.09.2015 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 26.09.2016 р.
Судове рішення № 61574895, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/12823/15-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: