Рішення № 61571118, 27.09.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/1662/14-ц Головуючий у 1-й інст. Слободенюк Н. Є.

Категорія 50 Доповідач Якухно О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Коломієць О.С., Жигановської О.С.

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що відповідач добровільно кошти на утримання дитини не надає, хоча працездатний і спроможний сплачувати аліменти. У зв'язку з цим просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітної плати (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до її повноліття.

Заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2014 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.10.2014 року і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_3 243,60 грн. судового збору в дохід держави.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_4, яка не брала участі при розгляді даної справи судом першої інстанції, подала апеляційну скаргу якій просила змінити вказане рішення суду першої інстанції, виключивши з абзацу 2-го резолютивної частини рішення відомості про ідентифікаційний номер ОСОБА_3, як такий, що йому не належить та не присвоювався. Також апелянт просила повернути до Черняхівського районного суду Житомирської області виконавчий лист, виданий 20.01.2015 року на виконання заочного рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10.11.2014 року по цивільній справі № 293/1662/14-ц, про що постановити ухвалу. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначила, що під час звернення до нотаріуса з метою продажу квартири ОСОБА_4 дізналась, що на належне їй на праві власності майно накладено арешт. Після звернення до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, апелянту стало відомо про наявність заочного рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10.11.2014 року, згідно якого з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 ухвалено стягувати аліменти. Проте, у рішенні суду та виконавчому листі від 10.11.2014 року невірно зазначено ідентифікаційний номер ОСОБА_3 Апелянт стверджує, що вказаний у виконавчому листі та в оскаржуваному рішенні суду ідентифікаційний номер належить не ОСОБА_3, а їй - ОСОБА_4, що підтверджує відповідними доказами, чим порушуються її права.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 10.11.2014 року заочним рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області задоволено позов ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів із ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини. У рішенні суду зазначено ідентифікаційний номер боржника - НОМЕР_1 (а.с.27).

В липні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із заявою про виправлення описки у заочному рішенні Черняхівського районного суду Житомирської області від 10.11.2014 року, посилаючись на наявність помилки у резолютивній частині рішення, а саме невірно вказаному ідентифікаційному номері відповідача ОСОБА_3 (а.с.45).

Ухвалою цього ж суду від 02.08.2016 року ОСОБА_4 було відмовлено в задоволенні заяви про виправлення описки в заочному рішенні Черняхівського районного суду Житомирської області від 10.11.2014 року (а.с.63).

Відмовляючи ОСОБА_4 в задоволенні поданої заяви про виправлення описки, суд виходив з того, що в заочному рішенні Черняхівського районного суду Житомирської області описки чи арифметичної помилки судом допущено не було, а також зазначено, що ОСОБА_4 не є учасником по даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно поданої позивачем копії дублікату довідки про присвоєння ідентифікаційного номера №56636 від 25.07.2001 року, виданої Державною податковою інспекцією м.Рівне, ОСОБА_3 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до наданої апелянтом копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера №44990 від 12.01.2001 року, виданої Державною податковою інспекцією м.Рівне, ОСОБА_4 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с79).

Згідно довідки №8814 від 07.07.2016 року виданої ОСОБА_4 Державною податковою інспекцією у м.Рівному ГУ ДФС у Рівненській області, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 відповідно до баз даних Державного реєстру фізичних осіб ДПІ у м.Рівному не належить ОСОБА_3, а належить ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 В свою чергу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в Державного реєстру фізичних осіб під іншим реєстраційним номером облікової картки (а.с.53).

На запит Апеляційного суду Державна податкова інспекція у м.Рівному повідомила дійсні реєстраційні номери облікових карток : ОСОБА_4 НОМЕР_1, ОСОБА_3 НОМЕР_3.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п.2 Порядку надання судам загальної юрисдикції інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України Державної податкової служби України від 26.02.2013 № 30/44, цей Порядок визначає загальні правила надання Державною податковою службою України інформації про реєстраційні номери облікових карток платників податків боржників та стягувачів до судів загальної юрисдикції на підставі судових рішень, що набрали законної сили, для внесення цих даних до виконавчого документа, що видається відповідно до вимог процесуального законодавства.

Пунктами 4 та 5 цього Порядку визначено, що, суди загальної юрисдикції подають запити до Державної податкової служби України через Адміністратора автоматизованої системи документообігу суду. Запит повинен містити відомості про підставу надання (судове рішення, що набрало законної сили) та інші реквізити, визначені протоколами обміну інформацією. Відповіді на запити судів загальної юрисдикції надаються Державною податковою службою України через Адміністратора автоматизованої системи документообігу суду.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції не здійснювались запити щодо зясування реєстраційних номерів облікових карток платників податків, які є сторонами по даній справі та не було взято до уваги інформацію зазначену ОСОБА_4 в заяві про виправлення описки в оскаржуваному судовому рішенні щодо співпадання належного їй ідентифікаційного коду платника податків з ідентифікаційним кодом, який присвоєно ОСОБА_3

Згідно із ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому листі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (для фізичних осіб - платників податків) та інші дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Пунктом 1 розділу ХІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України № 779 від 10.12.2013 року, передбачено, що реєстраційний номер облікової картки платника податків використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про обєкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі: укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є обєкти оподаткування та щодо яких виникають обовязки щодо сплати податків і зборів; відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків; реєстрації майна або прав на нього та інших активів фізичних осіб, що є обєктом оподаткування; реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб; в інших випадках, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про порушення прав апелянта зазначенням у судовому рішенні про стягнення коштів з боржника ОСОБА_3 її ідентифікаційного номеру (реєстраційного номеру облікової картки платника податку), що використовується державним виконавцем під час проведення виконавчих дій для пошуку майна боржника, оскільки суд фактично вирішив питання про права та обовязки заявника щодо аліментних зобовязань, зазначивши боржником ОСОБА_3 по його П.І.Б. та ОСОБА_4 по її реєстраційному номеру облікової картки платника податку.

Оскільки ОСОБА_4 не брала участі у справі і позбавлення іншої можливості захисти свої права, її вимоги про виключення із судового рішення ідентифікаційного номеру боржника підлягають задоволенню.

В той же час, вимога про повернення виконавчого листа до Черняхівського районного суду Житомирської області задоволенню не підлягає, оскільки не стосується повноважень апеляційного суду, передбачених ст.307 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого листа здійснює державний виконавець на підставі ухвали суду про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, за яким видано виконавчий лист. Невиконання вимог вказаної статті може бути підставою для оскарження його дій.

З урахуванням наведено, а також наявності довідки Державної податкової інспекції у м.Рівному щодо дійсного ідентифікаційного номеру відповідача, рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст.209, 303, 304, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 10 листопада 2014 року змінити, замінивши у абзаці другому резолютивної частини ідентифікаційний номер ОСОБА_3 з НОМЕР_1 на НОМЕР_3.

У задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: