Рішення № 61550319, 13.09.2016, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/10170/16-ц

ЄУН 686/10170/16-ц

Провадження №2/686/3629/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Конопко А.П.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представника служби у справах дітей

м. Хмельницького Баланюка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про відібрання та повернення дитини, -

В С Т А Н О В И В:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом в якому зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. З часу народження її донька проживала разом з нею та молодшою сестрою за адресою: АДРЕСА_2. Вказана кімната належить їй та її донькам на праві спільної часткової власності. 23 лютого 2016 року між нею та донькою ОСОБА_6 через погану успішність в НВК №6 і її стосунки з повнолітнім хлопцем виникла сварка. В цей же день коли вона пішла забирати молодшу доньку з дитячого садочка ОСОБА_6 самостійно пішла з дому та стала проживати у бабусі - ОСОБА_3 Зазначила, що між нею та ОСОБА_3 вже тривалий час існують неприязні стосунки. 14.03.2016 року ОСОБА_3 прийшла до неї до дому та забрала особисті речі доньки, а з часом стала вимагати від неї надати довідку, що ОСОБА_6 з малозабезпеченої сім'ї та особисто звернулася до служи у справах дітей з метою переоформлення соціальної допомоги на своє ім'я. Вона неодноразово зверталася о відповідача з вимогою повернути доньку, проте остання відмовляється це робити. На даний час донька проживає у відповідача за адресою: АДРЕСА_1. За таких обставин, просила суд постановити рішення, яким відбирати у відповідача та повернути їй доньку ОСОБА_6.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити. Надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. Зазначила, що вона проживає у кімнаті АДРЕСА_2 разом з доньками: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. 23.02.2016 року між нею та донькою виникла сварка, через те, що остання не виконала уроки. Також вказала, що її донька підтримує стосунки з повнолітнім хлопцем, проти чого вона категорично заперечує. Дізнавшись під час сварки про те, що остання спілкувалася з цим хлопцем, вона двічі вдарила доньку скакалкою. Після цього вона пішла до дитячого садочку забирати молодшу доньку, а коли повернулася, виявила, що ОСОБА_6 пішла з дому. З телефонної розмови вона дізналася, що донька пішла до бабусі - ОСОБА_3 і стала у неї жити. На її прохання повернути доньку остання не реагує. Вважає, що відповідач забрала доньку лише заради отримання державної соціальної допомоги. Зазначила, що бабуся негативно налаштовує доньку проти неї: у лютому донька часто їздила до бабусі та з того часу стосунки між ними значно погіршилися, донька стала грубити їй. Також просила врахувати, що вона працює, має своє житло, на обліку в наркологічному закладі не перебувала, любить свою доньку та жалкує, що вдарила її під час сварки. Конфлікти між нею та донькою виникали у зв'язку з тим, що вона забороняла їй підтримувати стосунки з понов літнім хлопцем, а бабуся наразі проти цих стосунків не заперечує.

Представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також просив рахувати, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_6 та за законом дитина повинна проживати разом з нею. Жодних законних підстав, аби залишити доньку проживати разом з бабусею не має: позивач працює, має власне житло, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, ні до адміністративної ні до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Відповідач позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Вказала, що 23.02.2016 року зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що їде до неї жити. Коли онука приїхала, то розповіла, що вона посварилася з матір'ю і та її побила скакалкою. На руках та обличчі ОСОБА_6 були синяки. З того часу онука проживає у неї по за адресою: АДРЕСА_1. також зазначила, що за фактом побиття онуки вона зверталася з відповідною заявою до поліції, проте забрала її оскільки не бажає, аби у онуки була мати, яка притягувалася до кримінальної відповідальності, що може негативно вплинути на її майбутнє. Також просила врахувати, що майже з самого народження ОСОБА_6 її донька (позивач у справі) ОСОБА_1 негативно ставилася до неї: одного разу вдарила її головою у батарею, постійно її б'є. ОСОБА_1 забрала у ОСОБА_6 ключі від кімнати і та вимушена після школи чекати під дверима коли мати прийде та впустить її до дому. Про вказані факти їй відомо зі слів самої онуки. Вказала, що мати вкрай негативно ставить до доньки, 15 липня 2016 року коли вона приводила онуку аби її повернути матері, остання не впустила ОСОБА_6 до кімнати. Просила врахувати, що ОСОБА_6 сама не бажає повертатися жити до своєї матері, а хоче залишити жити з нею. Заперечувала аби онуку повернули матері, оскільки у таку випадку остання може заподіяти шкоду здоров'ю ОСОБА_6. Також зазначила, що дійсно її онука спілкується з хлопцем на ім'я ОСОБА_9, якому на даний час виповнилося 19 років. Зазначила, що між її онукою та цим хлопцем лише дружні стосунки і в цьому вона не бачить нічого поганого і дозволяє їм бачитися.

Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що між позивачем та її донькою на даний час склалися вкрай неприязні стосунки. Через побиття ОСОБА_6 пішла від матері та стала проживати у своєї бабусі. Зважаючи на такі обставини, а також вік дитини, якій виповнилося 13 років, категоричну позицію останньої стосовно небажання повертатися жити до своєї матері, вважала, що підстав для задоволення позову відсутні. Проживання малолітньої зі своєю бабусею буде відповідає інтересам останньої.

Представник служби у справах дітей м. Хмельницького зазначив, що під час підготування висновку у цій справі було встановлено, що дійсно малолітня ОСОБА_6, 23.02.2016 року внаслідок конфліктної ситуації, під час якої мати дитини - ОСОБА_1 нанесла побої останній, покинула своє місце проживання та стала дитини у своєї бабусі - ОСОБА_3 Також встановлено, що на даний час між позивачем та її донькою склалися неприязні стосунки, остання категорично заперечує проти повернення її до матері. За таких обставин вважав необхідним рекомендувати ОСОБА_1 вжити заходів для налагодження психологічного контакту з донькою, обрати законні форми та методи виховання дитини та врегулювати їх за домовленістю (договором).

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

Згідно частин 1, 2 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

За приписами частин 1, 8, 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ч.1 ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За приписами ч.1 ст.162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Згідно положень ст..163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

З матеріалів справи встановлено, ОСОБА_1 не перебуває у шлюбі, є одинокою матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Постійне місце проживання ОСОБА_1 та її дітей, в тому числі і ОСОБА_6 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2. Вказана кімната належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 (позивачу у справі) та її дітям: ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у рівних частках (по 1/3 відповідно).

З 23 лютого 2016 року малолітня ОСОБА_6 проживає разом з своєю бабусею - ОСОБА_3 у належній останній на праві особистої приватної власності квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до положень ст..171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Допитна в порядку ст.. 171 СК України в судовому засіданні малолітня ОСОБА_6 суду пояснила, що вона не бажає проживати разом з матір'ю. Остання постійно її б'є, ображає. Причиною цього є інколи її погане навчання у школі. 23 лютого 2016 року мати наказала робити їй уроки. Вона не хотіла їх робити та мати стала сварити її за це. Потім мати дізналася, що вона спілкувалася по телефону зі своїм батьком у зв'язку з цим вдарила її декілька разів скакалкою. Після цього вона пішла від матері до своєї бабусі - ОСОБА_3, де проживає на теперішній час. Також пояснила, що про таке ставлення матері до неї вона нікому не повідомляла. Також пояснила, що у неї був друг ОСОБА_9, якому виповнилося 19 років та на даний час вона з ним не спілкується. До такої дружби мати ставилася негативно, а бабуся не заперечувала їй спілкуватися з цим хлопцем.

Згідно дослідженого акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 від 16.08.2016 року встановлено, що вказане житло розташоване у гуртожитку, складається з однієї кімнати; кухня, туалет, ванна - у спільному користуванні на сім кімнат. У кімнаті проживають ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (на час обстеження зареєстрована, але тимчасово проживає по АДРЕСА_1); ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8., ІНФОРМАЦІЯ_4. У кімнаті наявні меблі: меблева стінка, диван, два крісла-ліжка, стіл, холодильник, вішалка. Санітарні умови житла задовільні. Для проживання дитини наявні необхідні речі, продукти харчування, засоби гігієни. Також зазначено, що у зв'язку з конфліктною ситуацією між ОСОБА_1 (мамою дитини) та ОСОБА_3 (бабусею дитини), малолітня дитина ОСОБА_6 тимчасово проживає у бабусі. Мати дитини бажає повернення доньки за місцем постійного її проживання.

Згідно представленого акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 15.08.2016 року встановлено, що вказана квартира складається з двох кімнат. У вказаній квартирі зареєстрована і проживає ОСОБА_31966 року народження та тимчасово проживає малолітня ОСОБА_6 Умови проживання задовільні: бабуся та онука проживають в одній кімнаті, яка достатньо мебльована. Санітарний стан житла задовільний. В квартирі проводяться оздоблювальні роботи. На час обстеження для проживання дитини наявні необхідні дитячі речі, продукти харчування, засоби гігієни. Також зазначено, що дитина проживає з бабусею з 23.02.2016 року у зв'язку з конфліктом, який виник з мамою. Дитина не бажає проживати разом з мамою в майбутньому.

