Рішення № 61541131, 20.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/13739/16За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 518,96 грн.

Суддя В.О. Демидов

Представники сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

встановив :

27.07.2016 Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» страхового відшкодування у розмірі 17 518,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору страхування наземного транспорту №206-00013-15 від 21.04.2015 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП), що підтверджується постановою суду, була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього шкоду у розмірі 17 518,96 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2016 порушено провадження у справі № 910/13739/16 та вказану справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2016.

11.08.2016 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ № 7/2-28/21274 від 09.08.2016 щодо інформації відповідно до страхового полісу № АЕ/3106573.

25.08.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, документів на підтвердження оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності не надав, та не застосував коефіцієнт зносу при розрахунку розміру страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.08.2016, у зв'язку із неявкою представника позивача, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 13.09.2016.

В судовому засіданні 13.09.2016 на підставі положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.09.2016.

20.09.2016 позивач через загальний відділ діловодства суду подав письмові пояснення по суті справи.

Представники сторін в судове засідання 20.09.2016 не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 20.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

21.04.2015 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту №206-00013-15 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.

Строк дії договору страхування - з 22.04.2015 до 21.04.2016 (п. 13.2 договору).

02.11.2015 о 13 год. 30 хв. на перехресті вул. В.Піка та вуд. Черкаська в м. Києві, водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2, під час руху заднім ходом не забезпечив безпеки маневру, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

В результаті ДТП автомобіль «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 82090552, виданою інспектором 10 роти 2 батальйону УПС МВС у м. Києві.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2015 у справі №761/37950/15-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушенням водієм ОСОБА_3 п. п. 10.9, 10.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в результаті чого останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

В матеріалах справи міститься заява від 03.11.2015 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (добровільне страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до якої страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталась 02.11.2015, та просив виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до рахунку на оплату №00473/00000366 від 19.01.2016, виставленого ТОВ «Ніко Центр Київ», відновлювальний ремонт пошкодження транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1, склав 17 518,96 грн.

Відповідно до страхового акту №17674/206 від 26.02.2016 позивачем узгоджена сума страхового відшкодування на відновлювальний ремонт транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі 17 518,96 грн.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до страхового акту №17674/206 від 26.02.2016 та заяви страховика від 25.02.2016 про виплату страхового відшкодування через систему «Аваль-Експрес», останньому була здійснена виплата страхового відшкодування в розмірі 17 518,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5130 від 10.03.2016 та відомістю №1474 від 10.03.2016.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» грошові кошти у розмірі 17 518,96 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України. Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 14.05.2013 у справі № 5011-50/17049-2012, від 30.07.2013 р. у справі № 910/3655/13 та від 27.01.2014 у справі № 910/3023/13, та постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/7163/14.

Таким чином суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що позивач всупереч нормам чинного законодавства не долучив до позовної заяви документи, які б підтверджували оцінку шкоди, завданої власнику автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1, становить 17 518,96 грн., що вбачається зі страхового акту №17674/206 від 26.02.2016, у якому позивачем узгоджена сума страхового відшкодування в розмірі 17 518,96 грн., та рахунку на оплату №00473/00000366 від 19.01.2016, виставленого ТОВ «Ніко Центр Київ».

Вказана сума відновлювального ремонту автомобіля марки «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1, у розмірі 17 518,96 грн. була виплачена позивачем через систему «Аваль-Експрес», що підтверджується платіжним дорученням №5130 від 10.03.2016 та відомістю №1474 від 10.03.2016, на підставі заяви страхувальника від 03.11.2015 про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

При цьому, відповідно до умов п. 8 договору страхування, амортизаційний знос при здійсненні виплати страхового відшкодування не вираховується.

Вина особи ОСОБА_3, який керував автомобілем «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2, встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.12.2015 у справі №761/37950/15-п.

Таким чином, на підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/3106573, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Полісом № АЕ/3106573 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 1000 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 16 518,96 грн. (17 518,96 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 1000 грн (франшиза)). В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року №15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм позивач може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України №23/279 від 28.08.2012 р., №910/17223/13 від 04.11.2014 р. та інших.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код 32638319) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Індіго» (01011, м. Київ, вул. Немировича-Данченка, буд. 1, код 33831166) страхове відшкодування у розмірі 16 518 (шістнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 96 коп. та 1 299 (одну тисячу двісті дев'яносто дев'ять) грн. 34 коп. - судового збору. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту рішення 26.09.2016.

Суддя В.О.Демидов