Рішення № 61563697, 23.09.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7366/16-ц

Провадження № 2/161/2930/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.

при секретарі - Бакай Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення та усунення перешкод в користуванні майном, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про виселення та усунення перешкод в користуванні майном.

Свої вимоги мотивує тим, що є власником квартир №№ 1,2 в будинку № 51 по вул. Чернишевського в м. Луцьку. В квартирі АДРЕСА_1 проживає він з сімєюАДРЕСА_2 він мав надати в тимчасове користування своїх родичів. Однак, він зясував, що ОСОБА_2 самовільно вселився у його квартиру, змінив замки в дверях та розмістив там свої речі. На даний час відповідач у квартирі не проживає, приходить регулярно до неї, при цьому відмовляється забирати свої речі та не повертає ключі від вхідних дверей. Він позбавлений можливості користуватись квартирою № 2, яка належить йому на праві власності, а тому просить суд виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 шляхом звільнення квартири від ОСОБА_2 та його речей та зобовязати його не чинити перешкод в користуванні квартирою.

Представник позивача в судове засідання не зявився, а подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 двічі належним чином повідомлений про день і час слухання справи, однак, в судове засідання повторне не зявився, а тому згідно ст. 169 ч. 4 ЦПК України судом прийнято рішення на підставі наявних в матеріалах доказів (постановлено заочне рішення у справі).

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21 серпня 2014 року (а.с. 5).

Позивач зазначає, що у квартиру № 2 самовільно вселився відповідач по справі ОСОБА_2, розмістив там свої особисті речі та змінив замки в дверях, мотивуючи це тим, що має конфлікт з забудовником та претендує на дану квартиру і буде в ній проживати. На даний час відповідач у даній квартирі не проживає, однак, регулярно навідується при цьому відмовляється забирати свої особисті речі та віддати ключі від вхідних дверей.

Отже, перебування відповідача у даній квартирі, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, перешкоджає останньому у здійсненні права користування, володіння і розпорядження своєю власністю.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_3 та зобовязати його не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні даним майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимога позивача про відшкодування відповідачем судових витрат також підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 319, 383, 391 Цивільного кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_4.

Зобовязати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні квартирою № 2 по вул. Чернишевського, 51 в м. Луцьку.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська