Постанова № 61571411, 23.09.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7182/16-П

Номер провадження 3/359/2265/2016

Номер протоколу 0529/125120103/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманова К.Л., розглянувши за участю представників митниці ОСОБА_1, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, зареєстрованої за адресою: Україна, Донецька обл., м. Торез, Мікрорайон 3АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої за адресою: України, АДРЕСА_2, працюючої у фірмі "Матан Хен" домашньою робітницею в Ізраїлі, м. Рішон ле Ціон, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕТ № 446130, виданий 15.11.2011 року, орган, що видав: 1461, персональний номер: НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

14.08.2016 р. о 09 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_2, яка прилетіла з Ізраїлю, м. Тель-Авів, до України, літаком авіакомпанії "МАУ", рейсом № 778, своїми діями обрала канал позначений символами зеленого кольору "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою "білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митниці, на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі близько 20 000 доларів США. Після цього пасажирку було запрошено до службового приміщення митниці залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де нею була видана готівка в розмірі 22 342 долара США, які знаходились у двох відкритих паперових конвертах у наружній кишені рюкзаку (ручна поклажа) пасажирки.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_2 готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянці України ОСОБА_2 було пропущено 11 142 долари США (еквівалент 9 990 євро, згідно курсу НБУ станом на 14.08.2016 р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 11 200 доларів США.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та відповідних дозвільних документів на право ввезення готівки понад норму пасажирка не надала, до моменту перетину нею "білої лінії" до інспекторів митниці на стійку митної консультації з приводу декларування даної валюти не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_2, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням дозвільних документів на право ввезення готівкових коштів понад норму, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постановою Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами, та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з чим працівниками митниці 14.08.2016 р. складений протокол про порушення митних правил № 0529/125120103/16.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0529/125120103/16 вилучено:

- долари США, згідно курсу НБУ станом на 14.08.2016 р. за 100 доларів США 2485-0409 грн., кількістю 11 200 доларів США, вартістю 278 324 грн. 58 коп.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

У судовому засіданні 16.09.2016 р. особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 пояснила, що вона з грудня 2013 р. працює в Ізраїлі у фірмі "Матан Хен" за контрактом на посаді спеціаліста по догляду за людьми похилого віку. Її заробітна плата за місяць становить 4 825 нових ізраїльських шекелів, без будь-яких вирахувань. Після всіх обовязкових відрахувань вона отримує заробітну плату приблизно 4,400 ізраїльських шекелів, що складає близько 1 100 доларів США. Отже, під час перетину митного кордону України вона мала при собі грошові кошти, що належать їй особисто та є її заробітною платою, яку вона отримує працюючи офіційно за кордоном, сплачуючи всі обовязкові податки і збори. Дані грошові кошти вона заробила за два роки своєї роботи в Ізраїлі. Вони були зняті нею в Ізраїлі з її особистого рахунку в ізраїльських шекелях, та в подальшому обміняні нею в банку на долари США. Так,як вона планувати везти дані кошти на Україну. Ці гроші вона відкладала та ввозила на територію України з єдиною метою, а саме допомоги своїй дочці. Так вони раніше проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2, однак змушені були виїхати звідти у звязку з тим, що там ведуться бойові дії. При цьому вони залишили там все нажите ними за їх життя майно, зокрема і квартиру. На даний момент її дочка проживає в м. Дніпро, та будь-якого майна не має, і проживає на орендованій квартирі. Грошові кошти, які вона мала при собі, вона везла для того, щоб придбати своїй дочці квартиру, так в неї не має будь-якого майна, оскільки вона є переселенкою із зони АТО. Таким чином, грошові кошти, які вона мала при собі, їй необхідні для забезпечення умов життя її дочки, яка не має можливості придбати собі квартиру. Ці грошові кошти є надзвичайно значною, важливою та життєво необхідною для нею сумою. Також зазначила, що з митними правилами України вона не знайома, оскільки таку суму грошових коштів перевозила вперше. Під час проходження митного контролю, вона навіть не звернула уваги по якому коридору його проходить, у звязку з тим, що вона не знає митних правил України та різниці між "зеленим" та "червоним" коридором. Правопорушниця вину у вчинену порушенні митних правил визнала у повному обсязі та щиро розкаялась. Таким чином, дане правопорушення вона вчинила з необережності, у звязку з тим, що не була ознайомлена з митними правилами України. Крім того, вона ще й заблукала в аеропорту і не знала куди їй необхідно було йти. Наміру порушувати митні правила України вона не мала, і на запитання митників відразу повідомила, яку суму валюти має при собі. Враховуючи все вищевикладене та те, що дані кошти мають легальне походження, оскільки офіційно нею зароблені, правопорушниця просила суд застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, а вилучені у неї кошти повернути, оскільки для неї це надзвичайно важлива та значна сума коштів, яка необхідна їй для придбання квартири своїй дочці, так як вона є переселенкою із зони АТО, не має будь-якого майна, і саме з цією ціллю вона ввозила ці кошти, і їх конфіскація поставить під загрозу подальше життя її дочки.

