Ухвала суду № 61559509, 23.09.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4249/16-ц

Провадження № 6/210/111/16

У Х В А Л А

іменем України

"23" вересня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Ширинової К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України, без участі сторін та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, подання, що надійшло із Саксаганського відділу ДВС міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобовязань, -

В С Т А Н О В И В:

Державний виконавець Саксаганського відділу ДВС міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 16 вересня 2016 року, звернулася до суду із поданням, погодженим з виконуючим обовязки начальника Саксаганського відділу ДВС міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3, в якому просить обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_4

В обґрунтування заявленого подання, державний виконавець посилається на те, що на виконанні у державного виконавця Саксаганського відділу ДВС міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, знаходиться виконавче провадження №51669457, по примусовому виконанню виконавчого листа №2/435/283/2012 від 18 лютого 2013 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КРИСТАЛБАНК» (правонаступник ПАТ «Терра банк» згідно ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2015 року, справа №2/25/45/11, провадження №6/214/271/15), у розмірі 1122012,43 гривень. Виконавче провадження відкрито 13 липня 2016 року.

Зазначав, що боржниця є громадянкою України, добровільно рішення суду не виконує, кошти присуджені за виконавчим листом не сплачує. Факт несплати коштів підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а саме актом державного виконавця станом на 13 вересня 2016 року. Відомості щодо працевлаштування боржниці відсутні, дохід у вигляді пенсії, іншого виду доходів, з якого можливо провести утримання, не отримує розрахункових рахунків за боржником не зареєстровано. Заборгованість по сплаті боргу станом на 13 вересня 2016 року становить 1122012,43 гривні.

Вказував на те, що боржниця викликалася до відділу ДВС для сплати заборгованості, про кримінальну відповідальність за ст.382 КК України попереджена не була у звязку з тим, що за викликами державного виконавця жодного разу не зявилась, але заходів щодо відшкодування заборгованості не вживає, що свідчить про те, що боржниця ухиляється від виконання рішення суду.

Посилався на ті обставини, що для виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем, на підставі ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження», перевірено майновий стан боржниці за місцем її проживання, проведено розшук іншого майна боржника, а саме здійснено вихід за адресою боржниці та направлені запити до відповідних установ, щодо встановлення іншого майна, яке належить боржниці особисто на праві власності. В результаті вжитих заходів встановлено відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення органами державної виконавчої служби, що підтверджується відповідями з правовстановлюючих органів.

На підставі викладеного державний виконавець просив подання задовольнити.

У судове засідання державний виконавець не зявився, про дату та місце розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, вивчивши матеріали подання, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у державного виконавця Саксаганського відділу ДВС міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, знаходиться виконавче провадження №51669457, по примусовому виконанню виконавчого листа №2/435/283/2012 від 18 лютого 2013 року, виданого Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення боргу з ОСОБА_4 на користь ПАТ «КРИСТАЛБАНК» (правонаступник ПАТ «Терра банк» згідно ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2015 року, справа №2/25/45/11, провадження №6/214/271/15), у розмірі 1122012,43 гривень.

У своєму поданні державний виконавець Саксаганського відділу ДВС міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зазначає, що боржник ухиляється від виконання судового рішення.

Станом на 13 вересня 2016 року, судове рішення злісно не виконується, про що державним виконавцем складено акт.

Також, державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій, перевірено майновий стан боржниці за місцем її проживання, проведено розшук іншого майна боржника, а саме здійснено вихід за адресою боржниці та направлені запити до відповідних установ, щодо встановлення іншого майна, яке належить боржниці особисто на праві власності. В результаті вжитих заходів встановлено відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення органами державної виконавчої служби, що підтверджується відповідями з правовстановлюючих органів.

Відповідно до положень ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Вирішуючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника, суд зазначає, що право на свободу пересування має первинне закріплення у ст.33 Конституції України, ст.13 Загальної декларації прав людини, ст.2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, - до виконання зобов'язань за рішенням.

При виконанні судових рішень порядок розгляду подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника, - фізичної особи, - у праві виїзду за межі України регулюється ст.377-1 ЦПК України.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 року №3857-XII «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон №3857-XII).

Положеннями ст.6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках: якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п.2); якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п.5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду, - до закінчення провадження у справі (п.8).

Сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником не є відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов'язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Однак, значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону №3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч.2 ст.10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

При цьому, факт «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

З наданих до суду матеріалів судом не вбачається, що боржник ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду, оскільки до подання не додано відомостей про виклик боржника до державного виконавця, приводу боржника. З наданих судові матеріалів виконавчого провадження не вбачається, чи отримував боржник копію постанови про відкриття щодо неї виконавчого провадження за виконавчим листом, чи здійснювались державним виконавцем заходи щодо встановлення її місця роботи, тощо.

Суд зазначає, що на теперішній час державним виконавцем не доведено належними та допустимими засобами доказування факту ухилення ОСОБА_4 від виконання зобов'язання за судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.217, 377-1 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.11 Закону «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання державного виконавця Саксаганського відділу ДВС міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання боргових зобовязань, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н. Ю. Вікторович