Постанова № 61574793, 22.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року Справа № 876/3282/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року в справі за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Волинській області звернулося з позовом в суд до фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 та просило стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість по фінансових санкціях в сумі 6800 грн. до місцевого бюджету.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що 20 січня 2015 року від Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (Луцький МВ УМВС України у Волинській області) надійшли матеріали по факту продажу 30 грудня 2014 року тютюнових виробів неповнолітній особі в торговому павільйоні «Все для всіх», який знаходиться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, проспект Молоді, будинок 2, де здійснює господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2. Позивач вказує, що продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років є порушенням статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». У зв'язку із виявленням вказаного порушення контролюючим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 00000051-21 від 26 червня 2015 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. Визначену суму фінансових санкцій відповідачем самостійно не сплачено.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року в справі №803/2601/15 прийнятою в скороченому провадженні в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Головним управлінням ДФС у Волинській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року в справі №803/2601/15 в та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Сторони по справі в судове засідання не з'явились, а тому згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість такого стягнення у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Питання правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким такий штраф застосовано, не є предметом позову у даній справі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 грудня 2014 року посадовою особою сектору кримінальної міліції у справах дітей Луцького МВ УМВС України у Волинській області складено протокол ВН № 11582, яким зафіксовано вчинення громадянкою ОСОБА_3, продавцем магазину «Все для всіх», що знаходиться у місті Луцьку по проспекту Молоді, 2, адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, зокрема: продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років).

20 січня 2015 року позивач отримав від Луцького МВ УМВС України у Волинській області матеріали по факту продажу тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років продавцем магазину «Все для всіх».

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Луцької міської ради № 36 від 10 лютого 2015 року громадянку ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

26 червня 2015 року на підставі матеріалів перевірки проведеної Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, якими встановлено порушення позивачем вимог статті 15-3 Закону № 481/95-ВР, начальником ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення № 00000051-21 про застосування до ФОП ОСОБА_2 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. відповідно до абзацу дев'ятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

В силу ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України

Згідно із ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, встановлено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що у встановлений строк рішення про застосування фінансових санкцій позивачем не виконано, відповідну суму штрафу не сплачено та відсутні дані про скасування цієї постанови.

Таким чином апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.195, ст.197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року в справі №803/2601/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Головного управління Державної фіскальної служби України заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях в сумі 6800 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді С.П. Нос

Т.В. Онишкевич