У судовому засіданні 23.09.2016 р. представник, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, її дочка, підтримала пояснення надані її матір'ю. Також зазначила, що вона є переселенкою із зони АТО, все майно вона була змушена залишити в м. Торез Донецької області. На даний момент будь-якого житла вона не має, і можливості його придбати також. Грошові кошти, які перевозила її мати необхідні для придбання квартири в м. Дніпро, де вона зараз проживає. Ці гроші є для неї надзвичайно важливою і необхідною сумою, ї їх конфіскації позбавить можливості придбати квартиру. Ці кошти є фактично єдиним джерелом для забезпечення її життя, і конфіскація цих коштів, поставить під загрозу подальше її життя. Враховуючи вищевикладене просила суд, не конфісковувати вилучену валюту.

Представник митниці протокол підтримав, та зазначив, що громадянка України ОСОБА_2 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просив застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її представника та представника митниці, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянки України ОСОБА_2 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне. Згідно протоколу про порушення митних правил № 0529/125120103/16 від 14.08.2016 р. громадянка України ОСОБА_2 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_2 перетнула "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушниці доведена і підтверджується, даними протоколу про порушення митних правил № 0529/125120103/16 від 14.08.2016 р. (а.с.2-5), даними доповідної записки державного інспектора ВМО № 3 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС ОСОБА_4 від 14.08.2016 р. (а.с.6-7), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0529/125120103/16 від 14.08.2016 р. (а.с.8-11), письмовими поясненнями правопорушниці (а.с.12), розрахунком еквіваленту 10 000 євро щодо доларів США станом на 14.08.2016 р. до протоколу про ПМП № 0529/125120103/16 від 14.08.2016 р. (а.с.15), копією переліку іноземної готівки, затриманої за протоколом про ПМП № 0529/125120103/16 (а.с.17-18), описом предметів (а.с.23), та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_1 України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 11 200 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що громадянка України ОСОБА_2 раніше судима, або притягується до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Ввезення даної суми за межі України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_2 потенційно могла завдати державі, була б незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на даний момент проживає та працює в Ізраїлі. Починаючи з грудня 2013 року вона офіційно працевлаштована та працює за трудовим договором у фірмі "Матан Хен" на посаді спеціаліста по догляду за людьми похилого віку. Її заробітна плата за місяць становить 4 825 нових ізраїльських шекелів. Частина цієї суми виплачується компанією за послуги, а саме: житло, їжа тощо, і безпосередньо виплачується громадянці ОСОБА_2 4 470 нових ізраїльських шекелів (а.с.33-34), що приблизно дорівнює 1100 доларів США (а.с.124-126). ОСОБА_2 має свій особистий зарплатний рахунок в банку Ізраїлю № 23325712, відкритий на її ім'я, що підтверджується довідками про нарахування їй заробітної плати (а.с.37-93). Відповідно до довідок з Поштового банку Ізраїлю громадянка ОСОБА_2 за період з травня 2014 року по серпень 2016 р. кожного місяця знімала грошові кошти, з її особистого зарплатного рахунку. У загальній сумі за цей період вона зняла приблизно 116 220 ізраїльських шекелів (а.с.94-123). Ці грошові кошти громадянка ОСОБА_2 незадовго до відльоту до України обміняла у банку на долари США, що приблизно становить 25 000 доларів США (а.с.35-35а). Таким чином грошові кошти, які мала при собі ОСОБА_2 при перетині державного кордону України, є її заробітної платою, яку вона отримала працюючи офіційно за кордоном протягом двох років та мають законне походження.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: "Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї".

Так, у судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_2 на території України є дочка ОСОБА_3, яка на даний момент проживає в м. Дніпрі. Раніше вони проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2 всією родиною. Однак, її дочка була вимушена звідти виїхати та залишити все, що їх сім'я нажила за своє життя, зокрема і квартиру, оскільки там ведуться бойові дії, що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, переміщеної з окупованої території України та проведення антитерористичної операції (а.с.130). Будь-якого майна її дочка не має, та проживає в орендованому житлі, оскільки можливості придбати своє вона не має. Це свідчить про те, що дочці правопорушниці необхідні кошти для придбання житла, і ще й для забезпечення повсякденного її проживання на території України, в м. Дніпрі, оскільки її дохід незначний та жодного майна вона не має, оскільки є переселенкою із зони АТО.

Таким чином, грошові кошти, які мала при перетині митного кордону України ОСОБА_2 вона ввозила на Україну лише з єдиною метою, щоб допомогти своїй дочці, яка є переселенкою із зони АТО, а саме для придбання для неї квартири, оскільки вона не має житла та забезпечення проживання її проживання.

Крім того, як вбачається з довідки з банку ОСОБА_2 знала зі свого рахунку майже всі наявні там кошти, та станом на 10.08.2016 р. на її зарплатному рахунку залишок становить 6,31 ізраїльський шекель (а.с.120-121). Це свідчить про те, що дані кошти є для неї значною сумою коштів.

Таким чином, з вищевказаних документів, вбачається, що дочка правопорушниці потребує матеріальної допомоги, враховуючи те, що вона є переселенкою, у звязку з чим остання перебуває на утриманні своєї матері ОСОБА_2, що вказує на те, що грошові кошти у сумі 11 200 доларів США є для них надзвичайно важливою, життєво необхідною та великою сумою.

Встановлено, що грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_2 при перетині державного кордону України, є її заробітною платою, яку вона отримує працюючи закордоном та мають легальне походження, так як були зняті нею у банку із особистого зарплатного рахунку. Дані грошові кошти ОСОБА_2 привезла на України лише з єдиною метою, щоб допомогти своїй дочці придбати квартиру, оскільки вона не має будь-якого майна. Конфіскації цих коштів, на які розраховувала ОСОБА_2 та її дочка, яка не має жодного відношення до порушення митних правил, поставить її в скрутне матеріальне становище та не дасть їй можливості допомогти своїй дочці, що в свою чергу позбавить її можливості придбати житло та засобів до існування, що взагалі поставить її подальше життя під загрозу.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_2 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти, ввезення якої намагалася здійснити ОСОБА_2, її матеріальне та сімейне становище, та зазначені нею обставини. щодо приїзду на територію України, те, що вона перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності, у зв'язку з що вона не була знайома з митними правилами України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї та на її родину "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, позбавить правопорушницю можливості допомогти своїй дочці, якої вона беззаперечно потребує, що буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушниці та може поставити під загрозу її подальше нормальне існування, а ніяк не сприятиме вихованню громадянки України ОСОБА_2 та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушниці громадянки України ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 14.08.2016 р. № 0529/16 до місця зберігання 15.08.2016 р. у розмірі 7 грн. 61 коп. (а.с.20).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕТ № 446130, виданий 15.11.2011 року, орган, що видав: 1461, персональний номер: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0529/125120103/16, а саме:

- долари США, за курсом НБУ станом на 14.08.2016 р., за 100 доларів США 2485-0409 грн., кількістю 11 200 доларів США, вартістю 278 324 грн. 58 коп. повернути громадянці України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕТ № 446130, виданий 15.11.2011 року, орган, що видав: 1461, персональний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕТ № 446130, виданий 15.11.2011 року, орган, що видав: 1461, персональний номер: НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС понесені витирати на транспортування предметів правопорушення до місця зберігання в справі про порушення митних правил № 0529/16 у розмірі 7 грн. 61 коп. (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку:820172, р/р: 35213060089083).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон серія ЕТ № 446130, виданий 15.11.2011 року, орган, що видав: 1461, персональний номер: НОМЕР_1, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: К.Л. Туманова