Постанова № 61565112, 22.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6184/16-п Головуючий у І інстанції Левченко А. В.Провадження № 33/780/537/16 Доповідач у 2 інстанції ІгнатюкКатегорія 429 22.09.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ ІгнатюкаО.В., за участю правопорушника ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, представника Київської митниці Державної фіскальної служби України Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника захисника ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року на

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернівецької області, постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, власника транспортної компанії «OP Group Inc» США, штат Іллінойс,

за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1 700 грн. з конфіскацією вилученої валюти в розмірі 19 734 доларів США.

ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він, 04 липня 2016 року о 13 годині 45 хвилин, прибув до України з Нідерландів, м. Амстердам, літаком авіакомпанії «КЛМ», рейсом № 1385, та обрав проходження митного контролю в каналі, позначеному символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягали письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадали під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», у нього були виявлені не заявлені 30 869 доларів США, вказана готівка знаходилася в одному з відділень дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа) та переміщувалась без ознак приховування. Із вказаної суми ОСОБА_2 було пропущено 11 135 доларів США та за протоколом про порушення митних правил вилучено 19 734 долари США.

У апеляційні скарзі захисник правопорушника просив змінити постанову, виключити посилання судді на конфіскацію вилученої валюти та повернути її ОСОБА_2 В обґрунтування апеляційної скарги указав на те, що суддею були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме не були всебічно, повно і об'єктивно з'ясовані всі обставини справи та безпідставно зроблено висновок про те, що постановою КМУ №436 від 21.05.2012 р. встановлені обмеження щодо переміщення валютних цінностей через митний кордон України, оскільки як зазначив апелянт, додаток №10 зазначеної постанови не передбачає необхідності отримання фізичними особами та фізичними особами-нерезидентами спеціальних дозволів на ввезення доларів США в Україну. Тому вважає, що суддя вийшов за межі обсягу обвинувачення, висунутого в протоколі про порушення митних правил та безпідставно збільшив його. Також, на думку апелянта, норми ст. 471 МК України не містять імперативного припису щодо застосування стягнення у виді штрафу разом з конфіскацією, а тому суддя повинен був застосувати стягнення лише у вигляді штрафу, без конфіскації готівки. Окрім цього, указав на те, що суддею не було взято до уваги виписки з банку від 27.06.2016 р., яка підтверджує те, що ОСОБА_2 напередодні поїздки до України зняв зі свого банківського рахунку 30 000 доларів США що підтверджує належність вказаних коштів саме ОСОБА_2

Вислухавши пояснення:

захисника правопорушника, який апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

правопорушника, який апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити;

представника Київської митниці ДФС, який доводи апеляційної скарги представника правопорушника вважав необґрунтованими, просив залишити її без задоволення, а постанову судді без зміни;

вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Висновки судді щодо доведеності події порушення митних правил передбаченого ст. 471 МК України та доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні цього порушення ґрунтуються на матеріалах справи і не оспорюються учасниками судового розгляду.

Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність накладеного стягнення у виді конфіскації валюти, то вони є обґрунтованими.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» / дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Із урахуванням викладеного, враховуючи сімейний стан ОСОБА_2, рід його зайняття, того факту, що вилучені грошові кошти є заощадженнями ОСОБА_2 які сформувалися із його заробітку, а також враховуючи суспільно-громадську позицію ОСОБА_2, яка проявляється у його волонтерській діяльності, витрачання на цю діяльність значної кількості коштів суд приходить до висновку, що застосування стосовно ОСОБА_2 стягнення у виді конфіскації затриманої валюти, буде порушенням зазначеного вище принципу пропорційності наслідком якого стане накладення на ОСОБА_2 індивідуального надмірного тягаря.

Із урахуванням наведеного суд вважає за необхідне змінити постанову Бориспільського міськрайонного суду від 05 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 в частині конфіскації іноземної валюти. Затриману по протоколу про порушення митних правил іноземну валюту суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_2.

Керуючись ст. 294 КУпАП, ст.ст. 462, 487 МК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника правопорушника задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Виключити із резолютивної частини цієї постанови рішення судді про накладення на ОСОБА_2 стягнення у виді конфіскації іноземної валюти у розмірі 19 734 доларів США.

Вилучені у ОСОБА_2 за протоколом про порушення митних правил № 0459/125120102/16 від 04 липня 2016 року іноземну валюту у розмірі 19 734 доларів США повернути ОСОБА_2.

В іншій частині постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2016 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ігнатюк О.В.