Ухвала суду № 61571581, 26.09.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6122/16-к

Номер провадження 1-кс/404/1117/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю: секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Чеботарьової Т.М., слідчого Нагорної Х.Ю., захисника підозрюваного - адвоката Москаленка С.І., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання слідчого, про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12016120020011759, відносно :

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кіровограді, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, без утриманців, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком від 05.05.2011 року Маловисківського районного суду Кіровоградської області за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі; 15.10.2013 року звільненого з Казанковської ВК-93 Миколаївської області, відносно якого, починаючи з 16.07.2016 року Ленінським районним судом м. Кіровограда вирішується обвинувальний акт по ч. 3 ст. 185 КК України,

підозрюваного за ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням по кримінальному провадженню про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, якому вручено повідомлення про підозру у тому, що він 19.09.2016 року, по вул. Шевченка, 40 в м. Кропивницькому повторно таємно викрав з магазину «Девайс Сервіс» належну потерпілому ОСОБА_3 комп'ютерну техніку та інше майно, на загальну вартість 50346 грн.

Слідчий і прокурор клопотання підтримали.

Сторона захисту вважає що запропонований слідчим вид запобіжного заходу є необгрунтований. Також не доведено обґрунтованості пред'явленої редакції підозри. ОСОБА_2 має родину, не переховується, відсутні ризики вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Уважно вислухавши доводи учасників розгляду клопотання, ретельно дослідивши долучені матеріали, переконаний у необхідності відмови в задоволенні клопотання, з наступних міркувань:

Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином слідчому судді повинна бути доведена сукупність:

1). наявність обґрунтованості предявленої підозри;

2). ризики невиконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Дійсно, на виконання вимог ст. 184 КПК України, матеріали клопотання, а саме зміст: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол допиту потерпілого і свідка, результати протоколів огляду місця події, речові докази, містять достатні дані про наявність самої події злочину і засвідчують факт заподіяння потерпілому дійсної майнової шкоди.

При цьому відсутні прямі чи опосередковані докази, що вказують на причетності ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину.

22.09.2016 року, під час фактичного затримання підозрюваного, в салоні транспортного засобу перебувало дві особи та виручені предмети посягання. При цьому сторона обвинувачення не вчинила перевірки, не провела слідчих дій та не вжила розшукових заходів (4 дні), для процесуальної фіксації, доведення чи спростування причетності цих осіб до таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_3

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобовязані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема і подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора. Фактичні обставини і достовірність доводів перевірити можна насамперед після проведення слідчих дій спрямованих на збір доказів.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. (ч. ч. 1-2 ст. 223 КПК України. )

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

При дослідженні поданих доказів, з'ясовано, що дійсно, сторона обвинувачення провела впізнання речей, тобто встановила причинний звязок між вилученими речами та їх належністю потерпілому. При цьому не довела обґрунтованість пред'явленої підозри по відношенню до самого ОСОБА_2, що є обов'язком слідчого з прокурором та визначальним фактором як для кваліфікації, так і при застосуванні найсуворішого виду запобіжного заходу.

Зміст п. 2 ч. 2 та ч. 5 ст. 132 КПК України, зобов'язує сторін кримінального провадження надати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються, при цьому слідчий і прокурор повинні довести, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого і прокурора.

Повідомлена ОСОБА_2 редакція підозри не спростовує вмотивованих доводів сторони захисту про відсутність доказів по відношенню до ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині.

На момент розгляду цього клопотання, залишилось не доведеним, що потреби досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого і прокурора.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті. (ч. 4 ст. 194 КПК України)

Слідчий суддя додержуючись вимог частин 1 та 2 ст. 22 та ст. 26 КПК України дослідив клопотання у межах заявлених вимог, доводів та долучених до клопотання матеріалів, у зв'язку із чим погоджується із стороною захисту про необхідність забезпечення підозрюваному права на свободу, згідно якого ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. (ст. 29 Конституції України). Відповідно ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

У даному конкретному випадку прокурор не довів наявність обґрунтованості самої підозри, не надав для ознайомлення інші докази. Не зазначив розумного обґрунтування необхідності такого ступеню втручання в право на свободу людини. Звертають увагу і слушні судження затриманого про можливість його катування.

Усі сумніви у винуватості повинні трактуватись на користь підозрюваного.

Сукупність зазначених обставин, виключає можливість застосування по відношенню до підозрюваного жодного, менш суворого виду запобіжного заходу.

При цьому не має значення решта доводів слідчого і прокурора як-то: наявність ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, тяжкість можливого призначення покарання, зокрема і особа ОСОБА_2

Згідно ст. 200 КПК України, сторона обвинувачення має право подати клопотання про зміну виду та умов запобіжного заходу на більш суворий. Але таке звернення може бути подано у провадженні, де воно застосовано. Таким чином, можливе порушення ОСОБА_2 умов цілодобового домашнього арешту, не має відношення та не впливає на результати у вирішенні поданого слідчим клопотання.

Відмова у задоволенні вимог поданого слідчим клопотання, не перешкоджає у можливості його повторного звернення з тотожними вимогами.

З огляду на перераховані обставини, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 179,193-194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, відмовити.

ОСОБА_2 негайно звільнити в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п"яти днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній