Вирок № 61561565, 16.09.2016, Старобільський районний суд Луганської області

16.09.2016

ЄУН 757/12067/15-к

Провадження № 1-кп/431/13/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області у складі трьох професійних суддів: головуючого - судді Пелиха О.О.,

суддів Кудрявцева І.В., Олійник С.В.,

за участю секретарів Чесалової О.Є.,

прокурора Непийвода В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду Луганської області кримінальне провадження

за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, українця, з професійно технічною освітою, не одруженого, не судимого в порядку ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2014 року близько 20-00 годині ОСОБА_1, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у спальному приміщенні 2 роти, що розташоване на третьому поверсі казарми військової частини - польова пошта В 0624 в по вул. Матросова, 7б в м. Щастя Луганської області, де він проходив службу добровольцем, в присутності військовослужбовців цієї ж частини ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на ґрунті особистої неприязні, вступив у словесний конфлікт із військовослужбовцем вказаної військової частини ОСОБА_5. ОСОБА_3, з метою припинення конфлікту звернувся до останніх та розборонивши їх разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли зі спального приміщення до коридору казарми, зачинивши за собою вхідні двері.

ОСОБА_1, будучи озброєним автоматом «АКМС» НОМЕР_1, придатним до використання/застосування, залишився у спальному приміщенні сам. Приблизно о 20-00 годині ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернулися до вхідних дверей зазначеного вище приміщення та збиралися зайти до нього, зупинившись у пошуках ключа від дверей, при цьому розмовляючи між собою.

Почувши їх голоси, ОСОБА_1 почав вигукувати, щоб у приміщення ніхто не заходив, погрожуючи, що у разі невиконання його вимог він буде стріляти на ураження. Не приділивши належної уваги погрозам ОСОБА_1 , з метою відкриття вхідної двері до спального приміщення, ОСОБА_3 вставив та почав повертати у замку ключ, одночасно із цим повідомивши ОСОБА_1 про те, що буде заходити. У цей момент, ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що за дверима спального приміщення знаходяться військовослужбовці ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з метою помсти останньому у зв'язку з раптом виниклої особистої неприязні, як до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 так і ОСОБА_3 на ґрунті конфлікту, який мав місце раніше, діючи умисно, з метою позбавлення життя, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки у вигляді смерті та бажаючи її настання, здійснив один постріл із вогнепальної зброї - автомату конструкції Калашникова АКМС НОМЕР_1 у напрямку вхідних дверей спального приміщення, на протилежній стороні яких перебував ОСОБА_3. Куля, випущена ОСОБА_1, пробивши двері спального приміщення, влучила у другий палець лівої кісті та в область черевної порожнини ОСОБА_3 спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді: одного сліпого вогнепального кульового поранення живота, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням тонкого і товстого кишківника, великого сальника, що супроводжується наявністю множинних дрібних сторінніх тіл, в тому числі кулі, в м'яких тканинах черевної порожнини і заочеревному просторі, що ускладнилося у своєму клінічному перебігу за очеревиною гематомою, гематомічним шоком 2-го ступеня і шлунковою кровотечею, що за ступенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, а також травматичну ампутацію 2-го пальця лівої кисті, що за ступенем тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Після цього, ОСОБА_1, відкрив двері до спального приміщення та був роззброєний військовослужбовцями військової частини, які прибігли на звук пострілу.

Після тривалого лікування ОСОБА_3 помер в стаціонарі лікарні Єль -Ню Хевен Штату Коннектикум Департамента охорони США.

Смерть ОСОБА_3 настала від вогнепального сліпого проникаючого поранення живота з ушкодженням органів черевної порожнини та заочеревного простору , встановити яке саме ускладнення даної травми призвело до смерті точно не можливо в зв'язку з відсутністю протоколу «аутопсії».

Обвинувачений у судовому засіданні не визнав себе винним та зазначив, що 05 листопада 2014 року, після обіду він пішов до м.Щастя, щоб знайти майстра, який би налагодив антену на супутникове телебачення . Повернувшись до школи міліції він піднявся до своєї спальні і попросив хлопців, які там знаходились, щоб вони дали йому відпочити пару годин, так як він мав йти на чергування ввечері. Зайшовши до спального приміщення, біля ліжок він зачепив гранату, підняв її зняв чеку і прибрав її, автомат лежав у нього в ногах на ліжку під ковдрою, він вирішив його прибрати. Автомат був з підствольником, перекладаючи його з місця на місце пролунав постріл. Після пострілу він вийшов до коридору.

Крім цього, у подальшому змінив свої покази, та зазначив, що 05 листопада 2014 року, увечері, після того, як повернувся до казарми побачив, що у спальному приміщенні військовослужбовці розпивають спиртні напої, звернувся до них з проханням перейти до іншого спального приміщення і надати йому можливість поспати, оскільки він уночі повинен був знову йти на бойове завдання. Військовослужбовці його залишили, і вимкнули у кімнаті світло. Перед тим, як лягти він на стільці біля ліжка побачив автомат, оскільки в кімнаті було видно від світла вуличних ліхтарів. Вирішив прибрати його на другий ярус ліжка. На підлозі лежала граната, він ногою наступив на неї, викрутив запал і прибрав. Ліг і швидко заснув, скільки пройшло часу не знає. Почув хлопок і зрозумів, що відбулося. Перша думка була, що бойова тривога, побачив силует, це був ОСОБА_1 «ОСОБА_1», який відкрив двері. Він швидко встав і наступив ногою на автомат. ОСОБА_1 прижав його до стіни, а він запитав у нього що трапилося, хто стріляв? ОСОБА_7 йому не надав, лише дивився. ОСОБА_3 він не бачив, крові теж він не бачив оскільки було темно, як у кімнаті так і у коридорі. ОСОБА_1 відразу пішов, і прибігли інші військовослужбовці збили його з ніг і посадили в камеру для порушників. Крім того, зазначав, що коли він зайшов до приміщення розташування свого підрозділу він зробив декілька ковтків пива.

Не зважаючи, на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину не визнав, його вина у вчинені кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Показами потерпілої ОСОБА_8 у судовому засіданні, яка у режимі відео конференції, показала, що ОСОБА_3 був її чоловіком, який служив у батальйоні «Айдар» у листопаді 2014 року їй повідомили, що його було поранено. Йому було проведено кілька операцій, але стан здоров'я не покращувався, у зв'язку з чим його було направлено до Сполучених штатів Америки на лікування де він і помер. Вона була поряд з ним, у зв'язку з чим втратила роботу і на теперішній час проживає з малолітніми дітьми лише на допомогу від держави. Діти залишилися сиротами, оскільки на час лікування чоловіка, поряд не було ні батька ні матері. Вона підтримує цивільний позов, заявлений її чоловіком та просить відшкодувати на її користь з ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 200 000 грн. та призначити обвинуваченому найвищу міру покарання.

Показами свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні, який показав, що працює військовим лікарем, з початку війни ним особисто було прооперовано приблизно 900 осіб, в тому числі і ОСОБА_3 З ОСОБА_1 не знайомий.

Показами свідка ОСОБА_10 06.11.2014 року, він особисто проводив медичний огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 та складав відповідний висновок. На час проведення огляду факту вживання спиртного та ознак сп'яніння виявлено не було. Огляд було проведено на другий день після подій, які мали місце у розташуванні військової частини В0624, внаслідок яких було поранено бійця на ім'я ОСОБА_3.

Показами свідка ОСОБА_11. 05 листопада 2014 року він був у складі групи, яка виїхала на місце події у розташуванні військової частини - польова пошта В0624, що дислокується у м.Щастя Луганської області. Ними були відібрані первинні пояснення, оглянуто місце події, виїмку зброї з якої було здійснено злочин та доставлено ОСОБА_1 до прокуратури Луганського гарнізону в м. Рубіжне. На місці події не було виявлено ні кулі, ні гільз. При спілкуванні з лікарем, останній говорив, що скоріш за все куля знаходиться у нього всередині потерпілого. Він особисто відбирав пояснення у двох військовослужбовців та у жінки, яка теж знаходилася у казармі у якості добровольця. Автомат, як речовий доказ, ним особисто було вилучено замотано та скріплено печаткою, з кабінету тимчасово виконуючого обов'язки командира частини полковника ОСОБА_18. Він не хотів його віддавати мотивуючи тим, що йдуть бойові дії і кожна одиниця зброї дуже потрібна, але після перемовин зброю було передано працівникам прокуратури проведення балістичної експертизи.

