Ухвала суду № 61573103, 21.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

21 вересня 2016 рокуСправа № 808/2528/16 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Горбової І.С.

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - Єлісеєва Д.С., Бурлаки О.В.,

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши в попередньому судовому засіданні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського районного відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2,

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського районного відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: «визнати рішення відмовити моєму чоловікові ОСОБА_2 в продовженні строку перебування на території України, про яке сказано у листі за №3116/3023 від 19.07.2016 Шевченківського районного відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області, та як слідство цього рішення, «Повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України» від 19.07.2016 інд.2316 №3030/1 Шевченківського районного відділу у місті Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області щодо виїзда мого чоловіка ОСОБА_2 з України - протизаконними та їх скасувати».

В позовній заяві позивачем також заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваного Повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України від 19.07.2016, інд.2316, №3030/1.

Крім того, 31 серпня 2016 року позивачем до суду повторно подано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення про відмову ОСОБА_2 в продовженні строку перебування на території України, викладене у листі за №3116/3023 від 19.07.2016 та «Повідомлення про відмову в продовженні строку перебування на території України» від 19.07.2016 інд.2316 №3030/1.

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача та третя особа зазначив, що оскаржувані рішення прийняті з чисельними порушеннями законодавства з боку відповідача та суттєво порушують права ОСОБА_2 на вільне пересування. Представник позивача також зазначив, що оскільки ОСОБА_2 є за фахом архітектором та має нагальну потребу для виїзду за кордон для здійснення професійної діяльності, прийняття оскаржуваних рішень перешкоджає йому безперешкодно виїхати з території України, оскільки він не зможе повернутися на територію України. Зазначив, що у зв'язку з прийняттям оскаржуваних рішень ОСОБА_2 не може оформити у встановленому порядку візу для виїзду за кордон. Крім того, оскаржуваними рішеннями ОСОБА_2 зобов'язано покинути територію України до 01.08.2016, що порушує право позивача ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_2 на спільне проживання, як подружжя.

У попередньому судовому засіданні представник позивача та третя особа додатково вказав, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень відповідача зумовлена необхідністю виїзду ОСОБА_2 за межі України у зв'язку з наступним: оформлення ним громадянства іншої держави; виконанням певних робіт, пов'язаних з професійною діяльністю ОСОБА_2; необхідність відпочинку та оздоровлення.

Представники відповідача проти задоволення клопотань заперечили. В обґрунтування заперечень зазначили, що оскаржуваними рішеннями жодним чином не порушено права та інтереси позивача ОСОБА_1, оскільки вони встановлюють права та обов'язки для її чоловіка ОСОБА_2 Вважають, що в даному випадку відсутні підстави для забезпечення адміністративного позову та просять відмовити в задоволенні клопотань.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративного позову, подане клопотання та додані до нього документи, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиню 3 ст. 117 КАС України встановлено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Згідно ч.4 ст.117 КАС України адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів, спрямованих на створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Статтею 117 КАС України визначено вичерпний перелік обставин, за наявності яких можуть бути вжиті заходи забезпечення адміністративного позову, а суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи існує хоча б одна з таких обставин, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Розглянувши подане клопотання про вжиття заходів до забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, у суду відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб, який вказує позивач, оскільки ним на час вирішення клопотання не надано до суду обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Інших обставин та доказів, передбачених ст.117 КАС України, на підставі яких можна дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому спричинити порушення прав та інтересів позивача, а також труднощі та необхідність в їх відновленні, або які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваних рішень, позивачем не наведено та судом не встановлено.

Також, суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваних рішень з обставин, на які посилається представник позивача та третя особа, є фактичним вирішенням спору по суті.

Щодо посилань представника позивача та третьої особи на очевидність порушення відповідачем приписів чинного законодавства підчас прийняття оскаржуваних рішень відносно ОСОБА_2, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Згідно ч.2 ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Враховуючи викладене, посилання представника позивача та третьої особи на наявність очевидних порушень вимог чинного законодавства підчас прийняття оскаржуваних рішень є суб'єктивною думкою позивача та представника позивача, обґрунтованість якої буде досліджена судом під час судового розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165, 254 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову від 23.08.2016 та від 31.08.2016 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко