Рішення № 61550378, 21.09.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1466/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Дорош Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про стягнення не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що в період з 01.07.2010 року по 30.10.2015 року вона працювала у відповідача на посаді старшого касира Хмельницького відділення ПАТ «Український професійний банк». 30.10.2015 року звільнена з роботи в зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників. За момент звільнення їй не було виплачено заборгованість із заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу, а всього 14581 грн. 96 коп., які вона просила стягнути з відповідача. Уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути на її корись середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.11.2015 року по 27.04.2016 року в розмірі 21210 грн. 34 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Позивач в судовому засідання вимоги уточненої позовної заяви підтримала.

Представник відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що їх у затримці виплати позивачу заробітної плати не має, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 236-к від 01.07.2010 року ОСОБА_1 прийняту на роботу на посаду старшого касира Хмельницького відділення ПАТ «Український професійний банк».

28.05.2015 року правлінням НБУ прийнято Постанову № 348 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2015 року № 562 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та делегування повноважень ліквідатору банку. Тимчасову адміністрацію було запроваджено строком на три місяці з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року.

31 серпня 2015 року розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» та повноваження ліквідатора делеговані ведучому професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.

30.10.2015 року на підставі наказу № 90-к/Л ОСОБА_1 звільнена з роботи в зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників, п.1 ст. 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.

В судовому засіданні встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 не отримала належну їй на момент звільнення заробітну плату.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строк, визначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 116 ч. 1 КЗпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення працівника. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Стаття 237-1 КЗпП України вказує, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кредитором є фізична чи юридична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.

В силу ч.5 ст. 45 вказаного Закону, протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

ОСОБА_1 звернулася до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Український професійний банк» з кредиторською вимогою і 27.04.2016 року їй була виплачена заборгованість по заробітній платі.

За змістом ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи.

Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (ст.ст.58,59 ЦПК України).

Позивач в судовому засіданні не довела, що саме з вини відповідача - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Український професійний банк», їй не було вчасно виплачено заробітну плату, чим заподіяно моральну шкоду, а відтак вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та стягнення моральної шкоди в зв'язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 213; 215 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні в сумі 21210 грн. 34 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 грн. - залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя: