Рішення № 61562299, 20.09.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/15982/15-ц

Провадження № 2/643/820/16

20.09.2016 Московський районний суд м. Харкова

в складі:

головуючого судді - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря - Литвиненка М.А.,

представника позивачів - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 за участю третьої особи - Харківської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зустрічну позовну заяву ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_2, КП «Жилкомсервіс», Харківської міської ради про зміну договору найму, -

встановив:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання останніх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою № 51 в будинку 76 по пр. Ювілейний в місті Харкові.

В обґрунтування позову зазначили, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.07.2014, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07.10.2014 в задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстраційного обліку відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5, яка дії одночасно в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, задовольнено. Поновлено порушене право ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на право проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 та вселити їх в зазначену квартиру.

Зобовязано ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перешкоди для проживання та користування квартирою № 51 в будинку № 76 по пр. 50- річчя ВЛКСМ в м. Харкові.

25.02.2015 державним виконавцем Московського ВДВС ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були вселені до спірної квартири. В квартиру були завезені речі один пакет та передані відповідачам ключі від квартири.

Але з часу, коли відповідачі були вселені до спірної квартири, останні не виявили бажання проживати в ній і продовжували мешкати за постійним місцем проживання : ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зазначають, що ОСОБА_5 за півроку відвідала квартиру декілька разів, але не ночувала, приходячи вчиняла сварки та уходила. З 1998 року та з часу вселення 25.02.2015 відповідачі не проживають в спірній квартирі, не приймають участі в підтриманні житла, поточному ремонті, не сплачують комунальні послуги.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з зустрічним позовом в якому просять змінити договор найму житлового приміщення, квартирою № 51 в будинку 76 по пр. Ювілейний в місті Харкові, з відкриттям на них особовий рахунок на житлову кімнату, площею 14 м.2. Кухню, ванну кімнату та приміщення господарського побутового призначення залишити у загальному користуванні (а.с. 125-127).

В обґрунтування позову зазначають, що рішенням суду було відновлене їх право користування житловою площею у вказаній квартирі і вини вселені до квартири, а відповідачі зобовязані не перешкоджати їм проживати в квартирі. Квартира трикімнатна, всі кімнати роздільні. Але відповідачі ні в одній з кімнат не дають їм розмістити їх речі і користуватися кімнатами. Спільне з відповідачами користування житлом неможливо, а тому вони вважають за необхідне встановити порядок користування квартирою, виділити їм одну з трьох кімнат і відкрити окремий особовий рахунок на імя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою отримання можливості сплачувати комунальні послуги лише за ту кімнату, якою вони будуть користуватися.

В судовому засіданні позивач та представник позивачів позов підтримали в повному обсязі, просили задовольнити. Зустрічний позов не визнали, вважали необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову про визнання її та її сина ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою № 51 в будинку 76 по пр. Ювілейний в місті Харкові. Зазначає, що позивачі за основним позов чинять перешкоди в користуванні спірною квартирою. В листопаді 2015 року ОСОБА_5 встановила замок на двері кімнати. В кімнаті є її та її сина речі. Кожен раз, коли вона приходить до квартири відбуваються сварки з мешканцями спірного приміщення. Неодноразово викликали поліцію. Вказує, що проживає разом з сином та чоловіком у квартирі АДРЕСА_1, яка належить чоловіку. Зазначає, що сплачує комунальні послуги за спірну квартиру, але не регулярно.

Зустрічну позовну заяву підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та вчасно.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Квартира АДРЕСА_2 була надана в користування ОСОБА_10 на склад сімї з чотирьох осіб: ОСОБА_2- дружина, ОСОБА_11 (після одруження ОСОБА_3) дочка та ОСОБА_12 (після одруження ОСОБА_5) дочка, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Московської районної ради (а.с. 131).

Квартира не приватизована, належить територіальній громаді м.Харкова, і в ній зареєстровані: ОСОБА_2 з 1971 року, ОСОБА_3 з 1987 року, ОСОБА_5 з 1997 року, ОСОБА_8 з 1994 року та ОСОБА_6 з 1997 року, ОСОБА_9 з 2015 року, що підтверджується довідкою КП «Жилкомсервіс» від 04.09.2015 № 2703 (а.с.24).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.07.2014, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07.10.2014 в задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням із зняттям з реєстраційного обліку відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5, яка дії одночасно в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, задовольнено. Поновлено порушене право ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на право проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 та вселити їх в зазначену квартиру.

Зобовязано ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перешкоди для проживання та користування квартирою № 51 в будинку № 76 по пр. 50- річчя ВЛКСМ в м. Харкові (а.с. 6-12).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 09.11.2015 ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_13 і КП «Жилкомсервіс», третя особи: Харківська міська рада і Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про зміну договору найму житлової площі, саме квартири АДРЕСА_3 відмовлено. Рішення набрало законної сили (а.с. 215).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із ст.ст.10,11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі ст.ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

25.02.2015 рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.07.2014 виконано в повному обсязі, про що свідчить акт державного виконавця (а.с. 13)

