Постанова № 61534508, 23.09.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2016 року Справа № 810/2646/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про зобовязання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:

визнати протиправним рішення відповідача, оформлене листом від 03.06.2016 № 29/Щ-297 щодо відмови здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням позивачу інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

зобов'язати відповідача здійснити виплату одноразової грошової допомоги позивачу в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду II групи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ, а у подальшому - в Національній поліції, був звільнений зі служби в Національній поліції через хворобу, оскільки згідно з висновком Медико-соціальної експертної комісії він втратив працездатність на 70% у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, йому встановлено ІІ групу інвалідності. Таким чином, позивач стверджував, що має право на одержання одноразової грошової допомоги, що передбачена законом, а відповідач протиправно відмовляє йому у виплаті цих коштів соціальної допомоги.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги на законних підставах, оскільки позивач втратив працездатність у зв'язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а Головне управління Національної поліції у Київській області є новоутвореним органом і не відповідає за зобов'язаннями органів внутрішніх справ, тому, тому правових підстав для виплати такої допомоги у відповідача немає.

Обидві сторони надали суду пояснення і звернулися до суду з клопотаннями про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів і доказів.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з березня 1997 року на різних посадах.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 06.11.2015 № 591 о/с (зі змінами внесеними наказом від 13.11.2015 № 619 о/с) підполковника поліції ОСОБА_1, інспектора відділу організації реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління ДАІ звільнено з посади згідно з пунктом 9 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06 листопада 2015 року в запас Збройних сил за пунктом 64 "з" (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).

24 листопада 2015 року наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 24.11.2015 № 11 о/с ОСОБА_1, який мав спеціальне звання підполковник міліції, на підставі пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" та наказу Головного управління від 13.11.2015 № 4 о/с, прийнято на службу в поліції в порядку переатестування на посаду інспектора з присвоєнням йому спеціального звання підполковник поліції, з 7 листопада 2015 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 20.01.2016 № 13 о/с (зі змінами внесеними наказом від 24.05.2016 № 229 о/с) ОСОБА_1, старшого інспектора Баришівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції звільнено зі служби в поліції (з постановкою на військовий облік) за п.п. 7, п. 1, статті 77 (через хворобу), 20 січня 2016 року.

Згідно з даними виписки з акта огляду Медико-соціальною експертною комісією від 25.04.2016 серії АВ № 0451397 позивачу було присвоєно 2 групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

На підставі довідки від 26.04.2016 серії АГ № 0002582 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках суд встановив, що рівень втрати професійної працездатності становить 70 %, причина втрати працездатності - захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У подальшому позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена законом, однак відповідач листом від 03.06.2016 № 29/Щ-297 відмовив позивачу у виплаті цієї допомоги, оскільки, думку відповідача, для її виплати немає правових підстав.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Головного управління Національної поліції в Київській області позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Абзацом третім пункту 15 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

Статтею 99 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено положення, є аналогічними положенням Закону України "Про міліцію", відповідно до яких розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги,а саме: в разі визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Таким чином, Держава послідовно реалізує політику щодо соціального захисту працівників органів внутрішніх справ, а в подальшому й працівників Національної поліції, шляхом виплати їм одноразової грошової допомоги у розмірах, визначених законом, в разі визначення їм інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ чи поліції.

Суд також зазначає, що державна влада в Україні здійснюється безперервно доки існує державний суверенітет. Зобов'язання, взяті на себе Державою перед громадянами України, не припиняються внаслідок перетворень в органах державної влади, а реалізуються тим державним органом, який на момент виконання цих зобов'язань реалізує владну компетенцію від імені Держави.

Твердження відповідача про те, що Національна поліція не несе відповідальності за зобов'язаннями органів внутрішніх справ (міліції), оскільки не є їх правонаступником, до уваги судом не приймаються, адже власної цивільної правосуб'єктності чи власних інтересів, відмінних від самої Держави, ці органи не мають і діють від імені Держави відповідно до визначеної законом компетенції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач не надав суду доказів понесення судових витрат, тому такі витрати стягненню на його користь з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене листом від 03.06.2016 № 29/Щ-297, про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням йому інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму (на день виплати), встановленого законом для працездатних осіб, як інваліду II групи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.