Рішення № 61553012, 22.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/436/16-ц Провадження № 22-ц/773/1226/16 Головуючий у 1 інстанції: Галушка О.Г. Категорія: 50 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Грушицького А.І.,

суддів Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

з участю секретаря Концевич Я.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення індексації по сплаті аліментів та пені за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_3 та відповідача ОСОБА_2 на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

29 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, стягнення індексації по сплаті аліментів та пені. Позовні вимоги мотивувала тим, що після розірвання шлюбу з відповідачем на її утриманні перебуває дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач за рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2013 року сплачує аліменти на користь позивача на утримання дочки до досягнення повноліття в розмірі 500 грн. щомісячно.

Покликається на ті обставини, що її матеріальний стан змінився. Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач просила суд збільшити розмір аліментів, встановлений рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2013 року та стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_6 в розмірі 1400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, просила суд стягнути з відповідача на її користь індексацію аліментів в розмірі 4845,81 грн. за період з 1 травня 2013 року по 29 лютого 2016 року, пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 1065 грн., 700 грн. за надання правової допомоги та інші судові витрати.

В процесі розгляду справи позивач зменшила розмір позовних вимог в частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів до 300 грн.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 29 червня 2016 року позов задоволено частково.

Постановлено збільшити розмір стягуваних за рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2013 року з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн., визначивши з дня набрання цим рішенням законної сили їх розмір 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2368,77 грн. в рахунок відшкодування суми індексації аліментів за період з 1 березня 2014 року по 29 листопада 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 300 грн. пені за прострочення сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 700 грн. витрат, понесених позивачем за надання правової допомоги адвокатом.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 551,20 грн. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В решті заявлених вимог відмовити.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 червня 2016 року в частині збільшення розміру аліментів і ухвалити в цій частині нове рішення, яким збільшити розмір аліментів та стягувати на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1400 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач в апеляційній скарзі, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить змінити рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 червня 2016 року, відмовити ОСОБА_3 в позовній вимозі про збільшення розміру аліментів та провести розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 підтримала з підстав в ній зазначених, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримав, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 слід відхилити, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково з таких мотивів.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріальний стан одержувача аліментів змінився, а також наявні передбачені законом підстави для стягнення із платника аліментів індексації у звязку з подорожчанням споживчих товарів і послуг та пені за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 16 вересня 2009 року (а.с. 8). Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 25 червня 2013 року постановлено стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 в користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. щомісячно, починаючи з 22 квітня 2013 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12, 13).

23 липня 2013 року головним державним виконавцем ВДВС Нововолинського МУЮ ОСОБА_7 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого на підставі вищевказаного рішення суду (а.с. 42).

З матеріалів справи вбачається, що окрім ОСОБА_4 у позивача на утриманні є ще дві дочки: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10, 11).

13 вересня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с. 35).

24 травня 2016 року у ОСОБА_2 народилася дочка ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Як вбачається з довідки від 1 червня 2016 року № 351, виданої ВДВС Нововолинського МУЮ, за період з квітня 2013 року по травень 2016 року ОСОБА_2 сплатив на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 18650 грн. (а.с. 43, 44).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобовязана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як передбачено ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що після визначення судом розміру аліментів змінився сімейний стан одержувача аліментів, зокрема 24 вересня 2013 року у неї народилася дочка ОСОБА_11, тому наявна підстава відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України для зміни розміру аліментів.

Збільшуючи розмір аліментів до 800 грн. на місяць суд першої інстанції правильно взяв до уваги розмір прожиткового мінімуму, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення індексації по сплаті аліментів та пені сторонами не оскаржується, наведений в рішенні розрахунок вказаних сум не оспорюється, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України рішення суду не перевіряється апеляційним судом на предмет його законності та обгрунтованості в цій частині.

Проте вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального закону, у звязку з чим, рішення суду в даній справі в частині стягнення судових витрат слід змінити.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В суді першої інстанції позивач понесла судові витрати в розмірі (551,20+700) 1251,20 грн. Її апеляційна скарга підлягає відхиленню, тому судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу підлягає залишенню за позивачем. Разом з тим, відповідач сплатив за подачу апеляційної скарги 606,32 грн. і його скарга є частково підставною. Позов задоволено на 55 %, отже пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути 415,32 грн. судових витрат, виходячи з наступного розрахунку 1251,20х55%-606,32х(100%-55%).

Крім того, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат в дохід держави, оскільки при подачі позову позивач сплатила судовий збір (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 29 червня 2016 року в даній справі в частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 415 (чотириста пятнадцять) грн. 32 коп. судових витрат.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді