Ухвала суду № 61536509, 22.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа № 815/834/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Димерлія О.О.судді -Єщенко О.В. при секретарі - Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування картки відмови, визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив:

-? визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої позивачем за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

-? скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.11.2015 року №500060001/2015/00415,

-? визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 26.11.2015 року №500060001/2015/610215/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено йому в розмитненні товару за ціною договору, без врахування документів, які підтверджували заявлену митну вартість товарів. Позивач посилався на те, що ним було подано до митного органу всі необхідні документи, які підтверджують числове визначення митної вартості товарів, однак, незважаючи на зазначене, відповідачем було прийнято карту відмови у прийнятті митної декларації та рішення про корегування митної вартості від 26.11.2015 року, які на думку позивача є протиправними та необґрунтованими.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів та перевірки документів поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів були встановлені розбіжності в поданих документах та відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідач зазначив, що дані ЄАІС свідчать про здійснення розмитнення подібних товарів за значно вищою ціною, ніж заявлена позивачем, у зв'язку з чим і були прийняті оскаржувана картка відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини справи.

01.06.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Компанією «SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO. LTD» (КНР) був укладений зовнішньоекономічний договір № NVP-STG, за яким Компанія «SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO. LTD» (КНР) зобов'язалася передати, а фізична особа-підприємець ОСОБА_4 прийняти та оплатити товар (вантажні та легкові шини), вказаний у Комерційному Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору (а.с. 12-14).

Відповідно до п 3.2, 3.3 зазначеного договору ціна товару по кожній поставці вказується в Комерційному Інвойсі, ціна товару зазначена на умовах CFR (Odessa) «Инкотермс 2010».

На виконання умов укладеного контракту Компанією «SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO. LTD» (КНР) було поставлено позивачу товар, зазначений в Комерційному інвойсі №SP150918/563-2 від 08.10.2015 року, а саме - шини пневматичні в кількості 244 штуки, загальна вартість товару - 28997,40 доларів США, умови поставки CFR (Odessa) (а.с. 18).

З метою здійснення митного оформлення поставленого товару фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 26.11.2015 року було подано до Одеської митниці ДФС електронну митну декларацію № 500060001/2015/021227, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною договору № NVP-STG від 01.06.2015 року, а також зовнішньоекономічний договір № NVP-STG від 01.06.2015 року, Комерційний Інвойс №SP150918/563-2 від 08.10.2015 року, морський транспортний документ (морська накладна) QDSW020214 від 20.10.2015 року, міжнародна автомобільна накладна (CMR) №95 від 24.11.2015 року, коносамент QDSW020214 від 12.10.2015 року, банківські платіжні документи від 30.10.2015 року та 06.11.2015 року, прайс лист виробника товару б/н від 01.10.2015 року, розрахунок ціни SP150918/563-2 від 08.10.2015 року, пакувальний лист б/н від 08.10.2015 року, рахунок-проформа SP150918/563-2 від 08.10.2015 року, договір про надання послуг митного брокера №25-05 від 18.05.2015 року, сертифікат відповідності UA1.066.0096947-15 від 23.11.2015 року, інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 12.10.2015 року, сертифікат про походження товару №15С2702М8793/00232 від 09.10.2015 року, вагова довідка б/н від 24.11.2015 року, митна декларація країни відправлення №425820150581557961 від 08.10.2015 року, тощо (а.с. 12-18, 33-42).

За результатом розгляду вказаних документів митний орган повідомив декларанта про те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема:

-? митна декларація країни відправлення від 28.09.2015 року № 425820150581557961 не містить посилання на супроводжуючі документи, що унеможливлює ідентифікацію митної декларації з конкретною поставкою;

-? у МД вказано коносамент, який до митного оформлення не надавався;

-? оскільки продавець здійснював за свій рахунок перевезення товару, то згідно п. 2 ст. 53 МК документами, які підтверджують митну вартість товарів, є в тому числі, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які до митного оформлення не надавались;

-? в копії митної декларації країни відправлення зазначено тип малюнку ВS 28, однак в поданій до митного оформлення МД це зазначено як артикул товару.

Позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно з пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Як зазначає відповідач, та вказано в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, на зазначену вимогу митниці позивач надав лист ФОП ОСОБА_4 від 26.11.2015 року б/н, лист SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO. LTD від 26.11.2015 року б/н та лист ТОВ «Віздом-Сервіс» (декларант), в якому зазначено, що додаткові документи до митного оформлення надаватись не будуть.

26.11.2015 року Одеською митницею Державної фіскальної служби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610215/2, в якому зазначено, що у зв'язку із неможливістю застосувати попередні методи визначення митної вартості товару, в даному випадку застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00415 від 26.11.2015 року.

Не погоджуючись з діями митного органу щодо застосування іншого, ніж перший, методу визначення митної вартості товарів, а також з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_4, зважаючи на наступне.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, визначені у цій статті.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Митний орган здійснює контроль заявленої декларантом митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості та має повноваження на витребування додаткових документів у разі, якщо документи, надані для декларування товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Слід зазначити, що з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні позивача до Одеської митниці для митного оформлення товарів, позивачем був наданий пакет документів. В подальшому товариством на вимогу митниці було надано додаткові документи для здійснення перевірки митним органом визначеної позивачем митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за поданою позивачем електронною митною декларацією №500060001/2015/021227 від 26.11.2015 року в митному органі спрацювали профілі ризику програмного комплексу АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів.

Після проведення перевірки поданих позивачем документів митним органом були встановлені розбіжності в поданих документах, а також відсутність всіх необхідних відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Так, митний орган посилався на те, що в митній декларації країни відправлення від 28.09.2015 року відсутні посилання на супроводжуючі документи, що унеможливлює ідентифікацію митної декларації з конкретною поставкою.

Колегія суддів вважає вказані посилання митного органу не обґрунтованими з огляду на те, що в декларації країни відправлення від 28.09.2015 року містяться дані щодо постачальника товару, умов поставки, кількості місць, ваги, номеру контейнеру, найменування товару, його ціни, які співпадають з даними інвойсів, пакувального листа, коносаменту, тощо.

Таким чином, з наданої декларації країни відправлення від 28.09.2015 року вбачається, що товар, який ввозився на територію України був придбаний саме за договором закупки від 01.06.2015 року № NVP-STG.

Крім того, митний орган посилався на те, що у митній декларації вказано коносамент, який до митного оформлення не надавався

Як вбачається з матеріалів справи, на вказане зауваження митниці позивачем було надано пояснювальний лист від компанії SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO. LTD від 26.11.2015 року, в якому зазначено, що в експортній декларації № 425820150581557961 від 28.09.2015 року було помилково вказано номер коносаменту, а правильним потрібно вважати QDSW020214 (а.с. 85-86).

Відповідачем без будь-яких аргументів не було прийнято до уваги вказаний лист постачальника товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що пояснювальний лист від компанії SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO. LTD від 26.11.2015 року свідчить про допущення технічної помилки в експортній декларації, а номер коносамента відрізняється лише літерою «А». Інші дані, вказані у декларації щодо номеру контейнеру, кількості місць, ваги, не відрізняються.

Також митний орган посилався на те, що позивачем не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно укладеного між позивачем та компанією SHANDONG BAYI TYRE MANUFACTURE CO. LTD договору, базисними умовами поставки товару є CFR (Odessa).

Умовами поставки CFR Інкотермс передбачено, що продавець зобов'язаний оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в порт призначення. Продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до названого порту призначення.

Відповідно до ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, умовами поставки передбачено включення до ціни товару вартості його перевезення, страхування тощо, а тому вимога митного органу надати документів на підтвердження перевезення товару є необґрунтованою.

Крім іншого митний орган посилався на те, що в митній декларації країни відправлення зазначений тип малюнку ВS28, проте в поданій до митного оформлення митній декларації це зазначено як артикул товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зазначене не впливає на визначення митної вартості товару та на числові значення митної вартості.

З наведеного вище вбачається, що позивачем був наданий митному органу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України; відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Слід зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відмова митного органу в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору є неправомірною, оскільки надані позивачем документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять будь-яких розбіжностей, що є підставою для здійснення розмитнення цього товару за першим методом, зазначеним позивачем.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 26.11.2015 року №500060001/2015/610215/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2015/00415 від 26.11.2015 року є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 вересня 2016 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: О.О. Димерлій Суддя: О.В. Єщенко