Постанова № 61553878, 26.09.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4319/16-а

Провадження № 2-а/344/233/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю представника позивача Ліпенко Ю.К., представника відповідача Марцінківа Р.В., представника третьої особи 1 Когут М.Г., представника третьої особи 2 Яш П.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську адміністративний позов ПрАТ "МТС Україна" до Івано-Франківської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет позову - Департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку виконкому Івано-Франківської міськради, Територіальний комітет мікрорайону Опришівці про визнання незаконним та скасування рішення 4 сесії Івано-Франківської міськради від 11.03.2016 року №49а-4 Про відключення від електропостачання та демонтаж обладнання мобільного зв'язку "Vodafone" (ПрАТ "МТС Україна"),-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «МТС Україна» звернулося в квітні 2016 року в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради, треті особи - Департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Івано-Франківської міськради від 11.03.2016р. №49а-4 «Про відключення від електропостачання та демонтаж обладнання мобільного зв'язку «Vodafone» (ПрАТ «МТС Україна»), стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 24.05.2016 року до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Територіальний комітет мікрорайону Опришівці.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечив.

Представники третіх осіб вважали позовні вимоги безпідставними.

Заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір виник з приводу прийняття рішення органу місцевого самоврядування.

Так, відповідно до рішення Івано-Франківської міськради від 11.03.2016р. №49а-4 «Про відключення від електропостачання та демонтаж обладнання мобільного зв'язку «Vodafone» (ПрАТ «МТС Україна»), було вирішено: директору філії ПАТ «Івано-Франківський РЕМ» В.Полішу провести відключення від мережі електропостачання обладнання мобільного зв'язку «Vodafone» (ПрАТ «МТС Україна»), яке розташоване на бетонній опорі за адресою вул.Ботанічна, 6 (п.1), Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою (реорганізоване в Департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку) виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради провести демонтаж обладнання мобільного зв'язку «Vodafone» (ПрАТ «МТС Україна»), яке розташоване на бетонній опорі за адресою вул.Ботанічна, 6 та здійснити демонтаж бетонної опори по даній адресі (п.2 рішення) (а.с.11).

Обґрунтовуючи вимоги позову, позивач у позові та його представник у засіданнях зазначив про те, що відповідач не є уповноважений орган щодо державного нагляду за діяльністю операторів мобільного зв'язку, міська рада не наділена повноваженнями щодо демонтажу обладнання мобільного зв'язку, як і не уповноважена зобов'язувати суб'єктів електроенергетики проводити відключення від електропостачання телекомунікаційного обладнання. Базова станція стільникового зв'язку є об'єктом будівництва, на будівництво якого отримано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 17.02.2016р., укладено договір оренди нерухомого майна №11/15 для розміщення телекомунікаційного обладнання позивача на об'єкті оренди з власником об'єкта оренди, додаткового дозволу від міської ради на таке розміщення не передбачено законодавством. Позивач застосував в обґрунтування вимог ст..19, 41, 42 Конституції України, ст..6, 23 ГК України, ст..17, 27, 31 Закону України «Про телекомунікації», ст.10 Закону України «Про електроенергетику», ст..28, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної документації, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші закони.

Судом встановлено, що позивач є ліцензованим підприємством щодо надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (а.с.13-14), отримав дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу цифрового стільникового радіозв'язку, та за поданими документами було зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта (на існуючій споруді) по вул.Ботанічна,6 (а.с.15-22)

Як слідує з матеріалів справи, попередньо, перед поданням Декларації щодо конкретної адреси будівництва об'єкта та отриманням відповідного висновку на його експлуатацію, 12.02.2015 року між орендодавцем ПрАТ «Івано-Франківське МС ПМК №1» та орендарем ПрАТ «МТС Україна» було укладено договір оренди нерухомого майна (його частини) №11/15, а саме опори освітлення з оглядовою площадкою по вул. Ботанічна, 6 для встановлення телекомунікаційного обладнання (п.1.1, 2.1 договору), строком з 12.02.2015р. по 31.01.2018р. (п.12.2), можливістю використання орендарем прилеглої до об'єкту території, що входить в розмір орендної плати (п.1.3 договору) (а.с.27-32), та 01.10.2015 року за Актом приймання-передачі об'єкта було прийнято орендарем опору освітлення з оглядовою площадкою по вул. Ботанічна, 6 (а.с.33). Саме даний договір оренди слугував підставою набуття права строкового користування (оренди) позивачем існуючого об'єкта - залізобетонної опори.

При цьому, в даному договорі оренди не зазначалось належність самого об'єкта оренди орендодавцю на підставі певних правовстановлюючих документів, як і належність права власності чи користування земельної ділянки (прилеглої території) під таким об'єктом.

Як вбачається з Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.04.2004р. ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1» є власником адміністративно-виробничих будівель по вул. Ботанічна, 6, в переліку яких відсутня дана опора (а.с.34).

Суд критично оцінює надану позивачем бухгалтерську довідку ПАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1» (а.с.35), оскільки така довідка не містить жодної дати її видачі, як і не містить даних підстав входження об'єктів до складу комплексу, в т.ч. залізобетонної опори.

Судом також встановлено, що ЗАТ «Івано-Франківська міжгосподарська спеціалізована пересувна механізована колона №1» була до певного строку користувачем (орендарем) земельної ділянки площею 1.1725га по вул. Ботанічна, 6 згідно договору оренди від 25.11.2008р., однак така дія договору оренди припинилась ще 25.11.2011 року та не продовжувалась власником землі - Івано-Франківською міською радою.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач вказав на те, що міська рада у межах власних повноважень вирішувала оскаржуваним рішенням питання місцевого значення, що дозволено за вимогами ст..140, 143 Конституції України, ст..4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з врахуванням поданого депутатського запиту від 11.03.2016р. №02 депутата міської ради Ревчука В.І. за ст..21, 22 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». На думку відповідача оскаржуване рішення не порушує права позивача на підприємницьку діяльність. Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За доводами представника відповідача, комісійно було встановлено безпідставність використання позивачем частини прилеглої земельної ділянки поряд з залізобетонною опорою без належних правовстановлюючих документів (договору оренди тощо), як і розміщення залізобетонної опори іншою юридичною особою, яка не є власником цього об'єкту.

Так, Актом №274 від 16.12.2015р., Актом №282 від 24.12.2015р. складеного КП «Муніципальна інспекція з благоустрою» встановлено факт влаштування на опорі обладнання мобільного зв'язку, вручено припис ПМК-1 щодо пред'явлення щодо цього дозвільних документів (а.с.72-73, 75), такі ж приписи вручено і ПрАТ «МТС Україна» 25.12.2015р. та 04.01.2016р. (а.с.75).

Актом №27 управління земельних відносин від 29.02.2016р. обстежено земельну ділянку по вул.Ботанічній, 6 (а.с.74) в присутності представника ПАТ «ІФ МС ПМК №1», та встановлено, що за межами земельної ділянки, що використовувалась ПМК №1, при цьому на даний час відсутні вже правовстановлюючі документи на землю в ПМК №1 (борг по орендній платі складає 1 240 433грн.), на південній межі орієнтовно в 20-25 метрах від вул.Ботанічна,6 знаходиься металевий стовп, на якому розміщено обладнання мобільного зв'язку, а також біля стовпа - шафа з обладнанням. Зроблена фотозйомка описаного місця (а.с.93-96), яка вказує на те, що поряд з стовпом на бетонних блоках також розміщені площадки, та знаходиться ще один об'єкт - шафа з електронним обладнанням.

Зважаючи на відсутність належного реагування на приписи та вимоги представити дозвільну документацію, включення позивачем та експлуатацію встановленого обладнання мобільного зв'язку, міська рада на підставі депутатського звернення, (яке також було предметом оскарження до суду), прийняла рішення що є предметом оскарження.

За вимогами ст..18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiдносини органiв мiсцевого самоврядування з пiдприємствами, установами та органiзацiями, що не перебувають у комунальнiй власностi вiдповiдних територiальних громад, будуються на договiрнiй i податковiй основi та на засадах пiдконтрольностi у межах повноважень, наданих органам мiсцевого самоврядування законом. З питань, вiднесених до вiдання органiв мiсцевого самоврядування, на їх вимогу пiдприємства, установи та органiзацiї, що не перебувають у комунальнiй власностi вiдповiдних територiальних громад, надають вiдповiдну iнформацiю. Органи мiсцевого самоврядування можуть виступати з iнiцiативою щодо перевiрок, а також органiзовувати проведення перевiрок на пiдприємствах, в установах та органiзацiях, що не перебувають у комунальнiй власностi, з питань здiйснення делегованих їм повноважень органiв виконавчої влади.

Виключно на пленарних засiданнях сiльської, селищної, мiської ради вирiшуються такi питання за ч.1 ст.26 цього ж закону: п.12) заслуховування повiдомлень депутатiв про роботу в радi, виконання ними доручень ради; п.13) розгляд запитiв депутатiв, прийняття рiшень по запитах; 34) вирiшення вiдповiдно до закону питань регулювання земельних вiдносин; п.44) встановлення вiдповiдно до законодавства правил з питань благоустрою територiї населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти i порядку. А за ст..59 рішення приймаються після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради. Тобто дискреційними повноваженнями ради є прийняття рішень, що подані на обговорення та прийняття.

Також, як слідує зі статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

За ст..7 цього ж закону, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом (п.6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Відповідач у справі є власником земельної ділянки площею 0.10га для влаштування та обслуговування скверу по вул.Ботанічній, 6, що підтверджено витягом з Реєстру (а.с.100-101), саме на цій ділянці розміщена дана опора, що не спростовано зі сторони позивача.

Як слідує з норм Закону України «Про телекомунікації», на який посилався позивач, суб'єкти господарювання, які здійснюють будівництво телекомунікаційних мереж загального користування, можуть установлювати в приміщеннях, що їм належать на правах найму, телекомунікаційне обладнання, використовувати дахи будинків і технічні приміщення для встановлення антен та необхідного обладнання на підставі договору з власником приміщення (ч.6 ст.31). Порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони не належать, встановлюються договором з їх власником (ч.7).

А за ст..10 цього ж закону до земель телекомунікацій як складової частини земель зв'язку належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій. Уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв'язку та навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок надання та використання земельних ділянок, установлення охоронних зон і утворення просік визначається законодавством України. Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, зазначеним у частині першій цієї статті, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності та проектно-кошторисною документацією, затверджених в установленому порядку. У разі вилучення земельної ділянки або виникнення права обмеженого користування чужою земельною ділянкою та іншою нерухомістю викупна ціна, а також плата за користування земельною ділянкою та іншою нерухомістю встановлюються відповідно до законодавства. Оператори телекомунікацій, які відповідно до цього Закону внесені до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень. Розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень телекомунікаційних мереж для власників або землекористувачів установлює Кабінет Міністрів України.

З врахуванням всього вищевказаного, суд не вважає доведеною зі сторони позивача підставою скасування рішення в частині пункту 2, яким зобов'язано Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою (М.Смушак) здійснити демонтаж бетонної опори по даній адресі, яка не є власністю орендодавця, та не знаходиться на земельній ділянці яка б була відведена у встановленому порядку з певним визначеним цільовим призначенням для її використання.

Однак, рішення Івано-Франківської міської ради №49а-4 від 11.03.2016 року «Про відключення від електропостачання та демонтаж обладнання мобільного зв'язку "Vodafone" (ПрАТ «МТС Україна»), що оскаржується, підлягає до скасування в частині зобов'язання Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою (М.Смушак) провести демонтаж обладнання мобільного зв'язку "Vodafone" (ПрАТ «МТС Україна»), яке розташоване на бетонній опорі за адресою вул.. Ботанічна 6, оскільки таке обладнання належить позивачу, що порушує його право власності.

Щодо оскарження рішення в частині зобов'язання Директора філії ПАТ «Івано-Франківський РЕМ» (В.Полішу) провести відключення від мережі електропостачання обладнання мобільного зв'язку "Vodafone" (ПрАТ «МТС Україна»), яке розташоване на бетонній опорі за адресою вул.. Ботанічна 6 (п.1 рішення), то таке рішення не порушує прав позивача виходячи з того, що філія ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківський РЕМ» листом від 21.03.2016 року повідомило про те, що з ПрАТ «МТС Україна» відсутні будь-які договірні відносини щодо електропостачання обладнання мобільного зв'язку на бетонній опорі по вул.Ботанічній,6, таке приєднання до електромереж не відбувалося у встановленому порядку (а.с.82). Доводи відповідача та третьої особи про самовільне використання електромереж позивачем та наявність фактичної роботи спірного обладнання, не є предметом доказування за даним спором, та якщо у разі є факт самовільного використання ПрАТ «МТС Україна» електропостачання з наявних мереж ПМК №1, то таке питання вирішується у встановленому порядку.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст..2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, суд має встановити порушення прав саме тієї особи, що звертається до суду за їх захистом.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає що позовні вимоги не є частково обґрунтованими, оскільки позивач частково довів порушення свого права оскаржуваним рішенням, яке затверджене і прийняте міською радою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19, 140, 143, 144 Конституції України, ст.18, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст..6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної документації», ст.10, 31 Закону України «Про телекомунікації», статтями 2, 7, 8, 9, 11, 71, 158, 159, 160-163, ч.2 ст.171-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області,суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення Івано-Франківської міської ради №49а-4 від 11.03.2016 року «Про відключення від електропостачання та демонтаж обладнання мобільного зв'язку "Vodafone" (ПрАТ «МТС Україна») в частині: Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою (М.Смушак) провести демонтаж обладнання мобільного зв'язку "Vodafone" (ПрАТ «МТС Україна»), яке розташоване на бетонній опорі за адресою вул.. Ботанічна 6 (п.2 рішення).

У задоволенні решти заявлених вимог щодо скасування рішення в частині: Директору філії ПАТ «Івано-Франківський РЕМ» (В.Полішу) провести відключення від мережі електропостачання обладнання мобільного зв'язку "Vodafone" (ПрАТ «МТС Україна»), яке розташоване на бетонній опорі за адресою вул.. Ботанічна 6 (п.1 рішення), Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою (М.Смушак) здійснити демонтаж бетонної опори по даній адресі (п.2 рішення) - відмовити.

Стягнути з Івано-Франківської міської ради, м.Івано-Франківськ, вул.. Грушевського, 21, код 33644700, на користь ПрАТ «МТС Україна», м.Київ, вул.. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст постанови виготовлено 26 вересня 2016 року.

Суддя Польська М.В.