Рішення № 61541321, 26.09.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

20.09.2016 Справа № 927/627/16

За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000,

в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України,

вул. Ш. Руставелі, 9-а, м. Київ, 01601

в особі позивача Державного підприємства "Остерське лісове господарство",

вул. Першого травня, 8, м. Остер, 17044

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 16948, 58 грн.

суддя Демидова М.О.

Представники сторін :

від заявника: Дємєнтьєва М.М., посвідчення №037095 від 22.12.2015;

від позивача: Кузьменко А.В. довіреність від 04.01.2016;

від відповідача: не прибув.

в с т а н о в и в:

Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України в особі позивача - Державного підприємства "Остерське лісове господарство" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16948 грн. 58 коп. заборгованості за укладеним сторонами договором купівлі-продажу необробленої деревини №214-А від 11.09.2015.

Строк розгляду спору продовжувався, розгляд справи неодноразово відкладався внаслідок невиконання відповідачем вимог ухвал господарського суду та необхідності витребування від заявника та позивача нових доказів у справі.

У судове засідання 20.09.2016 прибули прокурор та повноважний представник позивача у справі.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі судового розгляду справи прокурором та представником позивача подано письмові заяви про уточнення п.2 прохальної частини позовної заяви, у яких викладено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену деревину в сумі 13107 грн. 35 коп. та заборгованість за надані послуги з навантаження і вивезення лісопродукції в сумі 3841 грн. 23 коп., що разом складає16948 грн. 58 коп.

До заяви позивача додано детальний розрахунок заборгованості за відпущену лісопродукцію за Договором купівлі-продажу необробленої деревини від 11.09.2015 №214-а станом на 06.09.2016.

Крім того, прокурором та представником позивача надані суду письмові пояснення щодо суті спору.

Відповідачем відзив на позовну заяву та інші витребувані ухвалами господарського суду докази не надані, внаслідок чого справа на підстав положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Державним підприємством «Остерське лісове господарство» як Продавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 як Покупцем за результатами проведення аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі IV кварталу 2015 року (далі за текстом - товар), що відбувся 09.09.2015, укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 214-А від 11.09.2015 (далі за текстом - договір).

Відповідно до умов пункту 1.2 договору відповідачем як Покупцем товар купується для власної переробки. Право власності на майно переходить до Покупця з моменту повної оплати Продавцю вартості купленого на аукціоні товару згідно виставленого рахунку та підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі товару (пункт 1.3 договору).

Асортимент товару - пиловник тополя - 290,00 м. куб. лот О52 (пункт 3.1 договору).

Загальна сума договору - 97550 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ (пункт 4.3 договору).

Умовами пункту 5.1 договору поставка товару здійснюється згідно щомісячного подекадного графіку поставок на умовах франко-верхній склад продавця (додаток № 1 до договору).

Відповідно до умов пункту 7.1 договору платіж (передплата 100% вартості товару) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця за кожну партію товару згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження лісопродукції.

Відповідачем на розрахунковий рахунок позивача у справі перераховано передплату за товар у розмірі 20000 грн. 00 коп., що підтверджено витягом з банківського рахунку позивача (а.с. 123).

Як зазначає прокурор, на виконання умов договору протягом січня - лютого позивачем відповідачеві відпущено 116,7 куб. м лісо продукції на загальну суму 42107 грн. 35 коп.

В обґрунтування доводів про поставку товару заявник та позивач посилаються на такі обставини та товарно-транспортні накладні:

- від 11.01.2016 на відпуск 24,189 куб. м деревини на суму 7927 грн. 72 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_4 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 21.01.2016 на відпуск 24,178 куб. м деревини на суму 10157 грн. 58 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_5 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 26.01.2016 на відпуск 22,086 куб. м деревини на суму 7910 грн. 27 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 27.01.2016 на відпуск 22,453 куб. м деревини на суму 8395 грн. 33 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 08.02.2016 на відпуск 20,794 куб. м деревини на суму 7716 грн. 43 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4).

До матеріалів справи заявником та позивачем надані зазначені вище товарно-транспортні накладні.

Судом встановлено, що у товарно - транспортній накладній від 11.01.2016 на відпуск 24,189 куб. м деревини на суму 7927 грн. 72 коп., у якій зазначено, що товар прийнято водієм ОСОБА_4 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4.

Доручення від 11.01.2016 № 4 на одержання деревини, видане водію ОСОБА_4, заявником та позивачем суду не надане, проте його наявність не спростована відповідачем у справі під час судового розгляду справи.

Наявна у справі товарно-транспортна накладна від 21.01.2016 на відпуск 24,178 куб. м деревини на суму 10157 грн. 58 коп. містить підпис водія ОСОБА_5 з посиланням на доручення відповідача від 11.01.2016 № 4, проте також без надання вказаного доручення.

25.01.2016 відповідачем на розрахунковий рахунок позивача у справі перераховано грошові кошти у розмірі 4000 грн. 00 коп., що підтверджено наявним у справі витягом з банківського рахунку позивача.

Після цього 26.01.2016 за товарно-транспортною накладною на відпуск 22,086 куб. м деревини на суму 7910 грн. 27 коп. обумовлений договором товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4, що останнім не спростовано.

Також не спростовано відповідачем під час судового розгляду справи здійснені позивачем поставки за товарно-транспортними накладними від 27.01.2016 на відпуск 22,453 куб. м деревини на суму 8395 грн. 33 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4) та від 08.02.2016 на відпуск 20,794 куб. м деревини на суму 7716 грн. 43 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4).

22.02.2016 відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товару розмірі 5000 грн. 00 коп., що підтверджено наявним у справі витягом з банківського рахунку позивача.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за поставлений товар склав 13107 грн. 35 коп.

Крім суми заборгованості за поставлений товар прокурором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за надані послуги з навантаження і вивезення товару у загальному розмірі 3841 грн. 23 коп. відповідно до наданих до справи актів здачі-прийняття робіт.

Як встановлено судом, відповідно до умов пункту 5.3 договору навантаження на транспорт покупця трактором МТЗ складає 35 грн. 00 коп. за 1 куб. м з ПДВ, навантаження та вивезення маніпулятором на відстань до 7 км складає 70 грн. за 1 куб. м з ПДВ.

Заявник в обгрунтування позовних вимог у частині вартості послуг з навантаження/розвантаження товару послався на доповнення № 2 від 22.01.2016 до договору (а.с. 44). Судом встановлено, що вказане доповнення відповідачем не підписане.

До матеріалів справи заявником надано Акт надання послуг № 4-ОЛ від 21.01.2016 на суму 1902 грн. 46 коп., № 5-ОЛ від 26.01.2016 на суму 1987 грн. 74 коп., № 7-ОЛ від 27.01.2016 на суму 2020 грн. 59 коп., № 1-ОЛ від 08.02.2016 на суму 1871 грн. 46 коп.

Вказані Акти відповідачем не підписані, належних та допустимих доказів їх вручення або надсилання відповідачеві заявником та позивачем під час судового розгляду справи не надано.

Разом з цим вимога щодо сплати вартості послуг з навантаження та розвантаження товару заявлена позивачем у письмовій претензії від 15.04.2016 № 745, надісланій на адресу відповідача у справі.

Вартість послуг з навантаження товару відповідачем сплачена не була.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що обумовлений договором товар поставлений позивачем відповідачеві за такими накладними:

- від 11.01.2016 на відпуск 24,189 куб. м деревини на суму 7927 грн. 72 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_4 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 21.01.2016 на відпуск 24,178 куб. м деревини на суму 10157 грн. 58 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_5 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 26.01.2016 на відпуск 22,086 куб. м деревини на суму 7910 грн. 27 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 27.01.2016 на відпуск 22,453 куб. м деревини на суму 8395 грн. 33 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4);

- від 08.02.2016 на відпуск 20,794 куб. м деревини на суму 7716 грн. 43 коп. (товар прийнято водієм ОСОБА_6 за дорученням відповідача від 11.01.2016 № 4).

25.01.2016 відповідачем на розрахунковий рахунок позивача у справі перераховано грошові кошти у розмірі 4000 грн. 00 коп., що підтверджено наявним у справі витягом з банківського рахунку позивача.

22.02.2016 відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товару розмірі 5000 грн. 00 коп., що підтверджено наявним у справі витягом з банківського рахунку позивача.

Здійснені поставки товару відповідачем під час судового розгляду справи не спростовані.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за поставлений товар склав 13107 грн. 35 коп.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги у частині вимог про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 13107 грн. 35 коп. підлягають задоволенню у з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору у цій частині згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім суми заборгованості за поставлений товар прокурором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача плату за надані послуги з навантаження і вивезення товару у загальному розмірі 3841 грн. 23 коп. відповідно до наданих до справи актів здачі-прийняття робіт.

Як встановлено судом, відповідно до умов пункту 5.3 договору навантаження на транспорт покупця трактором МТЗ складає 35 грн. 00 коп. за 1 куб. м з ПДВ, навантаження та вивезення маніпулятором на відстань до 7 км складає 70 грн. за 1 куб. м з ПДВ.

Як встановлено судом, відповідно до умов пункту 5.3 договору навантаження на транспорт покупця трактором МТЗ складає 35 грн. 00 коп. за 1 куб. м з ПДВ, навантаження та вивезення маніпулятором на відстань до 7 км складає 90 грн. за 1 куб. м з ПДВ.

Заявник в обгрунтування позовних вимог у частині вартості послуг з навантаження/розвантаження товару послався на доповнення № 2 від 22.01.2016 до договору (а.с. 44). Судом встановлено, що вказане доповнення відповідачем не підписане.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом або не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як свідчать матеріали справи, у встановленому законом порядку договір щодо вартості послуг навантаження/розвантаження товару сторонами у справі не змінювався.

При цьому до матеріалів справи заявником надано Акт надання послуг № 4-ОЛ від 21.01.2016 на суму 1902 грн. 46 коп., № 5-ОЛ від 26.01.2016 на суму 1987 грн. 74 коп., № 7-ОЛ від 27.01.2016 на суму 2020 грн. 59 коп., № 1-ОЛ від 08.02.2016 на суму 1871 грн. 46 коп.

Як зазначено у актах та визначено у позовній заяві прокурором, вартість послуг з навантаження/розвантаження товару визначена прокурором та позивачем виходячи з ціни, не узгодженої із відповідачем у справі, встановленої угодою, не підписаною відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3841 грн. 23 коп. вартості послуг з навантаження товару є необгрунтованими і у їх задоволенні слід відмовити з покладенням у цій частині судових витрат у справі на заявника на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь Державного підприємства «Остерське лісове господарство», вулиця 1 Травня, будинок 8, м. Остер, Чернігівська область, 17044, код 00993544, заборгованість у розмірі 13107 грн. 35 коп., судовий збір у розмірі 1065 грн. 69 коп. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 20.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 26.09.2016.

Суддя М.О. Демидова