Рішення № 61567674, 21.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 року Апеляційний суд м. Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Білич І.М.

БолотоваЄ.В.

при секретарі Литвиненку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Маранди Володимира Олександровича в інтересах публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року, -

у с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року ПАТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Представник ПАТ «Альфа-Банк», зокрема, посилається на ті обставини, що суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач надав розрахунок заборгованості за кредитом, де чітко вказано, з якого періоду і як саме нараховувалася заборгованість. Зазначає, що жодних ухвал та заяв про обов'язок надати докази, яких не було в матеріалах справи, від суду позивач не отримував. Крім того, зазначає, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у їх відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її задоволення, виходячи з таких підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 21 грудня 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит № 2714, з кінцевим терміном повернення кредиту та процентів

_____________

Справа № 759/18258/15-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/10572/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Уляновська О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

за ним - не пізніше 20 грудня 2027 року (а. с. 4-7).

Згідно з умовами, визначеними у пунктах 2.1., 2.2., 2.5. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 30000,00 доларів США на умовах, передбачених цим договором. В перерахунку на національну валюту сума кредиту складає 151500,00 грн. по курсу НБУ станом на 21 грудня 2007 року. За користування кредитом встановлюється процентна ставка в розмірі 11 % річних. Погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно у відповідності до графіку (додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору. Графік всіх платежів міститься у додатку № 2 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.2. договору, нарахування банком процентів за користування кредитом починається з дати його видачі готівкою позичальнику безпосередньо з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» відступило ПАТ «Альфа-Банк» права вимоги до кредитних договорів, укладених між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та фізичними особами (а. с. 24-34, 35).

На підставі вищевказаного договору та у відповідності з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України ПАТ «Альфа-Банк» набув права кредитора у зобов'язаннях, що виникли з договору про іпотечний кредит № 2714 від 21 грудня 2007 року, укладеним між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2

Відмовляючи у задоволенні позову, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено розміру заборгованості за кредитним договором.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвалене у справі судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. ст. 526, 527 ЦК України закріплений обов'язковий характер зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому, вимагати дострокового повернення, частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з розрахунком заборгованості, відповідач ОСОБА_2 станом на 31 жовтня 2015 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість у розмірі 433 661,99 грн., яка складається: заборгованість за кредитом в розмірі 18 586,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31 жовтня 2015 року становить 425 696,44 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 347,78 доларів США що за офіційним курсом НБУ станом на 31 жовтня 2015 року становить 7965,55 грн. (а. с. 21).

З розрахунку заборгованості вбачається, що зазначений розрахунок є повним, чітким та зрозумілим, містить відомості про розмір заборгованості за кредитом та відсотками. В ньому також наявна інформація про погашення кредиту, відповідні періоди та розміри платежів. Розрахунок відповідає умовам кредитного договору. Відповідач ОСОБА_2 не навів конкретних помилок, неточностей чи безпідставних нарахувань.

На викладені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого його висновки в цій частині є необґрунтованими.

У зв'язку з викладеним апеляційний суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 433 661,99 грн., яка підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Таким чином, рішення суду назвати законним та обґрунтованим не можна, а тому воно підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України з ухваленням нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує питання про судові витрати, вважаючи стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 6504,93 грн.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Маранди Володимира Олександровича в інтересах публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 2414 від 21 грудня 2007 року станом на 31 жовтня 2015 року у розмірі 433 661,99 грн., яка складається: заборгованість за кредитом в розмірі 18 586,13 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31 жовтня 2015 року становить 425 696,44 грн.; заборгованість за відсотками в розмірі 347,78 доларів США що за офіційним курсом НБУ станом на 31 жовтня 2015 року становить 7965,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 6504,93 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.М. Вербова

Судді: І.М. Білич

Є.В.Болотов