Ухвала суду № 61536531, 21.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/726/16

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника позивача Гурова В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року по справі за позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство"Каро" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2016 року приватне підприємство «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про зобов'язання скласти та надати акт або довідку про результати проведення документальної планової виїзної перевірки позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржувані дії відповідача є протиправними, оскільки до перевірки позивачем були надані всі документи, що стосувались предмету перевірки, крім того перевірку було проведено, а відтак відповідач зобов'язаний був скласти акт або довідку за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року позов задоволено. Зобов'язано Головне управління ДФС у Миколаївській області скласти та надати приватному підприємству Виробничо-комерційне підприємство "Каро" акт або довідку за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства Виробничо-комерційне підприємство "Каро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 р.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 15 березня 2016 року співробітники ГУ ДФС у Миколаївській області відповідно до наказу № 129 від 04.03.2016 р. розпочали документальну планову виїзну перевірку ПП «Виробничо-комерційне підприємство «Каро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2015 р.

Згідно п. 2 наказу ГУ ДФС у Миколаївській області № 129 від 04.03.2016 р. тривалість перевірки складає 10 робочих днів, відповідно останній робочий день перевірки 28.03.2016 р.

25 березня 2016 року ГУ ДФС у Миколаївській області винесено наказ № 182, у відповідності з яким перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «ВКП «Каро» з 28.03.2016 р. до дати усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

Перенесення терміну проведення перевірки відповідач обґрунтував тим, що позивач передав оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансову та статистичну звітність до господарського суду Миколаївської області на виконання ухвали від 02.03.2016 р. по справі № 915/1729/15.

Досліджуючи правову природу спірних правовідносин, а саме підстави для не складання співробітниками ДПІ акту або довідки за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства Виробничо-комерційне підприємство "Каро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р. судова колегія вважає зазначити наступне.

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПК України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів Для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно п. 85.9 ст. 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Пунктом 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС №22 від 31.07.2014 р. конкретизовано порядок перенесення термінів проведення перевірки та зазначено, що у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

З огляду на вищезазначені норми, податковий орган може перенести термін проведення перевірки, у зв'язку з вилученням правоохоронними та іншими органами документів необхідних для її проведення.

Однак, як вбачається з матеріалів, позивачем були надані співробітникам відповідача у повному обсязі всі документи, що належали до предмету перевірки або були пов'язані з предметом перевірки.

Про надання документів для проведення перевірки позивачем, у відповідності до п.85.7 ст. 85 ПК України, складено описи наданих документів ПП ВКП «Каро» для проведення планової виїзної перевірки та акти приймання - передачі від 16.03.2016 p., 17.03.2016 p., 18.03.2016 p., 21.03.2016 p. - 24.03.2016 p., які з боку відповідача підписані головним державним ревізором інспектором відділу перевірок окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Миколаївській області Бондаренко JI.B. (арк.с.17-21).

Із змісту вказаних описів та актів приймання - передачі вбачається, що передані для проведення перевірки документи повернуто позивачу співробітником відповідача після опрацювання та проведення перевірки: 22.03.2016 р. - первинні бухгалтерські документи, меморіальні ордери, оборотні відомості за 2013 - 2015 роки, договори оренди землі; 25.03.2016 р. - книга обліку основних засобів з 2011 по 2015 p.p.; 28.03.2016 р. - накази, книги нарахування заробітної плати за 2008 - 2016 p.p., штатний розпис, ліміт каси, звіти по ЄСВ за 2013 - 2015 p., план рахунків, накази про облікову політику на 2013 - 2015 p.p., господарські договори, декларації з податку на додану вартість за період з січня 2013 року по грудень 2015 року, звіти про фінансові результати, податкові декларації по фіксованому сільськогосподарському податку та єдиному податку за 2013 - 2015 p.p., податкові розрахунки 1 - ДФ за 2013 - 2015 p.p., державне статистичне спостереження № 29- сг, державне статистичне спостереження форми 50-сг за 2013-2015 p., книги обліку по рахунку 377 та рахунку 361 за 2013 - 2015 роки ).

Після опрацювання співробітником відповідача документів, позивач 18.03.2016p., 24.03.2016 р. та 28.03.2016 р. направив деякі бухгалтерські документи до Господарського суду Миколаївської області на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2016 р. по справі №915/1729/15.

При цьому під час розгляду справи у суді було встановлено, що первинні бухгалтерські документи не були вилучені у підприємства в порядку п.85.9 ст.85 ПК України, оскільки всі документи були надані перевіряючи для перевірки, і лише після їх опрацювання ДПІ, вони були направлені до Господарського суду Миколаївської області.

З огляду на викладене, направлення документів до суду ніяким чином не перешкодило проведенню перевірки, а перевірку було фактично проведено.

Факт отримання відповідачем всіх документів, що стосувалися предмета перевірки підтверджується також тим, що відповідач не складав акт про відмову платника податків надати копії документів (п. 85.6 ст. 85 ПК України).

Відповідач також не складав акт про неможливість подальшого проведення перевірки у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням документів або вилученням документів правоохоронними та іншими органами, який мав скласти у зазначених випадках у відповідності до п. 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Із змісту наказу ГУ ДФС у Миколаївській області про перенесення термінів проведення перевірки від 25.03.2016 р. за № 182 також вбачається, що він виносився не на підставі акту про неможливість подальшого проведення перевірки, що є порушенням п. 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків та свідчить про те що перевірку фактично було проведено.

Приписами п. 85.9 ст. 85 ПК України, п. 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків визначено виключний перелік підстав для перенесення терміну проведення перевірки: втрата, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами.

Позивач не втрачав, не пошкоджував, не знищував документів і документи в нього не вилучалися правоохоронними та іншими органами, а були добровільно надані до суду для проведення експертизи по справі після повернення їх відповідачем.

Таким чином, апелянт отримав всі документи, які стосувалися предмету перевірки та провів документальну планову виїзну перевірку ПП «ВКП «Каро», в зв'язку з чим зобов'язаний у відповідності з п. 86.3 ст. 86 ПК України скласти довідку за результатом проведення перевірки.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в ході розгляду справи апелянт, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність перенесення терміну проведення перевірки позивача, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.09.2016 року

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик