Постанова № 61556284, 20.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року м. Львів № 813/2655/16

16 год. 21 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Дорош Х.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кіт М.С.;

відповідача: представник Темник Б.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Іскра» до Сихівського відділення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Іскра» (далі - ПАТ «Іскра») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Сихівського відділення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 25.07.2016 року № 0006721200.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірне рішення, яке прийняте на підставі висновків акта перевірки від 11 липня 2016 року № 91/13-50-12/00214244 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за грудень 2015 року, лютий 2016 року, квітень 2016 року ПАТ «Іскра» не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України.

Зазначив, що на момент порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних, що передують 01 січня 2016 року, слід застосовувати статтю 120-1 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент вчинення такого порушення. Вважає, що контролюючий орган до 01.01.2016 року не міг застосовувати штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, оскільки порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику не існувало.

За таких обставин вважає, що винесене відповідачем податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, в яких зазначено, що за наслідками проведення камеральної перевірки ПАТ «Іскра» 11.07.2016 року встановлено, що позивачем у грудні 2015 року, лютому 2016 року, квітні 2016 року податкові накладні зареєстровано з порушенням термінів їх реєстрації, передбачених п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України. Внаслідок чого, до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі, визначеному п. 120-1 ст.120 Податкового кодексу України, тому підстави для скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2016 року № 0006721200 у суду відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримав, зазначив, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Галицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (Сихівське відділення) проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено акт від 11.07.2016 року № 91/13-50-12/00214244 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за грудень 2015 року, лютий 2016 року, квітень 2016 року ПАТ «Іскра».

У висновках акта перевірки від 11.07.2016 року відповідач зазначив про порушення ПАТ «Іскра» п. 201.10. ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, зі змінами і доповненнями, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

Позивачем було подано заперечення на акт камеральної перевірки від 11.07.2016 року, за наслідками розгляду яких, висновки в даному акті були залишені без змін.

На основі таких висновків та вимог п.120-1 ст. 120 Податкового кодексу України, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2016 року № 0006721200, яким застосовано штраф на загальну суму 61266,78 грн., після чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України).

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відповідно до п. 14.1.60. Податкового Кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що у грудні 2015 року позивачем виписано та зареєстровано з порушенням термінів реєстрації наступні податкові накладні: № 1107 від 22.12.2015 року на суму ПДВ 235,55 грн. - зареєстровано 14.01.2016 року; № 280 від 09.12.2015 року на суму ПДВ 163307,80 грн., № 284 від 09.12.2015 року на суму ПДВ 106783,95 грн. - зареєстровані 15.01.2016 року; № 882 від 25.12.2015 року на суму ПДВ 17178,80 грн. - зареєстровано 14.01.2016 року.

У лютому 2016 року - позивачем виписано та зареєстровано з порушенням термінів реєстрації податкову накладну № 608 від 02.02.2016 року на суму ПДВ 43,25 грн. - зареєстровано 24.02.2016 року.

У квітні 2016 року - позивачем виписано та зареєстровано з порушенням термінів реєстрації наступні податкові накладні: № 105 від 04.04.2016 року на суму ПДВ 26892,63 грн. - зареєстровано 06.05.2016 року; № 828 від 12.04.2016 року на суму ПДВ 408,00 грн. - зареєстровано 06.05.2016 року; № 859 від 22.04.2016 року на суму ПДВ 833,33 грн. - зареєстровано 12.05.2016 року.

Відповідно до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В той же час, до 01.01.2016 року ст. 120-1 ПК України містила пункт 120-1.3, який був виключений відповідно до Закону України від 24.12.2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

Відповідно до п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (в редакції від 20.09.2015 року) порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким органом є Міністерство фінансів України, яке до 01.01.2016 року не затвердило вказаний порядок.

Оскільки Законом України №909-VІІІ виключено необхідність застосування контролюючими органами Порядку застосування штрафних санкцій, як наслідок лише з 01.01.2016 року останні мають повноваження застосовувати та нараховувати штрафні санкції, які передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового Кодексу України без застосування такого Порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп, частину першу ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права платника, що виникло за фактом складення податкової накладної, слід визначити із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

В статті 4 ПК України закріплені основні засади податкового законодавства України, відповідно до якої податкове законодавство України ґрунтується, в тому числі, на таких принципах, як презумпція правомірності рішень платника податку та стабільність.

Суд зазначає, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні № 1107 від 22.12.2015 року, № 280 від 09.12.2015 року, № 284 від 09.12.2015 року; № 882 від 25.12.2015 року позивачем виписано у грудні 2015 року, таким чином застосування контролюючим органом норм законодавства, які вступили в дію з 01.01.2016 року є не вірним, оскільки такі висновки не узгоджуються з приписами ст. 58 Конституції України та суперечать загальному поняттю змісту правовідносин, за яким зміст правовідносин не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм, а склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0006721200 від 25.07.2016 року Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Сихівське відділення) в частині застосування штрафу в сумі 55759,78 грн. підлягає скасуванню.

Підстави ж для скасування податкового повідомлення-рішення № 0006721200 від 25.07.2016 року в частині застосування штрафу в сумі 5507,00 грн., у суду відсутні, оскільки обставини щодо реєстрації з порушенням термінів податкових накладних у лютому 2016 року № 608 від 02.02.2016 року та у квітні 2016 року № 105 від 04.04.2016 року, № 828 від 12.04.2016 року, № 859 від 22.04.2016 року, позивачем належними та допустимими доказами не спростовано. Відтак, нарахування штрафу відповідно до п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України у розмірі 5507,00 грн. відповідачем здійснено правомірно.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України - при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до правил ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до платіжного доручення № 2230 від 29 липня 2016 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., відтак, суд присуджує на користь позивача 1254,13 грн. сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (Сихівське відділення) № 0006721200 від 25.07.2016 року в частині застосування штрафу в сумі 55759,78 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра» (вул. Вулецька, 14, м. Львів, 79066, код ЄДРПОУ 00214244) судовий збір у розмірі 1254 (одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) грн. 13 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.09.2016 року.

Суддя Клименко О.М.