Показами свідка ОСОБА_4. 05 листопада 2016 року він знаходився у розташуванні військової частини. Приблизно о 20-00 годині цього дня ОСОБА_1 повернувся до розташування у стані алкогольного сп'яніння. Де він був до цього йому не відомо. Він особисто звертався до нього з проханням заспокоїтися та лягти спати, оскільки він весь час кудись рвався. Коли ОСОБА_1 повернувся він не бачив чи була у нього у руках зброя, а коли він перебував вже у кімнаті, то зброя була, тому, що всі ходили зі зброєю. У нього з ОСОБА_1 конфліктів не було. ОСОБА_1 в кімнаті залишився один. Кімнату закрили, коли поверталися до кімнати першим йшов ОСОБА_5, він був третім, ОСОБА_3 збоку вставляв ключ у двері, при цьому говорили з ОСОБА_1, щоб «не дуркував», але ОСОБА_1 в свою чергу висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою. Він говорив ОСОБА_3, щоб той відійшов від дверей, але останній вставив ключ у двері і отримав кулю. ОСОБА_3 встиг відкрити двері. Вони зайшли до приміщення спальні накинулися на ОСОБА_1, зв'язали його. Постріл пролунав ще у коридорі де було ще багато людей, прізвищ він не пам'ятає. У результаті пострілу у ОСОБА_3 було відірвано палець на лівій руці, він його замотував. Постріл був один. Він не бачив, яка була зброя у руках у ОСОБА_1, оскільки надавав допомогу ОСОБА_3 У кімнаті де все відбулося він та ОСОБА_5 цієї ночі ночували. Коли ОСОБА_3 відвезли до лікарні де була зброя, яка була використана при пострілі йому не відомо.

Протоколом проведеного слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4, який показував та розповідав про обставини подій поранення ОСОБА_1 ОСОБА_3 (а.с.1-4, том №2)

Показами свідка ОСОБА_5. У вечері 05 листопада 2014 року ОСОБА_1 повернувся до казарми у стані алкогольного сп'яніння. Його положили спати і закрили двері, коли поверталися пролунав постріл. Можливо він дрімав та злякався, оскільки до казарми, яка розташовувалася у колишній «Школі міліції» міг зайти будь - хто. Такі випадки вже були. Після обстрілів, коли лягаємо спати одразу засинаєш, при найменшому шереху просинаєшься. Вони пішли на покурити і ОСОБА_1 закрили щоб він нікуди не дівся. У спальні у кожного була зброї. Вона висіла всюди, над ліжками, під ліжками. Вважав, що ОСОБА_1 здійснив вистріл зі зброї, яка за ним була закріплена. Ключ від кімнати був лише у ОСОБА_3. З кімнати ОСОБА_1 казав, щоб ніхто не заходив бо він буде стріляти. В результаті пострілу ОСОБА_3 було травмовано у живіт та відірвало палець. Почався крик. ОСОБА_1 сам відкрив двері, підняв руки вгору, автомат був у нього у руках дулом у верх. ОСОБА_4 підійшов пізніше, хто ще був поряд він не пам'ятає. Зброю тоді забрали командири прізвищ він не пам'ятає, а позивні були «ОСОБА_19» та «ОСОБА_20». ОСОБА_1 вів себе неадекватно, тому він вирішив, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Раніше він не помічав, щоб ОСОБА_1 зловживав алкогольними напоями. У кімнаті вони жили у 4-х, кімната не зачинялася, коли вони десь виїжджали лише тоді. Наступного дня він приймав участь у пошуках кулі та гільзи. Гільзу не знайшли щодо кулі, то лікар який оперував ОСОБА_3 сказав, що вона у тазу разом з відпрацьованим матеріалом.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5, який показував та розповідав про обставини подій поранення ОСОБА_1 ОСОБА_3 (а.с.10-13, том №2)

Показами свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні, яка показала, що з жовтня 2014 року перебувала у розташуванні в/ч В0624 надавала допомогу по господарству. Проживала у кімнаті напроти. Подія, за якої було поранено військовослужбовця ОСОБА_3, мала місце наприкінці жовтня чи на початку листопада. Вона знаходилася у розташуванні. В момент коли був постріл виходила зі своєї кімнати. Події відбувалися у кімнаті де проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_3, постріл вона лише чула. В результаті пострілу було поранено ОСОБА_3, вона надавала йому першу медичну допомогу, відразу було викликано лікаря. Чи надавав ОСОБА_1 пояснення щодо пострілу вона не чула, зі зброєю у руках його не бачила. Після того, як пролунав постріл у коридорі були інші військовослужбовці, але хто саме вона не пам'ятає.

Показами свідка ОСОБА_13 у судовому засіданні, який показав, щодо події, яка мала місце у листопада 2014 року йому невідомо. Він виїжджав у складі оперативної групи в якості охорони. Деталі йому не відомі. Його задача була охорона групи, яка виїжджала на місце події.

Згідно витягу з кримінального провадження № 42014130610000087 - 05 листопада 2014 року приблизно о 20-00 годині, військовослужбовець військової частини - польова пошта В0624 солдат ОСОБА_1, будучі у стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у спальному приміщенні 2 роти військової частини - польова пошта В0624 порушив правила поводження зі стрілецькою зброєю внаслідок чого здійснив постріл у двері спального приміщення. Внаслідок пострілу отримав вогнепальне поранення військовослужбовець вказаної частини солдат ОСОБА_3, який перебував у суміжному приміщенні ( а.с. 1, том №1).

Протоколом огляду місця події 06.11.2014 р. з якого встановлено, що на вхідних дверях спального приміщення 2 роти ВЧ 0624 розташованого на 4 поверсі казарменого приміщення за адресою: м.Щастя Луганської області вул.Матросова, 7 «б» був виявлений наскрізний отвір неправильної форми, напроти дверного пройому на стіні сліди бурого кольору у вигляді бризків різної форми (а.с.37-39, том №1).

Відомістю 1 відділення 2 взводу 1 роти на а.с.47 том №1 встановлено, що за ОСОБА_1 було закріплено АКМС НОМЕР_1.

Вилученим речовим доказом оглянутим у судовому засіданні АКМС НОМЕР_1 за висновками балістичної експертизи - автомат «АКМС» НОМЕР_1 євогнепальною зброєю, 7,62 мм автоматом конструкції Калашникова «АКМС»НОМЕР_1, 1964 р.в., виробництва СРСР, виготовлений промисловим способом, на момент дослідження в справному стані та пригідний до стрільби (а.с.89-90, том №1).

Висновком балістичної експертизи №15 від 26.01.2015 р., якою встановлено, що само постріл з автомата АКМС НОМЕР_1, без натискання на спусковий гачок не можливий (а.с.88-90, том №2).

Протоколом огляду ОСОБА_1 встановлено факт вживання останнім алкоголю (а.с.46, том№1).

Випискою з історії хвороби №3781 Щастинської міської лікарні встановлено, що ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні в період з 05.11.2014 р. по 06.11.2014 р. (а.с.48, том №1).

Висновком судово - медичного експерта №409-ая/15від 09.03.2015 р., яким у потерпілого ОСОБА_3 встановлено, що мало місце одне сліпе вогнепальне кульове поранення живота, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням тонкого і товстого кішківника, великого сальника, що супроводжується наявністю множинних дрібних сторонніх тіл, в тому числі кулі, в м'яких тканинах черевної порожнини і заочеревному просторі, що ускладнилося у своєму клінічному перебігу за очеревиною гематомою, гем атомічним шоком 2-го ступеня і шлунковою кровотечею, що за степенем тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, а також травматичну ампутацію 2-го пальця лівої кисті , що за ступенем тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (а.с.115-118, том №1).

За висновками судово - медичної експертизи №1418 від 03.06.2016 р. у ОСОБА_3 мало місце «огнестрельное осколочное слепое проникающее ранение брюшной полости» з пошкодження органів черевної порожнини та за очеревинного простору, згідно перекладу свідоцтва про смерть - причиною смерті явились ускладнення після множинних вогнепальних поранень, Таким чином, слід рахувати, що смерть ОСОБА_3 настала від вогнепального сліпого проникаючого поранення живота з ушкодженням органів черевної порожнини та заочеревного простору , встановити яке саме ускладнення даної травми призвело до смерті точно не можливо в зв'язку з відсутністю протоколу «аутопсії» (а.с.58-59, том №4).

Показами допитаного в ході судового засідання експерта ОСОБА_14, як повністю підтвердив свої висновки судово - медичної експертизи №1418 від 03.06.2016 р..

Свідоцтвом про смерть виданого Штатом коннектикум Департамента охорони здоров'я США, із якого видно, що смерть ОСОБА_3 наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 року в стаціонарі лікарні Єль -Ню Хевен, причина смерті - ускладнення після множинних вогнепальних поранень (а.с.27, том №4).

Висновком балістичної та трасологічної експертизи, встановлено, що пошкодження на вхідній металевій двері кімнати спального приміщення 2 роти військової частини польова пошта В0624, утворилось внаслідок влучення кулі після пострілу зі зброї, та вірогідно утворилась кулі калібром 7,62 мм (висновок в вірогідній формі наданий у зв'язку з тим, що при зіткненні з твердою поверхнею куля деформується та міняє свої розмірі і характеристики). Встановити тип кулі від якої утворився отвір не виявляється можливим в зв'язку з відсутністю даної кулі. Пошкодження було утворене при пострілі з кімнати спального приміщення 2 роти військової частини польова пошта В0624. Питання «у якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об'єкті, вилученому з місця події?», не вирішувалося у зв'язку з тим, що дане питання може бути вирішено після проведення дослідження продуктів пострілу. Питання «яким було положення зброї відносно потерпілого та перешкоди(вхідних дверей до спального приміщення 2 роти військової частини польова пошта В0624», не вирішувалося , в зв'язку з відсутністю можливості проведення експертно - моделювального експерименту. (а.с.79-81, том №2).

Висновками судово - психіатричної експертизи №101 від 10.02.2015 р. ОСОБА_1 на період часу, до якого відноситься порушення, в якому він у даний час підозрюється , будь - яким стійким хронічним чи тимчасовим хворобливим психічним розладом не страждав і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 у даний час також психічно здоровий і за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 за своїм психічним станом не потребує застосування до нього будь - яких примусових заходів медичного характеру, не виявляє наявності будь - яких психічних вад, не страждає алкогольною чи будь - якою наркотичною залежністю, не потребує проведення йому протиалкогольного чи протинаркоманічного лікування, у період правопорушення, в якому підозрюється, не перебував у стані фізіологічного афекту (а.с. 112-114, том №2).

Висновками балістичної експертизи №19/113/6/-3/223 від 05.08.2016 р., згідно яких здійснити постріл із місця та положення продемонстрованого обвинуваченим (в ході проведення слідчого експерименту) не можливо. Постріл ймовірно міг бути здійснений на відстані близько одного метру від металевих дверей (за умови, що приклад автомата упертий в плече), або на відстані 2 400 м згідно (схеми - зарисовки событий уголовного производства п обвинению ОСОБА_15 с его слов) за умови, що автомат знаходиться на висоті близько двох метрів. Отримати поранення перебуваючи по іншу сторону металевих дверей ймовірно можливо. Постріл ймовірно був здійснений на відстані близько одного метру від металевих дверей (а.с.89-92, том №4).

Показами експертів ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які у судовому засіданні цілком підтвердили свої висновки балістичної експертизи №19/113/6/-3/223 від 05.08.2016 р..

Таким чином, версія ОСОБА_1 про начебто необережне поводження зі зброєю та випадковий постріл в спальному приміщенні при зазначених вище обставинах в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, спростована наведеними доказами і не заслуговує на увагу.

Друга версія ОСОБА_1 про те, що крім нього в спальному приміщенні при зазначених вище обставинах був начеб - то чоловік на ім'я ОСОБА_1 з позивним «ОСОБА_1», який на його думку і здійснив постріл він якого був поранений ОСОБА_3 спростовується показами свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, якім не вірити, у суду не має підстав, тому до показів ОСОБА_1 суд відноситься критично.

Наведені докази є допустимі, належні, достовірні та взаємопов'язані між собою, об'єктивно відображають подію злочину, наслідками якого стала смерть людини, суд находить їх переконливими та вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Суд вважає, що ОСОБА_1 здійснюючи постріл, усвідомлював суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини. При цьому, мотивом є існуючий конфлікт зі ОСОБА_5, сварка, а потім раптово виниклі неприязні стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3.

За відсутності умислу на позбавлення конкретної людини життя, дії обвинуваченого кваліфікуються за їх фактичними наслідками.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнав свою вину у скоєнні інкримінуємого йому злочину і в своїх показах заперечував наявність наміру на умисне вбивство, суд дані покази розцінює як бажання і прагнення уникнути відповідальності.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Вирішуючи питання при призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд згідно ст.65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 здійснив особливо тяжкий злочин, за місцем служби характеризується позитивно, на обліку лікарів: психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, раніше не судимий в порядку ст.89 КК України, проходив службу добровольцем та приймав участь у бойових діях у складі добровольчого батальйону «Айдар» з метою відновлення територіальної цілісності України.

Згідно ст.66 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обставини, які пом'якшують покарання передбаченими ст.67 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

Підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст.75,69 КК України відсутні.

Враховуючи викладене, суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства з відбуванням покарання в кримінально - виконавчій установі закритого типу.

Згідно ст. 72 КК України, суд, при призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_1, зараховує строк попереднього ув'язнення, вираховуючи його з дня затримання до моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення, у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 згідно до ст.124, 126 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з наступного.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з положень статей 23, ч.1 ст. 1168 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, які вказують, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом встановлено, що потерпіла ОСОБА_8 втратила чоловіка, її діти батька, вона втратила роботу і на теперішній час проживає з малолітніми дітьми лише на допомогу від держави. Діти залишилися сиротами, оскільки на час лікування чоловіка, поряд не було ні батька ні матері.

Оцінюючи у сукупності пояснення потерпілої, обвинуваченого, висновки судово-медичної експертизи, обставини справи, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважав необхідним відшкодувати з обвинуваченого на користь потерпілої моральну шкоду у розмірі 200 000 грн., а тому цивільний позов задовольняє в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України і призначити йому покарання за ч.1 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 10 листопада 2014 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 10 листопада 2014 року до набрання вироком законної сили з урахуванням ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- балістичних експертиз №130 від 11.12.2014 р. в сумі 307,45 грн.; №26 від 13.03.2015 р. в сумі 738,64 грн.; № 15 від 26.01.2015 р. в сумі 245, 70 грн.; №19/113/6-3/223е від 05.08.2016 р. в сумі 2 116,96 грн.;

- судово - медичної експертизи №1418 від 03.06.2016 р. в сумі 1 121,91 грн.

одержувач: УК у Старобільському районі /24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, Банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: автомат Калашникова АКМС, 1964 року випуску НОМЕР_2, поміщений в чорний поліетиленовий пакет, який прошитий чорними нитками та опечатаний печаткою 32 військової прокуратури Південного регіону України, який знаходиться в Старобільсько - Новопсковському об'єднаному районному військовому комісаріату Луганської області за адресою: вул. Пролетарська, 3 м.Старобільськ, Луганської області - повернути у користування Збройним силам України.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: О.О.Пелих

Судді: С.В.Олійник

І.В.Кудрявцев