Ухвала суду № 61536530, 21.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 522/2989/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Нікітіна С.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю апелянта ОСОБА_1

представника апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 08.07.2016 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.02.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та просить визнати протиправними дії щодо зменшення розміру пенсії згідно проколу від 17.09.2014 року, стягнути суму недоплаченої пенсії на підставі протоколу від 17.09.2014 року.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 08.07.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що судом порушено норми процесуального права. На думку апелянта, судом порушено вимоги ст. 99, 100 КАС України, що є підставою для скасування ухвали про залишення позовної заяви без розгляду та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2016 року позивачка звернулась до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо перерахунку їй пенсії, згідно рішення (протоколу) від 17.09.2014 року.

Залишаючи позовні вимоги без розгляду, судом першої інстанції зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом без поважних причин, оскільки починаючи з жовтня 2014 року апелянту було відомо про існування (протоколу) управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 17.09.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка у 2011 році звернулась з позовом до суду щодо перерахунку її пенсії, постановою Приморського районного суду м.Одеси від 19.06.2011 по справі №2а-1522/3252/11 позов ОСОБА_1 було задоволено. Зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 04.05.2011р. із застосуванням показника середнього заробітку за 2010 рік. Постанову було звернуто до негайного виконання в повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014 р. постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.06.2011 р. скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014 р. по справі №2а-1522/3252/11, розпорядженням від 15.09.2014 р. управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, оскільки з 31.03.2014 р. по 30.09.2014 р. утворилась переплата пенсії в розмірі 9 266,51 грн. Зазначені обставини спонукали управління звернулось 23.10.2014 р. до Приморського районного суду м.Одеси з цивільним позовом про стягнення надміру виплачених сум пенсій до ОСОБА_1 (справа №522/19986/14ц).

З матеріалів справи встановлено, що про оскаржуване рішення (протокол) управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси апелянту стало відомо в жовтні 2014 року, зазначене не заперечується апелянтом в апеляційній скарзі та не заперечувалось під час розгляду справи в судовому засіданні.

Зазначені обставини також підтверджуються наявними у справі численними зверненнями ОСОБА_1 до Пенсійного фонду з листами про протиправність дій з приводу протиправності перерахунку її пенсії в бік зменшення (арк. спр.89-94).

В заяві від 25.03.2015р., направленої до УПФУ Приморського району м.Одеси, ОСОБА_1 зазначила власноручно, що 12.03.2015р. вона отримала ксерокопію розпорядження №143500 від 13.01.2015р. про перерахунок її пенсії (арк.спр.97)

Інститут строків позовної давності в адміністративному процесі має дуже важливе значення, оскільки він сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах (якби не було б строків, стан юридичної невизначеності зберігався би протягом необмеженого часу), а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов?язків, тому що пропущення строку може мати негативні наслідки для того, хто його пропустив.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Предметом позову по цій справі є визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо здійснення індивідуального перерахунок пенсії ОСОБА_1.

При цьому посилання позивача на те, що вона не знала про існування протоколу від 17.09.2014 р., який на її думку був підставою для зменшення пенсії, судовою колегією не приймаються, оскільки розмір пенсії ОСОБА_1 був встановлений розпорядженням від 15.09.2014р., який апелянт, з її слів, отримала 12.03.2015р., а протоколом від 17.09.2014 року було визначено іншу суму, а саме суму пенсії, виплаченої до проведення перерахунку пенсії на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014р. в розмірі 4008,28 грн. та після проведення відповідного перерахунку в розмірі щомісячно 2472,12 грн., а різниця в розмірі щомісячно 1536,16 грн. відноситься до суми переплати в загальному розмірі 9266,51 грн.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не зайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску.

Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Оскільки під час розгляду справи у суді було встановлено, що позивачка починаючи з жовтня 2010 року знала про перерахунок її пенсії, здійснений на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2014 р., починаючи з 23.10.2014 р. була відповідачем та позивачем по зустрічному позову у цивільній справі №522/19986/14ц, яка розглядалась Приморським районним судом м.Одеси про стягнення надміру виплачених сум пенсії, була ознайомлена з матеріалами справи та з документами, які стали підставою для перерахунку пенсії, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду без поважних причин обгрунтованими, оскільки шестимісячний термін звернення до суду для позивачки сплинув 16.04.2015р, т. я. вона дізналася про порушення своїх прав у жовтні 2014 року, а позов подано лише 18.02.2016 року.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та винесено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 99,100, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м.Одеси від 08.07.2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.09.2016 р.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик