Ухвала суду № 61557177, 21.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2016 рокусправа №404/4329/15-а(2а/404/8/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

секретарі судового засідання:Федосєєвої Ю.В.,

за участі позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 липня 2016 року у справі №404/4329/15-а за позовом ОСОБА_2 до Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда, третя особа - ОСОБА_4, про визнання рішення протиправним, скасування його та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 16.06.2015 року звернулась до Кіровського районного суду м.Кіровограда з позовом до Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда (третя особа - ОСОБА_4), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1166 від 23.04.2014 року про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності фізичній особі підприємцю ОСОБА_4; визнати протиправним та скасувати рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1895 від 21.08.2015 року про внесення змін до п.1 рішення Новенської селищної ради від 23.04.2015 року №1166.

Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 липня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1166 від 23.04.2014 року про надання дозволу на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 та рішення №1895 від 21.08.2015 року про внесення змін до п.1 рішення Новенської селищної ради від 23.04.2015 року №1166 про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди ФОП ОСОБА_4.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача, третя особа та представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.10.2013 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічним паспортом на нежитлове приміщення (а.с. 7-8, 10-13 т.1).

17.07.2005 року між територіальною громадою смт.Нове в особі селищного голови та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки №164, за умовами якого орендодавець на підставі рішення сесії Новенської селищної ради №296 від 14.10.2004 року надав, а орендар прийняв в оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 78,69 кв.м. для обслуговування споруди магазину продажу продовольчих товарів, що знаходиться по АДРЕСА_1.

До закінчення строку дії вищезазначеного договору, а саме: 25.03.2010 року позивач звернулась із заявою до Новенської селищної ради про подовження договору оренди земельної ділянки та збільшення площі під магазином «ІНФОРМАЦІЯ_1» до 500 кв.м..

Рішенням сорок сьомої сесії Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда п'ятого скликання №1043 від 28.07.2010 року збільшено ФОП ОСОБА_2 площу земельної ділянки на 400 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, в оренду на 49 років для розширення торгового центру за рахунок земель житлової та громадської забудови, які перебувають в запасі: а) загальна площа земельної ділянки ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 для розширення торгового центру становить 500 кв.м. (а.с. 9 т.1).

У зв'язку з тим, що рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1043 від 28.07.2010 року було викладено некоректно, а відповідачем відповідного рішення за заявами ФОП ОСОБА_2 від 21.05.2012 року та від 25.02.2013 року про внесення змін до вказаного вище рішення прийнято не було, позивач звернулась з заявою до відповідача, в якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 500 кв.м. в оренду на 49 років для обслуговування споруди магазину за адресою АДРЕСА_1.

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням тридцять третьої сесії Новенької селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1056 від 05.02.2014 року позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо надання в оренду на 49 років земельної ділянки 175, кв.м. для обслуговування споруди магазину, в тому числі по угіддях: 175.00 кв.м , землі житлової забудови з трьома i більше поверхами, за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі Новенської селищної ради, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20.08.2014 року у справі №404/2600/14-а за позовом ОСОБА_2 визнано протиправним та скасовано рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1056 від 05.02.2014 року «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо надання в оренду земельної ділянки ФОП ОСОБА_2». Зобов'язано Новенську селищну раду винести на розгляд ceciї Новенської селищної ради питання про виправлення помилки та внесення змін до рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1043 від 28.07.2010 року «Про збільшення площі земельної ділянки ФОП ОСОБА_2». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 19-21 т.1).

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснила, що до теперішнього часу вказане рішення суду не реалізовано, питання щодо виправлення помилки та внесення змін до рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1043 від 28.07.2010 року на розгляд сесії виносилось, проте рішення не приймалось за різних обставин (не було кворуму, не вистачало голосів та т.і.).

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням тридцять п'ятої сесії Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда шостого скликання №1166 від 23.04.2014 року, надано дозвіл ФОП ОСОБА_4 на розміщення тимчасової споруди площею 30 кв.м. для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 на місці, визначеному у комплексній схемі як група торгових павільйонів 1 (торгівельним павільйон НОМЕР_1) терміном на 20 років (а.с. 94 т.1).

Зазначене вище рішення прийнято відповідачем з врахуванням протоколів профільної комісії №60 від 04.03.2014 року, №61 від 11.03.2014 року, рішення Новенської селищної ради №968 від 17.12.2013 року «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в смт.Нове», ст.ст.10, 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст.26, 47, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, рішенням сорок четвертої сесії Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда шостого скликання №1895 від 21.08.2015 року внесено зміни до п.1 рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1166 від 23.04.2014 року та вказаний пункт викладено у такій редакції: «Надати дозвіл ФОП ОСОБА_4 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 на місці, визначеному у комплексній схемі як група торгових павільйонів 1( торгівельним павільйон НОМЕР_2) терміном на 20 років (а.с. 161 т.1).

Вказані вище обставини сторонами не заперчуються.

Не погодившись з рішеннями відповідача №1166 від 23.04.2014 року та №1895 від 21.08.2015 року, які стосуються надання дозволу ФОП ОСОБА_4 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, позивач оскаржила їх до суду, посилаючись на те, що тимчасові споруди за спірними рішеннями будуть розміщуватися на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, площа якої рішенням відповідача №1043 від 28.07.2010 року збільшена їй, тобто ФОП ОСОБА_2, для розширення торгового центру.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень не врахував, що погодження надання дозволу на розміщення тимчасової споруди третій особі можуть бути надані тільки на вільній земельній ділянці. Разом з тим, оформити належним чином земельну ділянку під збудованим об'єктом нерухомого майна можливо лише через відведення земельної ділянки відповідно до ст.128 Земельного кодексу України та ст.376 Цивільного кодексу України, якими врегульовано питання відведення земельних ділянок під самочинним будівництвом. Крім того, наміри розміщення тимчасової споруди ОСОБА_4 не відповідають комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Рішення №1895 від 21.08.2015 року про внесення змін було прийнято відповідачем після встановлення ФОП ОСОБА_4 тимчасової споруди, що також суперечить нормам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання з регулювання земельних відносин.

З наведених вище обставин вбачається, що при наявності рішення Новенської селищної ради Кіровського району м.Кіровограда №1043 від 28.07.2010 року про збільшення ФОП ОСОБА_2 площі земельної ділянки на 400 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, в оренду на 49 років для розширення торгового центру за рахунок земель житлової та громадської забудови (загальна площа земельної ділянки становить 500 кв.м.(яке не скасовано та є діючим), відповідач не мав законодавчо обгрунтованих підстав для прийняття рішення №1166 від 23.04.2014 року про надання дозволу ФОП ОСОБА_4 на розміщення тимчасової споруди площею 30 кв.м. для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 терміном на 20 років, оскільки вказані рішення стосуються однієї земельної ділянки.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення Новенської селищної ради №968 від 17.12.2013 року «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в смт.Нове», яким керувався відповідач при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень, суперечить Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», з чим погоджується колегія суддів.

Наявність такого порушення підтверджується посиланням на лист голови відділення Антимонопольного комітету України в області №02-11/1463 від 16.10.2015 року, яким Новенській селищній раді було надано пропозиції голови відділення щодо припинення дій, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом внесення змін до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території смт.Нове, затверджених рішенням Новенської селищної ради від 17.12.2013 року №968 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в смт.Нове та від 17.06.2014 року №1239 «Про внесення змін до рішення Новенської селищної ради №968 від 17.12.2013 року відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №214 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» (а.с.191-192 т.1).

Згідно вказаного листа зазначені вище дії відповідача щодо прийняття рішення №968 від 17.12.2013 року «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в смт.Нове, можуть розглядатися, як порушення, передбачене ч.1 та абзацом 9 ч.2 ст.15, п.3 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді прийняття органом місцевого самоврядування рішення, встановлення заборони та обмеження самостійності підприємств, не передбачених законодавством України, що може призвести до недопущення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Спірні рішення відповідача рішення відповідача №1166 від 23.04.2014 року та №1895 від 21.08.2015 року стосуються надання дозволу ФОП ОСОБА_4 на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, а ні користування земельною ділянкою, а ні надання її в оренду третій особі такі рішення не визначають.

Навпаки, стосовно земельної ділянки, на якій за спірними рішеннями розміщено тимчасову споруду третьою особою, вирішується питання щодо виконання рішення суду про внесення змін до діючого рішення відповідача №1043 від 28.07.2010 року про збільшеня ФОП ОСОБА_2 площі земельної ділянки, що знаходиться у неї в оренді, до 500 кв.м., та щодо оформлення відповідних документів для укладення договору оренди цієї земельної ділянки між позивачем та відповідачем строком на 49 років.

Апелянт посилається на ту обставину, що оскаржувані рішення вичерпують свою дію їх виконанням та їх скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Колегія суддів не приймає до уваги вказане посилання як безпідставне, оскільки не можливо будь-кому (в тому числі і позивачу) оформити право власності, користування чи оренди на земельну ділянку під тимчасовою спорудою.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що погодження надання дозволу на розміщення тимчасової споруди третій особі можуть бути надані тільки на вільній земельній ділянці, чого в даному випадку не відбулося, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Новенською селищною радою Кіровського району м.Кіровограда не доведено правомірність прийняття рішень №1166 від 23.04.2014 року та №1895 від 21.08.2015 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 липня 2016 року у справі №404/4329/15-а залишити без задоволення.

Постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 липня 2016 року у справі №404/4329/15-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 26 вересня 2016 року.

Головуючий суддя: І.В.Юрко

Судді: М.М.Гімон

С.Ю.Чумак