Постанова № 61573109, 19.09.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. № 809/2116/13-а

14 год. 10 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейські будівельні технології» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0014231502 від 27.06.2013 року .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано та безпідставно зробив висновки про заниження податкових зобовязань на 128 369 грн. та відповідно завищення відємного значення різниці на 102 915 грн., а також про заниження суми ПДВ на 17 695 грн., внаслідок чого оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням протиправно збільшив грошове зобовязання Товариства з податку на додану вартість на суму 17 695 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 4 424 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2016 року вищевказані рішення судів скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року в даній справі відповідача Державну податкову інспекцію в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області замінено її правонаступником Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Суду пояснив, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Європейські будівельні технології», ДПІ в м. Івано-Франківську було складено акт за №139/15-2/33859883 від 17.06.2013 року. Вказав, що на підставі вищевказаного акту, 27.06.2013 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0014231502, яке винесене на підставі неправомірних висновків податкового органу, а тому на думку позивача, є протиправним. Вважає, що ТзОВ «Європейські будівельні технології» у перевіряємому періоді правомірно, відповідно до вимог ст.192 ПКУ, були відкориговані податкові зобовязання з ПДВ у звязку з поверненням авансових платежів фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за неотримане житло згідно договорів про розірвання договорів купівлі-продажу. Враховуючи наведене, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнав з мотивів, викладених у письмовому запереченні. Зокрема суду пояснив, що 20.05.2013 позивач подав податкову декларацію з ПДВ за квітень 2013 року. В додатку №1 до даної декларації в розділі 1 коригування податкових зобовязань ТзОВ «Європейські будівельні технології» було вказано податкову накладну №162 від 17.12.2009, за якою проводиться коригування, та як підставу такого коригування зазначено повернення 02.04.2013 ОСОБА_5 коштів на загальну суму 128 369 грн., а також податкову накладну №189 від 28.12.2011, за якою проводилося коригування на підставі повернення 02.04.2013 ОСОБА_3 коштів в розмірі 51 640 грн. При цьому вказав, що відповідно до укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договору від 11.06.2012, ОСОБА_3 передав наступнику ОСОБА_6 свої права та обовязки покупця за договором купівлі-продажу нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому, а отже квартира, придбана відповідно до договору від 04.11.2011, позивачу фактично не повернена. Звернув увагу суду, що повернення ОСОБА_5 коштів в сумі 598 812,5 грн. не підтверджено відповідним чином, оскільки на касовому ордері відсутні як підпис касира Товариста, так і підпис ОСОБА_5, що свідчить про відсутність руху коштів. Враховуючи встановлені в ході перевірки порушення вимог податкового та цивільного законодавства, представник відповідача вважає оскаржуване рішення законним. Просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Івано-Франківську проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Європейські будівельні технології» у податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

За результатами перевірки позивача податковим органом складений акт №139/15-2/33859883 від 17.06.2013, згідно якого перевіркою встановлено, що платником не дотримано вимог п.102.5, ст.102 та п.192.2 ст.192 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання на суму 128 369,00 грн. та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 102 915,00 грн. і занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (а.с. 11-12).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську 27.06.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0014231502, яким ТзОВ «Європейські будівельні технології» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 22 119,00 грн., в тому числі за основним платежем 17 695,00 грн. та штрафною санкцією 4 424,00 грн. (а.с. 9).

Дані обставини відповідно до ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягають як такі, що визнаються сторонами, і в суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення, з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2013 в розрахунку коригування платником відображено повернення авансових платежів фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за неотримане житло згідно договорів про розірвання відповідних договорів купівлі-продажу, що призвело до зменшення грошових зобов'язань позивача з ПДВ. Однак відповідно до висновків вищевказаної перевірки про порушення ТзОВ «Європейські будівельні технології» вимог ПКУ податковий орган не погодився з правомірністю такого коригування податкових зобов'язань, внаслідок чого і було прийнято оскаржене рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у разі зміни сум компенсації, повернення товарів або авансових оплат регламентовано ст.192 Податкового кодексу України відповідно до якої, якщо після постачання товарів послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Таким чином, у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній та/або розрахунку коригування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про купівлю-продаж нерухомого майна (квартири), що буде створено в майбутньому, укладеному 04.11.2011 між ОСОБА_3 та ТОВ «Європейські будівельні технології», що посвідчений нотаріально, та на підставі податкової накладної №189 від 28.12.2011 позивачем отримано від даної фізичної особи 51640,00 грн. оплати. Повернення вказаної суми коштів відбулась 02.04.2013 згідно видаткового касового ордеру на підставі договору про переуступку боргу.

Також, 15.07.2008 між ТОВ «Європейські будівельні технології» та гр. ОСОБА_5 укладено нотаріально завірений договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене у майбутньому, на загальну суму 758 590,00 грн. Кошти в розмірі 718 500,00 грн. ОСОБА_5 сплатила позивачу протягом 2008-2009 років, що підтверджується податковими накладними та виписками з банківських рахунків. Однак, 02.04.2013 між вказаними особами укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створене в майбутньому, згідно з яким товариство зобов'язане повернути ОСОБА_5 718 500,00 грн. сплаченої суми договору, пеню в розмірі 75 859,00 грн. та проценти в розмірі 62 641,00 грн. Згідно оборотної відомості про взаєморозрахунки ТОВ «Європейські будівельні технології» розхідними касовими ордерами від 02.04.2013 року повернуло отриманий аванс за нерухоме майно гр. ОСОБА_5

З урахуванням цього ТОВ «Європейські будівельні технології» в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року та додатку 1 до даної декларації відкоригувало податкові зобов'язання згідно із ст.192 Податкового кодексу України, зменшивши податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 369,00 грн.

В червні 2013 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013 року, в якому відкореговано податкові зобов'язання підприємства згідно із ст.192 Податкового кодексу України та зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128 369,00 грн. В додатку 1 до даної декларації підставою коригування таких податкових зобов'язань зазначено повернення 02.04.2013 коштів ОСОБА_5 в розмірі 598 812,50 грн. (без ПДВ) та ОСОБА_3 в розмірі 43 033,33 грн. (без ПДВ).

Згідно зі ст. ст. 620, 666 Цивільного кодексу України у разі якщо умови договору купівлі продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків, у такому разі повернення покупцю раніше перерахованого ним авансового платежу розглядається цивільно-правовим законодавством як розірвання угоди, а не як перегляд цін.

Таким чином, повернення авансу за неотриманий товар і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції як цивільно-правовим, так і податковим законодавством. При поверненні авансу у зв'язку з розірванням угоди купівлі-продажу, операція з поставки товару не відбудеться, а відтак об'єкт оподаткування у постачальника за таких обставин відсутній.

Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Отже, під час камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником податків правочинів та, відповідно, про правомірність чи неправомірність формування податкового кредиту на основі операцій з певним контрагентом.

Відповідач при складенні акту про результати камеральної перевірки від 17.06.2013 виходив із встановленого ним факту безпідставності визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту позивачем у зв'язку з непідтвердженням їх первинними бухгалтерськими і податковими документами.

Однак на переконання суду, відповідач не мав права досліджувати первинні документи при проведенні камеральної перевірки. У випадку встановлення внутрішньої суперечливості податкової звітності, згідно положень ПКУ відповідач мав зробити запит позивачу для пояснення причин цієї невідповідності, і у разі ненадання таких пояснень - провести позапланову документальну перевірку. Ці висновки прямо випливають із системного тлумачення приписів ст.ст. 75-78 ПКУ, зокрема змісту пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Одночасно суд не погоджується з твердженням податкового органу щодо поширення на спірні правовідносини обмежень, передбачених п.192.2 ст. 192 ПКУ .

Так відповідно до даної норми зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Тобто як обов'язкова складова частина диспозиції даної норми визначена саме зміна суми компенсації вартості товарів/послуг, в той же час, як у спірних правовідносинах відбулось повернення авансу (попередньої оплати), що окремо визначено п.192.1 ст. 192 ПКУ.

За наведених вище обставин, доводи, викладені відповідачем в запереченні, судом відхиляються, оскільки вони не спростовують підстав, на яких грунтуються вимоги позивача.

У відповідності до вищезазначеного, на переконання суду, оскаржуване рішення прийнято відповідачем без урахування фактичних обставин справи та в порушення вимог чинного законодавства.

Однак обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не у повній мірі відповідає положенням процесуального закону.

Так відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

За таких обставин у відповідності до приписів ч.2 ст. 19 Конституції України суд позбавлений можливості одночасного скасування рішення та визнання його нечинним.

Враховуючи наведене суд з метою повного захисту прав та інтересів позивача, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом скасування оскаржуваного рішення, а не визнання нечинним, оскільки в останньому випадку правові наслідки податкового повідомлення-рішення втрачаються не з часу його прийняття, а тільки з моменту набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимога позивача є правомірною, належним чином обґрунтована, і тому підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європейські будівельні технології" 221,19 грн. судового збору.

На підставі ст.ст. 75, 192 ПКУ, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0014231502 від 27.06.2013 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейські будівельні технології" 221 (двісті двадцять одну) грн. 19 коп. судового збору.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 26.09.2016 року.