Ухвала суду № 61557396, 26.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/23367/15

Суддя-доповідач Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

26 вересня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Саприкіна І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Західна нафтогазова компанія" звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування вимоги від 14.08.2015 року № Ю-ЗУ про сплату боргу (недоїмки) та рішення від 14.08.2015 року № 0000784102 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників подали апеляційну скаргу про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та ненаданням доказів поважності пропуску строку апеляційного оскарження.

На усунення цього недоліку апелянтом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2016 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, продовжено строк усунення недоліків на тридцять днів з моменту отримання ухвали суду.

На виконання вказаних вище ухвал апеляційної інстанції апелянтом повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, питання звільнення від сплати судового збору було вирішено не на користь апелянта при подачі апеляційної скарги по даній справі. Варто відзначити, що дане рішення податковим органом до касаційної інстанції так і не було оскаржено, що фактично свідчить про його згоду з такими висновками.

Отже, подане клопотання не заслуговує на увагу, оскільки ухвалою від 02 чеорвня 2016 року вже вирішувалось питання про звільнення ДПІ від сплати судового.

Дана правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 30.03.2016 року у справі № 826/6756/15.

Посилання апелянта на рішення Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду України, якими органи ДФС було звільнено від сплати судового збору, не можуть бути правовими підставами для такого звільнення, оскільки в противагу їм існує цілий ряд ухвал того ж Верховного Суду України (справа № 810/2509/15, 826/1722/14, 826/10018/14, 2а-1670/2580/11 та інші), якими у звільнення від сплати судового збору податковим органам було відмовлено.

Окрім того, вказані ухвали Верховного Суду України не є обов'язковими для застосування судами, оскільки прийняті суто з процесуальних підстав, встановлених КАС України, а не у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, як того вимагає ст. 244-2 КАС України. Варто зауважити, що обов'язковому застосуванню підлягають виключно постанови Верховного Суду України, тоді як посилання апелянта обґрунтовуються виключно ухвалами цього суду.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору та взагалі - для повторного розгляду клопотання з даного питання.

Більш того, згідно листа Міністерства фінансів України від 22.07.2016 року № 10-4566/16 бюджетом призначень держорганам для сплати судового збору на 2016 рік було передбачено для Державної фіскальної служби України 57386051,47 грн., а сплачено судового збору (з 01.01.2016 року по 31.07.2016 року) лише 57548171,04 грн., що становить 8,1% використання призначень. Таким чином, кошти на сплату судового збору у органів ДФС України наявні, а тому підстави для звільнення ДПІ або відстрочення їм слати судового збору відсутні.

З огляду на зазначене вище, у апеляційної інстанції відсутні належні підстави для звільнення від сплати судового збору та призначення справи до апеляційного розгляду.

Також, апелянтом так і не було на вимогу ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2016 року усунуто недоліки апеляційної скарги в частині зазначення дати, коли саме він отримав копію оскаржуваної постанови, що перешкоджає апеляційній інстанції встановити початок перебігу строку апеляційного оскарження. При цьому, оспорюване судове рішення датовано ще 13.04.2016 року, а апеляційна скаргп подана 27.04.2016 року. Матеріали справи не містять ні дати складання повного тексту постанови, ні дати отримання оскаржуваної постанови апелянтом.

Для усунення вказаних недоліків апелянту слід було вказати дату отримання оскаржуваної постанови суду та надати докази такого отримання у визначену дату. У разі пропуску строку апеляційного оскарження - звернутись з заявою про поновлення строку, вказавши обґрунтовані та достатні підстави для його поновлення.

Так як, на даний час вказані судом недоліки апелянтом не усунуті, ухвала про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги отримана відповідачем 20.07.2016 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, а, отже, часу для усунення недоліків у апелянта було достатньо.

На підставі ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

В силу приписів ч. 4 ст. 189 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Аналіз вказаних норм свідчить про право апеляційної інстанції застосувати до апелянта вказані наслідки не усунення недоліків апеляційної скарги у формі повернення апеляційної скарги та відмови у відкритті апеляційного провадження.

Зважаючи на те, що у разі відмови у відкритті апеляційного провадження апелянт буде позбавлений повторного права на подачу апеляційної скарги, апеляційна інстанція, діючи в інтересах відповідача, знаходить за необхідне саме повернути апеляційну скаргу.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги апелянту.

Керуючись ст. ст. 108, 189 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна нафтогазова компанія" до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Саприкіна І.В.