Згідно листа Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді №599/01-05 від 01.09.2016 року встановлено, що сім'я ОСОБА_1 перебуває під соціальним супроводом з 02.03.2016 року. За період роботи з сім'єю малолітня ОСОБА_6. проживає разом з бабусею - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 за власним бажанням та не змінює своєї думки і бажає надалі проживати разом з бабусею. Протягом вказаного періоду ОСОБА_1, незважаючи на рекомендації фахівця, не намагалася встановити контакт з донькою. В процесі психологічної консультації встановлено, що психоемоційний стан дівчинки нейтральний, не було виявлено ознак страху, емоційного дискомфорту. Зі слів ОСОБА_6 відмічено той факт, що бабуся ОСОБА_3 та молодша сестричка є значними в її житті, з мамо склалися напружені стосунки, вона систематично ображала і принижувала дівчинку, але ОСОБА_6 бажала б, щоб суперечки та непорозуміння в її сім'ї припинилися. Зроблено висновок, що ОСОБА_6 важко відчуває себе у батьківській родині; їй притаманні впертість, боротьби відстоювання своєї думки, можливість опору дитини по відношенню до батьків. Зазначено, що у ОСОБА_6 відмічається потреба та бажання у захисті, любові і сімейній підтримці, значення сім'ї в світі дитини надмірно велике.

З представленої характеристики малолітньої ОСОБА_6 за місцем навчання встановлено, що остання навчається у НВК №6. Програмовий матеріал засвоює на середньому рівні, поведінку не порушує, дисциплінована. Проявляє здібності до предметів художньо-естетичного циклу. В учениці сформовані норми поведінки, дотримуватися соціальної дистанції. У класному колективі скромна, спокійна, терпляча до альтернативних думок. Доброзичлива, ввічлива, поважає старших.

Також встановлено, що за результатами звернення до правоохоронних органів з приводу завдання тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_6 вказані відомості були внесені до ЄРДР за № 12016240010001148 від 26.02.2016 року. 09 березня 2016 року вказане кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України - у зв'язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, що підтверджено листами Південно-Західного відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області від 3.03.2016 року за № 2651/121/120/0 та від 15.08.2016 року № 9172.

Згідно представленої характеристики, яка була надана інспектором ЮП СП ЗВнП ХВП ГУНП в Хмельницькій області від 18.08.2016 року ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо та скарг від мешканців будинку АДРЕСА_1 до Зарічанського ВнП не надходило. Остання до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася.

Згідно представленої характеристики, яка була складена інспектором ПЗВП ХВП ГУНП в Хмельницькій області від 11.08.2016 року ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, спиртні напої не вживає, з сусідами підтримує дружні стосунки, адміністративних правопорушень не вичиняє. З особами, які ведуть антигромадський спосіб життя не підтримує. На даний момент перебуває зі своєю матір'ю у конфліктних відносинах.

Відповідно до повідомлення Південно-західного відділення поліції Хмельницького відділу поліції № 9170 від 15.08.2016 року ОСОБА_1, 1985 року народження, до адміністративної відповідальності не притягувалася.

Згідно відповіді Хмельницького обласного наркологічного диспансеру №419 від 11.03.2016 року ОСОБА_1, 1985 року народження на обліку у вказаному диспансері не перебуває.

Також встановлено, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштована (працює в ПАТ «Готель «Поділля» прибиральницею) та на даний час перебуває на лікарняному у зв'язку пологами.

Згідно проголошеного принципу 6 Декларації про права дитини від 20.11.1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости на піклуванні і під відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.162 СК України дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам. Частиною 3 ст.163 СК України визначено, що суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Як встановлено з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; працює, має у власності житло, на обліках у психіатричній лікарні та наркологічному закладі не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної та кримінальної відповідності не притягувалася.

Відповідачем у справі не доведено виключних обставин, передбачених положеннями ст..162, 163 СК України, приписами Декларації про права дитини, які б доводили необхідність розлучення дитини з матір'ю та неможливість повернення останньої до позивача.

Посилання відповідача на те, що позивач постійно б'є малолітню, принижує її належними та допустимими доказами суду не підтверджені. До того ж суд звертає свою увагу на те, що згідно пояснень відповідача їй відомо про факти неналежного поводження позивача стосовно малолітньої ОСОБА_6, побоїв її, нанесення тілесних ушкоджень фактично з самого народження. Разом з цим, як пояснила остання, з приводу таких обставин ні до поліції, ні до будь-яких соціальних служб вона не зверталася; своїм правом на захист прав та законних інтересів онуки, відповідно до глави 21 СК України, остання не скористалася. За таких обставин, а також зважаючи на те, що позивач ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності з приводу неналежного виконання своїх батьківських обов'язків, вчинення насилля у сім'ї, спричинення тілесних ушкоджень свої доньці не притягувалася, доводи останньої що залишення дитини разом з матір'ю створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я дитині суд до уваги не приймає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та піддягає задоволенню.

Керуючись положеннями Декларації про права дитини, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 7, 151, 160, 162, 171 СК України, 10, 60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Відібрати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у її бабусі ОСОБА_3 та передати матері ОСОБА_1.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий витрати по сплаті судового збору у сумі 551,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: