Постанова № 61567990, 22.09.2016, Придніпровський районний суд м. Черкас

Провадження № 2-а/711/96/16

Справа №711/2929/16-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року Придніпровський районний суд м. Черкаси

В складі: головуючого судді Колода Л.Д.

з участю секретаря - Остапець А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м.Черкаси справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобовязання здійснити перерахунок пенсії,-

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобовязання здійснити перерахунок пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 18 вересня 2010 року.

Порядок обчислення пенсії при її призначенні ГУ ПФУ в Черкаській області навело у листі на звернення позивача, в якому вказано, що обчислення пенсії здійснювалося виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням на підставі Постанови КМ України №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 07.07.1992 року.

Дії Головного управління ПФУ в Черкаській області при нарахуванні пенсії, позивач вважає протиправними і тому вимушений звертатися до суду за захистом своїх прав. Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-12 (в редакції чинною на момент спірних правовідносин - згідно Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців»), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Зміни до ст. 43 Закону 2262-12, які були внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме, виключено слова «за останньою штатною посадою перед звільненням» та доповнено словами «та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», були визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008.

Згідно статті 152 Конституції України Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

В період з 22 травня 2008 року по 18 червня 2011 року (внесення чергових змін до Закону) частина третя статті 43 Закону № 2262-12 була чинною у вищенаведеній редакції і обчислення пенсії при її призначенні, повинна була здійснюватися, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою позивача перед звільненням.

В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 міститься довідка Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській обл. від 04.02.2016 р. № 02/546/01- 17 про розмір грошового забезпечення на день звільнення , зміст і відомості, якої також підтверджуються документом наданим під час призначення пенсії - грошовим атестатом.

На день звільнення грошове забезпечення позивача становило - 10 972,55 грн., враховуючи відсоткове співвідношення визначене при призначенні пенсії - 90 %, основний розмір пенсії повинен становити - 9875,30 грн., а не 4233,99 грн.

Позивач вважає, що нарахування пенсії здійснено всупереч вимогам чинного законодавства діючого на момент її призначення, зокрема, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-12.

Наведенні висновки враховують правову позицію Верховного Суду України при розгляді заяв про перегляд судових рішень з мотивів не однакового застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції у справах подібних правовідносин.

Так, у постановах Верховного Суду України від 6 березня та 13 листопада 2012 року, 22 січня та 12 лютого 2013 року, 14 січня 2014 року, 24 лютого 2015 року, 7 липня 2015 року (справи №№ 21-2во12, 21-359а12, 21- 421а12, 21-445а12, 21-463а13, 21-552а14, 21-1424а15 відповідно), зазначено, що після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 29 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (тобто на 31 липня 2010 року - дату звільнення позивача зі служби, дата зазначається для кожної справи окремо в залежності від дати призначення пенсії, але тільки у період з 22.08.2008 року по 18.06.2011 року), діяла редакція частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців», відповідно до якої пенсійне забезпечення військовослужбовців має здійснюватися виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням. За таких обставин обчислення позивачу пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за 24 останні календарні місяці перед звільненням не відповідало вимогам чинного на час призначення пенсії ОСОБА 4 законодавства України.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Пенсія є довічною (по-життєвою), строковості та обмеженості у часі її виплати Законом не встановлено.

Позивач вважає, що порушене право на отримання належного розміру пенсії триває і по день звернення до суду за своїх прав.

Підтвердженням предмету спору є офіційний лист Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на звернення пенсіонера.

Звертаючись до пенсійного управління позивач сподівався на позитивне вирішення спірного питання, вважаючи, що лише через велику завантаженість, а не з причини недотримання чинного законодавства. Головне управління ПФУ в Черкаській області не звернуло увагу на висновки Верховного Суду України в подібних правовідносинах, які є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Позивач вважає, що про факт порушення своїх прав, дізнався з офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 16 березня 2016 року.

В зв»язку з цим просить постановити рішення, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3 591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців». Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» з дня її призначення та виплатити йому суми недоотриманої пенсії з цього часу.

Позивач та його представник в судове засідання не з»явилися. Представник позивача по довіреності ОСОБА_2 подав заяву, в якій просить позов розглядати в його відсутності та просив позов задовольнити.

Представник відповідача по довіреності ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, подала заяву , в якій просить справу розглядати в її відсутності, подала заперечення на позов, в якому в позові просить відмовити.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років починаючи з 18.09.2010 року відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ ( далі - Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ).

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дана норма Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ передбачає, що розмір пенсії зазначеній вище категорії осіб обчислюється з грошового забезпечення, що складається основних та додаткових видів грошового забезпечення та встановлює, що додаткові види грошового забезпечення враховуються в розмірах визначених законодавством.

Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ не встановлює порядок обчислення пенсії, а ч.3.ст.43 Закону не встановлює порядок визначення грошового забезпечення за останньою штатною посадою, не визначає період перебування на останній штатній посаді особи, якій призначається пенсія, і не вказує на те, що пенсія обчислюється з грошового забезпечення за останній місяць.

Правовим актом, що регламентує порядок визначення та обчислення додаткових видів грошового забезпечення, є Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

П.7 вказаної постанови передбачено , що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

-відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, перед звільненням;

-щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі), та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 не суперечить вимогам ч. 3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ і лише конкретизує її. Крім того, жодним чином не звужує обсяг встановлених прав, а визначає лише період для підрахунку - 24 місяці.

На підставі викладеного, Подання про призначення пенсії, заяви позивача та відповідних документів, поданих головним управлінням МНС України в Черкаській області, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років відповідно до Закону (за 35 років вислуги). Відповідно до ст. 13 Закону пенсію обчислено в розмірі 90% грошового забезпечення в сумі 4704,43 грн., з них:

1700,00 грн. - посадовий оклад;

135,00 грн. - оклад за військовим званням;

734,00 грн. - надбавка за вислугу років (40 %);

2135,43 грн. - середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби (надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за таємність, премія).

Розмір пенсії, обчислений на підставі ст. 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, становить 4233,99 грн. (4704,43 грн. х 90%).

Загальний розмір пенсії становить 6184,90 грн., у тому числі:

4233,99 грн. - розмір пенсії по інвалідності, обчислений в розмірі пенсії за вислугу років відповідно до статті 13 Закону;

1058,50 грн. - збільшення розміру пенсії по інвалідності інваліду війни на 25 % відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381;

429,60 грн. - підвищення інваліду війни 2 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

50,00 грн. - цільова грошова допомога інваліду війни 2 групи;

412,81 грн. - підвищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355.

Суд вважає, що розмір пенсії позивача обчислено згідно з вимогами законодавства та документами пенсійної справи, тому підстав для її перерахунку немає. В зв»язку з цим в позові слід відмовити.

Поскільки відсутні підстави для задоволення позову, то немає підстав і для вирішення питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», ст.ст.12, 17, 19, 72, 94, 159-162 КАС України, суд,-

П о с т а н о в и в :

В позові представника позивача ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірними дій та зобовязання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Головуючий: ОСОБА_4