Вирок № 61561474, 19.07.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/343/2016

Справа № 428/2428/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Олійник В.М.,

за участю секретаря: Гетьманцевої Ю.Ю.,

прокурорів: Карпенко О.В., Гайдидея О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м.Сєвєродонецька, Луганської області, українця, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уроженця м.Сєвєродонецька, Луганської області, українця, громадянина України, із середньо - спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2016 року, приблизно о 22 години 45 хвилин, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходились на майданчику 2 поверху 1 під'їзду будинку АДРЕСА_3 де у останніх виник словесний конфлікт з громадянином ОСОБА_1. Під час словесного конфлікту ОСОБА_1 став тікати, але ОСОБА_3 та ОСОБА_5, маючи намір на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, стали переслідувати останнього, та наздогнавши ОСОБА_1 на виході з під'їзду повалили його на землю, після чого стали наносити ОСОБА_1 множинні удари ногами, по різних частинах гіла, а саме ОСОБА_6, знаходячись біля голови ОСОБА_1 наніс не менше ніж 7 ударів в область голови та грудної клітини зліва, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу 10 ребра зліва, множинних забоїв, синців голови, лівого плеча, грудної клітини, саден обличчя, а ОСОБА_3, знаходячись біля ніг ОСОБА_1 наніс не менше ніж 4 удари в область грудної клітини зліва та ніг, чим спричинив потерпілому фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді множинних забоїв та синців грудної клітини, після чого з місця події зникли.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 36 від 26.01.2016 р. встановлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості кваліфікуються: синці та садна голови, лівого плеча, грудної клітини як легкі тілесні ушкодження як окремо так і у сукупності; закритий перелом 10 ребра зліва, як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розгляду здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що 13 січня 2016 року, приблизно о 22 години 30 хвилин, він був у ОСОБА_3 дома, вони випивали спиртні напої. Потім прийшов потерпілий, виникла сварка у нього та ОСОБА_3 з потерпілим. ОСОБА_1 став тікати, але вони його наздогнали на виході з під'їзду повалили його на землю, після чого стали наносити декілька ударів ногами, по різних частинах тіла. Він знаходився біля голови потерпілого та наносив декілька ударів в область голови та грудної клітини. ОСОБА_3 заходився біля ніг потерпілого та теж бив ОСОБА_1. Потерпілого вони били руками та ногами. Матеріальну шкоди він частково відшкодовує.

13 січня 2016 року, приблизно о 22 години 45 хвилин, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходились на майданчику 2 поверху 1 під'їзду будинку АДРЕСА_3 де у останніх виник словесний конфлікт з громадянином ОСОБА_1. Під час словесного конфлікту ОСОБА_1 став тікати, але ОСОБА_3 та ОСОБА_5, маючи намір на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, стали переслідувати останнього, та наздогнавши ОСОБА_1 на виході з під'їзду повалили його на землю, після чого стали наносити ОСОБА_1 множинні удари ногами, по різних частинах тіла, а саме ОСОБА_6, знаходячись біля голови ОСОБА_1 наніс не менше ніж 7 ударів в область голови та грудної клітини зліва, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритого переламу 10 ребра зліва, множинних забоїв, синців голови, лівого плеча, грудної клітини, саден обличчя, а ОСОБА_3, знаходячись біля ніг ОСОБА_1 наніс не менше ніж 4 удари в область грудної клітини зліва та ніг, чим спричинив потерпілому фізичного болю та тілесні ушкодження у вигляді множинних забоїв та синців грудної клітини, після чого з місця події зникли.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 36 від 26.01.2016 р. встановлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості кваліфікуються: синці та садна голови, лівого плеча, грудної клітини як легкі тілесні ушкодження як окремо так і у сукупності; закритий перелам 10 ребра зліва як тілесне ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро покаявся та пояснив, що 13 січня 2016 року, приблизно о 22 години 30 хвилин, він з ОСОБА_6 у нього дома, випивали спиртні напої. Потім прийшов потерпілий, виникла сварка у нього та ОСОБА_6 з потерпілим. ОСОБА_1 став тікати, але вони його наздогнали на виході з під'їзду повалили його на землю, після чого стали наносити декілька ударів ногами, по різних частинах тіла. ОСОБА_6 знаходився біля голови потерпілого та наносив декілька ударів в область голови, він був біля ніг потерпілого та наніс потерпілому декілька ударів в область грудної клітини та ніг. Потерпілого вони били руками та ногами. Матеріальну шкоди він частково відшкодовує.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 13.01.2016 року він гуляв, випивав спиртні напої, горілку, пиво. Потім зустрів ОСОБА_9, яка сказала, що буде у ОСОБА_3. З ОСОБА_6 та ОСОБА_3 він раніше був знайомий. Він прийшов до ОСОБА_3 та у них почався словесний конфлікт, він став тікати, але його наздогнали ОСОБА_6 та ОСОБА_3 та почали бити. ОСОБА_6 його бив кулаками в обличчя, приблизно 3 рази також бив його ногами у голову та грудь. ОСОБА_3 теж його бив по ногам у грудь. Шкоду йому відшкодовано частково, претензії матеріального характеру до обвинувачених він має, покарання призначити суворе.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах, та беручи до уваги, що прокурор, потерпілий, також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_3, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Дії ОСОБА_2, що виразилися у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке що спричинило тривалий розлад здоров'я, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.

Дії ОСОБА_3, що виразилися у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_2, який свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, у вчиненому щиро покаявся, раніше не судимий в порядку ст.89 КК України, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, шкоду заподіяну потерпілому відшкодував частково.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_3, який свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, у вчиненому щиро покаявся, раніше не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, шкоду заподіяну потерпілому відшкодував частково.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, особи обвинуваченого ОСОБА_2, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому та обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки у відповідності зі ст.76 КК України.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, особи обвинуваченого ОСОБА_3, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому та обставин, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, зв'язку з чим йому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, доведення вини обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у завданні потерпілому ОСОБА_1 обвинуваченим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а обвинуваченим ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, суд вважає, що цивільний позов, заявлений прокурором прокуратури м.Сєвєродонецька Луганської області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 цивільній позов в рамках кримінального провадження в інтересах Комунальної установи «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину ОСОБА_1, у розмірі 1695,04 гривень, який крім того визнаний обвинуваченими та підтверджений належними доказами, підлягає задоволеню.

Міра запобіжного заходу у відношенні обвинувачений ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не обиралася. У кримінальному провадженню речових доказів, судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, призначивши йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.2 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Заходи забезпечення кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 не обирались.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 не обирались.

Цивільний позов старшого прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька Карпенко О.В. в інтересах Комунального закладу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального закладу «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» (р/р 35425201030271 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, Код ЄДРПОУ 26447320, призначення платежу «відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1.») суму в розмірі 1695 (одна тиша шістсот дев'яносто п'ять) грн. 04 коп.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник