Рішення № 61568000, 20.09.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" вересня 2016 р. Справа № 906/871/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.02.2016;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

до Новочорторийського державного аграрного технікуму

про стягнення 9411,68 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1601,33 грн. 3% річних та 7810,35 грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправленні адресату.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови від 28.05.2015 №1646 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом TOB "Житомиргаз збут", позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м. Житомир та Житомирської області (крім м. Коростишів та Коростишівського району), села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни та Морозівка і Погребищанського району Вінницької області терміном дії з 01.07.2015 по 30.06.2020.

Згідно з отриманою ліцензією №299023, виданою 05.06.2015 (а.с. 17) TOB «Житомигаз збут» (позивач) здійснював постачання природного газу Новочорторийському державному аграрному технікуму (відповідач) в продовж січня, лютого, березня 2016 року в кількості 29780 м.куб. на загальну суму 187 063 грн. 81 коп.

Ухвалою господарського суду Житомирської області у справі № 906/381/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» про стягнення заборгованості за постачання природного газу (основного боргу) у розмірі 187 063,81 грн. з Новочорторийського державного аграрного технікуму провадження у справі припинено на підставі п.п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідачем було сплачено заборгованість у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товар.

Виходячи з наведеного, момент виникнення зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий природний газ у відповідача виник з моменту прийняття товару (природного газу).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, моментом прийняття природного газу є момент, коли споживач (Новочорторійський державний аграрний технікум/відповідач) та постачальник (TOB «Житомиргаз збут»/позивач) підписали акти приймання-передачі природного газу.

Відповідно акт січня 2016 року підписано 26.01.2016 року, акт лютого 2016 року підписано 26.02.2016, акт березня 2016 року підписано 30.03.2016.

Як вбачається зі змісту ухвали господарського суду Житомирської області від 23.05.2016 у справі №906/381/16 після порушення провадження у справі відповідач (Новочорторійський державний аграрний технікум) погасив заборгованість перед позивачем (ТОВ "Житомиргаз збут) у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями за №265 від 12.05.2016р. на суму 38653,61 грн., № 266 від 12.05.2016р. на суму 2310,01 та № 285 від 18.05.2016р. на суму 146100,19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунків позивача становить: 1601,33грн. - 3% річних та 7810,35грн. - інфляційних. Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, суд вважає, що вказані суми обґрунтовані, нараховані відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст. 193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, позовні вимоги відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Новочорторийського державного аграрного технікуму (13120, Житомирська область, Любарський район, с. Нова Чорторія, вул. Леніна, 36, ід. код 00698259)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ід. код 39577504) 1601,33 грн. 3% річних та 7810,35 грн. інфляційних, а також 1378,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.09.16

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)