Ухвала суду № 61548803, 26.09.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17808/16-ц

Н.п. 2/522/7817/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

26вересня 2016 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 278897,72 гривень.

Також від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що оскільки відповідач уникає відшкодування на користь позивача є підстави вважати, що єдиним дієвим засобом відновлення свого порушеного права є стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої з вини відповідача шляхом затоплення квартири. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Загальна сума матеріальної шкоди згідно наведених у позовній заяві та доданих до неї Висновків судового експерта становить 178897,72 грн.

Сума завданої позивачу моральної шкоди, яку він вимагає на його думку оцінюється позивачем в 100000 гривень.

Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, приєднаної до матеріалів справи вартість квартири, з якої було завдано шкоду позивачу та його майну станом на 2012 рік складала 77622 грн., в той час коли заявлена сума матеріальної та моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідачки загалом складає 278897, 72 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до розяснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернула з такою заявою позовним вимогам.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1, розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Копію даної ухвали для виконання направити уповноваженому Державному реєстратору прав на нерухоме майно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу суду може бути оскаржено, про що протягом пяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя

26.09.2016