Ухвала суду № 61574618, 26.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26990/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.06.2015 № 0003681701, № 0003691701.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003691701 від 15.06.2015 і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 червня 2015 відповідачем на підставі акта перевірки № 528-26-54-17-01-17-2856501307 від 10.06.2015, прийнято наступні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0003681701, яким позивачу за порушення п.п. 19.18.2, 177.5.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування" всього в сумі 170 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 0 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн.;

- 0003691701, яким позивачу за порушення п.п. 49.18.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" всього в сумі 170 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 0 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах не подання позивачем у визначені ПК строки податкових декларацій з єдиного податку та податку на доходи фізичних осіб.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Податковий кодекс України, ПК України).

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас п. 40.1 ст. 40 Кодексу передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Кодексу).

Податкова декларація фізичними особами-підприємцями - платниками єдиного податку третьої групи подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18.5 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до пп. 296.5.3 п. 296.5 ст. 296 Кодексу фізичні особи-підприємці платники єдиного податку третьої групи у податковій декларації відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою.

Пунктом 292.14 ст. 292 Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Норми глави 1 розділу XIV Кодексу не містять виключення для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку третьої групи щодо можливості неподання податкової звітності у разі відсутності доходу за податковий (звітний) період.

Отже, обсяг доходу який підлягає декларуванню для платників єдиного податку третьої групи не є визначальним показником, навіть у випадку коли обсяг такого доходу дорівнює нулю.

При цьому, посилання позивача на те, що до початку закінчення І кварталу 2015 підприємницька діяльність була припинена, внаслідок чого обов'язок подання декларації відсутній, судом відхиляються, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 63.2. ст.63. Податкового кодексу України, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Відповідно до пп. 14.1.226. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до п. 65.2. ст. 65. Податкового кодексу облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Відповідно до пп. 65.10.3 п. 65.10. ст. 65 Податкового кодексу внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до пп. 67.1.1. ст. 67 Податкового кодексу підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є: повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи.

Зняття з обліку самозайнятих фізичних осіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється у порядку, відповідно до пп.11.32. розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011р. (надалі - Порядок обліку платників податків і зборів).

Так, відповідно до п.1) пп.11.32 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням.

Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Абзацом 4 п.3) пп.11.32 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів передбачено, що внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

В той же час, відповідно до п.4) пп.11.32 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Пунктами 5), 6) пп.11.32 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи - платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Відповідно до п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України строк давності становить 1095 днів.

Отже, з вищевикладеного випливає, що після припинення підприємницької діяльності, платник податків залишається на обліку для можливості проведення взаєморозрахунків по платежам за податками та зборами.

Враховуючи, що факт не подання декларації платника єдиного податку не заперечується ОСОБА_2 та підтверджується матеріалами справи, а також беручи до уваги обов'язок позивача подати таку податкову декларацію, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення № 0003691701.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0003681701, яким позивачу за порушення п.п. 19.18.2, 177.5.2 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується особами за результатами річного декларування" всього в сумі 170 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 0 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для прийняття даного податкового повідомлення-рішення стало те, що відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування фізична особа підприємець від 27.02.2015р. № 10323 з 01.03.2015р. позивач перейшла на загальну систему обліку та звітності, однак декларації не подала.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2015р. державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві Максименко М.В. був внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 20690060002032681 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

При цьому, відповідно до Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 27.02.2015р., ФОП ОСОБА_2 відмовилась від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності і на загальну систему оподаткування насправді не переходила, оскільки станом на 01 березня 2015 року підприємницька діяльність суб'єкта господарювання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 була припинена.

За таких обставин, позивач в рамках спірних правовідносин не набула статусу платника податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, оскільки з 27.02.2015 не була фізичною особою-підприємцем.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0003681701 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.