Ухвала суду № 61536488, 21.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/365/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Науково-виробничого приватного підприємства "Архітектурно-реставраційне бюро" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив поновити Науково-виробничому приватному підприємству "Архітектурно-реставраційне бюро" строк на оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 121 від 11.01.2016 року; скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 121 від 11.01.2016 року відносно Науково - виробничого приватного підприємства «Архітектурно - реставраційне бюро».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11.01.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Осипенком Д.А. винесена постанова № 121 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Науково виробничого приватного підприємства «Архітектурно - реставраційне бюро», за вчинення порушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 124020,00 грн. Позивач вважає, що під час розгляду справи та винесення постанови були допущені порушення законодавства, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до відповідальності та невірного встановлення фактичних обставин, що призвели до винесення незаконної постанови та незаконного притягнення до відповідальності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції в ході розгляду справи не було в повному обсязі з`ясовано всі обставини, які мають значення для вирішення справи, надано неналежну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №3374 від 22.12.2015 року відповідач здійснив перевірку з достовірності наведених даних в декларації за адресою м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 74/24 (а.с. 44).

За результатами перевірки відповідач склав акт від 28.12.2005 року, в якому зазначив, що декларація «Про готовність об'єкта до експлуатації» не зареєстрована, приміщення за адресою м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 72/74 експлуатується як АТ «Райффайзен Банк Аваль» без вводу до експлуатації, чим забудовником Наукове - виробниче приватне підприємство «Архітектурно - реставраційне бюро» порушено п.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 45-47).

28.12.2015 року відповідач склав протокол стосовно Науково - виробничого приватного підприємства «Архітектурно - реставраційне бюро» про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.48-51).

В той же день, 28.12.2015 року, відповідач склав припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким надав позивачу термін до 28.01.2016 року усунути порушення вимог містобудівельного законодавства (а.с. 52-54).

За результатами розгляду протоколу 11.01.2016 року, відповідач прийняв постанову №121 про накладання штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 124020,00 грн. (а.с.55-58).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що позивач експлуатував зазначені приміщення без відповідної реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, а тому вважає, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) пункт 5 частини четвертої статті 41 виключено; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно до п.12 Порядку № 553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 13, п. 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Згідно до п. 9, п.10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня1995 року № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Судом першої інстанції встановлено, що в постанові, що оскаржується, відповідач в обґрунтування її прийняття зазначає, що 28 грудня 2015 року під час виїзду на місце за адресою: м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 72/74 приміщення експлуатувалось ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» без вводу його в експлуатацію, оскільки декларація «Про готовність об'єкту до експлуатації» на той час не була зареєстрована. На підтвердження даної обставини відповідач посилається на фото -фіксацію.

Однак, до суду, зазначену вище фото-фіксацію не надав, в матеріалах справи відсутнє будь-яке фото, що підтверджує експлуатацію приміщень, які не здані в експлуатацію позивачем.

Водночас в матеріалах справи міститься копія договору оренди від 14.01.2014 року, за умовами якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» як орендар, орендує частину приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 72/74. Відповідно до статті 10 цього Договору з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення орендар здійснює за свій рахунок внутрішні опоряджувальні роботи в три етапи для подальшого його власного використання (а.с. 83-96). Також відповідно до довідки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 22.03.2016 р. №Д2-2-0-0/22-82 базове відділення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 72/74 почало працювати з 12.02.2016 р. (а.с. 69).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що декларацію про готовність об`єкта до експлуатації департамент ДАБІ в Одеській області зареєстрував 10.02.2016р. (а.с. 71) позиція відповідача про експлуатацію приміщень без відповідної реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта не знайшла свого підтвердження в суді.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Науково-виробничого приватного підприємства "Архітектурно-реставраційне бюро" підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи, є доведеними та обгрунтованими.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 23.09.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик