Ухвала суду № 61558371, 22.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 681/477/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Горщар А.Г.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

22 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Клюцука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ОСОБА_2звернувся до управлінняПенсійного фонду Українив Полонському районі Хмельницької області (УПФУ в Полонському райоі) про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та неврахування у розрахунок заробітку для обчислення пенсії позивача матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку, індексації заробітної плати та виплати без обмеження максимальним розміром пенсії з 11 листопада 2015 року та зобов'язання відповідача здійснити з 11 листопада 2015 року перерахунок пенсії виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати відповідно до вимог чинного законодавства включивши до складу заробітної плати, з якої нараховується пенсія матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористану відпустку, індексацію заробітної плати на підставі довідки Полонської районної ради від 03 березня 2016 року №06-29/1 без обмеження максимального розміру пенсії.

Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2016 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційнускаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині новее рішення, яким позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФ України у Полонському районі з 05.01.2009 року і відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» йому призначено пенсію в розмірі 90 відсотків від сум заробітної плати.

03 березня 2016 року Полонською районною радою Хмельницької області відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду від 21.04.2015 року, постанов Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.03.2016 року та Полонського районного суду від 25.01.2016 року було видано довідку №06-29/1 про складові заробітної плати ОСОБА_2 за період його роботи з 01.12.2008 року по 30.11.2010 року.

За таких обставин, 17 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до УПФ України в Полянському районі із заявою і вищевказаною довідкою про здійснення йому перерахунку пенсії, однак УПФ України своїм листом від 23 березня 2016 року відмовило позивачу в перерахунку на тій підставі, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ЗУ «Про державну службу», ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», а відтак з 01.06.2015 року пенсії, які були раніше призначені в порядку та на умовах, визначених даним законом не перераховуються.

Позивач, вважаючи такі дії УПФ України у Полянському районі неправомірними, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до довідки, виданої Полонської районної ради від 03 березня 2016 року №06-29/1 без обмеження максимального розміру пенсії.

Задовольняючи позовні вимоги часткового суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", однак вказані положення є імперативними та встановлюють обмеження в розмірі виплачуваної особі пенсії, неконституційними не визнавались та є чинними, а тому позовні вимоги в частині проведення перерахунку пенсії без обмеження суми пенсійної виплати задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу, №3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

При цьому, пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Так, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

При цьому, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким внесено зміни в статтю 37 Закону України «Про державну службу», а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, з 01 вересня 2015 року прожитковий мінімум, для осіб, які втратили працездатність становить 1074 грн.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-УІІІ від 24.12.2015 року частину 1 статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" доповнено реченням наступного змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії ( крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) призначених (перерахованих) відповідно до Податкового Кодексу України, Митного Кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" "Про наукову та науково-технічну діяльність" "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій та статус суддів" Постанови ВР України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10 740 грн.

Тобто, з 01 вересня 2015 року виплата пенсії проводиться виходячи з розміру 10740,00 грн., а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для виплати позивачу пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про державну службу" в повному розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213 у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу".

Таким чином, наведені положення є імперативними та встановлюють обмеження в розмірі виплачуваної особі пенсії, неконституційними не визнавались та були чинними в період, за який судом задоволено позовні вимоги.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження максимального розміру та зобо'язання його здійснити такий перерахунок.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 вересня 2016 року.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Боровицький О. А. Сапальова Т.В.