Як вбачається з висновку від 25.11.2015 за результатами розгляду матеріалів, 17.11.2015р. до Московського відділу поліції (м. Харків) ГУ Національної поліції в Харківській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_4 родинна сварка. 19.11.2015р. до Московського відділу поліції із заявою звернулася гр. ОСОБА_8, яка просить прийняти міри до її тітки гр. ОСОБА_5, яка самовільно встановила міжкімнатні двері у квартирі за вказаною адресою, чим перешкоджає у користуванні особистим майном. 19.11.2015р. до Московського відділу поліції із заявою звернулася гр. ОСОБА_2, яка просить прийняти міри до її доньки гр. ОСОБА_5 за вказаним фактом. 20.11.2015р. до Московського відділу поліції із заявою звернулася гр. ОСОБА_5, яка просить прийняти міри до її матері гр. ОСОБА_2 та племінниці гр. ОСОБА_8, які погрозами та психологічним впливом перешкоджають її перебуванню у квартирі АДРЕСА_5.

Додатковою перевіркою встановлено, що між вказаними громадянами постійно виникають конфлікти з приводу розподілу майна та неможливості спільного проживання. Встановлено, що гр. ОСОБА_5 зареєстрована за вказаною адресою та рішенням Московського районного суду м. Харкова 25.02.2015 року була примусово вселена у вказану квартиру державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби ХМУЮ (виконавчий лист 643/21252/13-ц). Гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_8 повідомили, що гр. ОСОБА_5 після вселення в квартирі не проживала у квартирі за власною ініціативою, тому вони звернулися до суду з позовною заявою про втрату останньою права на користування житловим приміщенням. Гр. ОСОБА_5 вказане заперечила, повідомила, що має намір мешкати у квартирі, але мати та племінниця перешкоджають її проживанню, не звільнили жодну з кімнат.

Сторонами по справі не заперечувалось, що в спірній квартирі є особисті речі відповідачів, а також, що відповідач останній час сплачувала комунальні послуги.

Як вбачається з квитанцій, ОСОБА_5 періодично сплачує комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_6 (а.с. 156-159).

В листопаді 2015 року відповідач ОСОБА_5, без згоди мешканців квартири, самостійно встановила двері із замком в одну з кімнат, де знаходяться і на теперішній час її диван, шафа та особисті речі, що підтвердили у суді позивач та представник позивачів, також зазначене підтверджується фотокартками, які містяться в матеріалах справи (а.с. 24, 174).

Згідно відповіді КЗОЗ «Харківська міська поліклініка №11» № 1015 від 06.06.2016, ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_7 під наглядом поліклініки не знаходиться, за медичною допомогою не звертався. ОСОБА_5, яка мешкає там само, зверталась до лікарів тільки в 2009 році, з 2009 року в поліклініці не надглядається (а.с. 211).

Більш того, як вбачається з відповіді КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 6» № 1505 від 02.06.2016, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані в базі даних КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 6», яка обслуговує територію, на якій розташована спірна квартира, але за медичною допомогою не зверталися (а.с. 205).

Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який до травня 2015 року був неповнолітнім, такими, що втратили право користування житлом в спірній квартирі, оскільки, позивачі заявили позов з підстав передбачених ст. 71 ЖК України, яка передбачає можливість визнання особи такою, що втратила право користування житлом внаслідок відсутності її понад шість місяців в даному житловому приміщенні. Але відповідачі довели суд, що не проживали в квартирі за місцем своєї реєстрації за поважних причин і що позивачами чиняться перешкоди в їх проживанні в спірній квартирі.

Відповідно до ч.2 ст. 71 ЖК України якщо наймач або члени його сімї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжено у разі спора судом.

Таким чином, вимоги за первісним позовом про визнання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, не є обґрунтованими, так як відсутні підстави вважати, що вони відсутні в спірному житловому приміщення понад шість місяців без поважних причин, в звязку з чим, дані вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог зустрічного позову, суд також не вбачає підстав для задоволення позову.

Спірна квартира не приватизована і знаходиться на балансі Харківської міської ради.

В квартирі зареєстровані і мають право на користування житловою площею шестеро осіб

Квартира трикімнатна, житловою площею 49,7 кв.м., кімнати роздільні розміром: 14,0 кв. м., 17,6 кв.м. і 18,10 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЖК України члени сімї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сімї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 цього Кодексу.

Жила площа, що припадає на кожну особу, яка має право користування квартирою, складає 8,283 кв.м., а жила площа позивачів складає 16,566 кв.м..

Як вбачається з поверхового плану будинку, в якому знаходиться спірна квартира, окремої кімнати вказаного розміру, яку можливо виділити позивачам, в квартирі немає.

Суд розглядає даний позов у відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України в межах заявлених позовних вимог. Позовних вимог про виділення в користування позивачів за зустрічним позовом будь-якої кімнати в спірній квартирі немає, у звязку з чим суд не може дати оцінку можливості виділення в користування позивачів будь-якої іншої кімнати, яка є в спірній квартирі.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позову в частині зміни договору найму житлової площі в спірній квартирі.

Судові витрати суд розподіляє на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 за участю третьої особи - Харківської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою № 51 в будинку 76 по пр. Ювілейний в місті Харкові відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_2, КП «Жилкомсервіс», Харківської міської ради про зміну договору найму житлового приміщення, квартирою № 51 в будинку 76 по пр. Ювілейний в місті Харкові - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя Поліщук Т.В.