Ухвала суду № 61566782, 21.09.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/674/16 Справа № 695/3934/14-к Категорія: ч.2 ст.121 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

потерпілої ОСОБА_7

представника

потерпілої ОСОБА_8

адвоката ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси кримінального провадження за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_10, захисника ОСОБА_9 та прокурора на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 травня 2016 року, яким

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2,

Черкаська область, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3,

пенсіонер, одружений, раніше не судимий, зареєстрований

та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

Уманський район, Черкаська область, неповнолітніх дітей

немає

визнаний винним та засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України і йому призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_7 кошти в сумі 23342 гривні 26 коп. в порядку відшкодування матеріальних збитків.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_7 кошти в сумі 200000 гривні моральної шкоди.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_10 на користь держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації (МФО 854018, р/р 35411001049556) кошти в сумі 888,80 гривень, витрачених Золотоніською ЦРЛ на лікування потерпілого ОСОБА_11

Стягнуто із засудженого ОСОБА_10 процесуальні витрати, повязані з проведенням експертних досліджень, на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області в сумі 663,78 грн.

Вирішена доля речових доказів.

Міра запобіжного заходу засудженому обрана тримання під вартою, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_10 визнаний винним та засуджений за те, що 26.04.2014 року, перебуваючи за адресою с.Вознесенське Золотоніського району Черкаської області умисно наніс численні удари по тілу та голові ОСОБА_11 в результаті чого заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження не сумісні із життям, від яких ОСОБА_11 помер в лікарні 01.05.2014 року.

На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив посилити покарання ОСОБА_10 замість 8 років позбавлення волі призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі.

До початку розгляду справи по суті прокурор вніс зміни до своєї апеляційної скарги, посилаючись на те, що органи досудового розслідування належним чином не сформулювали обвинувачення ОСОБА_10, чим порушили вимоги п.5 ч.2 ст.291 КПК України, суд не звернув на це уваги і в порушення вимог ст.337 ч.1 КПК України розглянув справу та виніс обвинувальний вирок, тому просив вирок суду скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції із стадії підготовчого провадження.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник в своїх апеляційних скаргах також звертають увагу апеляційної інстанції на відсутність сформульованого обвинувачення в справі тому просили вирок суду скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого і його захисника в часткову підтримку своїх апеляцій та визнання позиції прокурора в зміненому вигляді його апеляції, думку прокурора в підтримку апеляції в зміненому її вигляді, пояснення потерпілої та її представника про залишення вироку без змін, перевіривши та обговоривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора в зміненому її вигляді підлягає до задоволення, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Слід додати, що вимога законності висувається не тільки до судових рішень, а й усіх процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Перевірені матеріали кримінального провадження свідчать про те, що ні органи досудового розслідування, ні суд не дотримались вимог вказаної норми закону.

Так, обвинувачений акт щодо ОСОБА_10 не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291КПК України, оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення.

Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не містить повний аспект події кримінального правопорушення, передбачених п.1 ч.1 ст.91 КПК України, оскільки відсутній час та конкретне місце вчинення злочину. Також, відсутня вказівка на мету вчинення кримінального правопорушення.

Дані обставини підлягають обовязковому доказуванню в кримінальному провадженні.

Зазначення мети по даній категорії злочинів впливає на правильність кваліфікації дій підозрюваної особи. Не зазначення часу вчинення злочину дало підстави обвинуваченому оспорювати взагалі свою причетність до вчиненого злочину.

Слід зазначити, що органами досудового розслідування не виконана ухвала апеляційного суду від 22 січня 2015 року та ухвала місцевого суду від 19.03.2015 року, в яких було вказано на невідповідність обвинувального акта вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Органи досудового розслідування не виправили вказані недоліки і знову направили кримінальне провадження до суду для розгляду по суті.

Суд не звернув уваги на недоліки обвинувального акта і в порушення вимог ст.337 ч.1 КПК України розглянув справу та виніс обвинувальний вирок не обвинуваченій особі, а підозрюваному.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Оскільки вирок суду скасовується із процесуальних підстав, тобто із-за істотного порушення норм КПК України допущеними як органами досудового розслідування, так і судом, тому колегія суддів не вдається до перевірки інших апеляційних вимог учасників процесу про причетність ОСОБА_10 чи не причетність його до вчиненого кримінального правопорушення.

Дані обставини підлягають перевірці як органами досудового розслідування, так і судом при новому розгляді справи.

Враховуючи те, що вирок суду, яким ОСОБА_10 був взятий під варту, підлягає безумовному скасуванню, клопотання прокурора про залишення ОСОБА_10 під вартою відсутнє, інших підстав для залишення ОСОБА_10 під вартою також немає, тому обрану судом міру запобіжного заходу слід скасувати, ОСОБА_10 звільнити із-під варти із зали суду.

З метою забезпечення виконання процесуальних рішень підозрюваному ОСОБА_10 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання з покладенням на нього певних зобовязань.

Суд не може застосувати до ОСОБА_10 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки він майже два роки перебував під домашнім арештом, а відповідно до ч.6 ст.181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.405,407,412,415, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора в зміненому вигляді задоволити.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_9 задоволити частково.

Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 травня 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України скасувати

Призначити новий розгляд в суді І інстанції кримінального провадження щодо ОСОБА_10 за ст.121 ч.2 КК України зі стадії підготовчого провадження.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши його із-під варти із залу суду.

Обрати ОСОБА_10 міру запобіжного заходу особисте зобовязання строком на 60 діб, починаючи з 21.09.2016 року.

Відповідно до ст.194 КПК України на ОСОБА_10 покласти такі обовязки:

- не відлучатися зі свого місця проживання або перебування без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх вимогу;

- повідомляти слідчому, прокурору або суду про зміну свого місця проживання або перебування;

- здати на зберігання слідчому, прокурору паспорт для виїзду за кордон та інші документи, які дають на це право.

Ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий :

Судді :