Рішення № 61532820, 02.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2016Справа №910/5721/16За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Бізнес-Франчайзинг»

Третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного балансу

підприємства

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Потапенко С.Ю., довіреність № б/н від 31.08.2016

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» (далі -позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Бізнес-Франчайзинг» (далі - відповідач), третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного балансу підприємства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2016 № 910/5721/16 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2016 № 910/5721/16 скасовано, матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду спору по суті.

13.06.2016р. третя особа подала через відділ діловодства суду клопотання про залучення до участі у справі третя особу - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 24.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.08.2016 р., залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у якості третьої особи.

15.08.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, , вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Суд відклав судовий розгляд справи, у зв'язку з відсутністю представників відповідача та третьої особи на 02.09.2016р.

16.08.2016р. третя особа подала через відділ діловодства суду пояснення по справі.

17.08.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

02.09.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.

02.09.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на таке.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2013р. Позивач уклав з ТОВ «Український Бізнес-Франчайзинг» (далі-Боржник) договір кредитної лінії № ВКЛ-2016489, із укладеними в подальшому додатковими договорами до нього (далі - Кредитний договір).

Відповідно до Кредитного договору Позивачем було надано Боржнику кредит у сумі 480 000 000,00 гривень.

Згідно Кредитного договору, кінцевий термін повернення Боржником заборгованості не пізніше 12.08.2016р.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним Кредитним договором, 28.02.2014р. між Боржником та Позивачем укладений Договір застави майнових прав № ВКЛ-2016489/S-3, відповідно до якого предметом застави є майнові права на грошові кошти в сумі: 52 000 000,00 доларів США, в тому числі які існують на дату укладення Кредитного договору та/або виникнуть у майбутньому у Заставодавця з:

- Договору купівлі-продажу №Ro16-E від 19.02.2014 та додаткових договорів до нього, укладених між компанією RONWAY TRAIDING LIMITED та Заставодавцем на загальну суму 28 000 000,00 доларів США.

- Договору купівлі-продажу №Bel 12-E від 19.02.2014 та додаткових договорів до нього, укладених між компанією Belevon Holdings Limited та Заставодавцем на загальну суму 24 000 000,00 доларів США.

Боржник не виконав свої зобов'язання перед Позивачем по сплаті суми кредиту, плати за користування кредитом та інших платежів передбачених укладеним між ними Кредитним договором.

Позивачу стало відомо, що Відповідач з 25.12.2015р. знаходиться в стані припинення, встановлений строк заявлення кредиторами своїх вимог до 01.03.2016р.

ПАТ «Дельта Банк», в межах визначеного чинним законодавством строку, звернулося до Боржника із заявою про визнання кредиторських вимог позивача в розмірі 456 680 457,37 грн., з подальшим повідомленням ПАТ «Дельта Банк» про результати розгляду заяви (вих.№18.5/980 від 22.02.2016р.). Матеріалами справи підтверджується надсилання вимоги позивача від 22.02.2016р., а саме копією опису вкладення у цінний лист від 22.02.2016р. та поштовою квитанцією від 22.02.2016р.

Проте, відповіді на вказану заяву чи відмову в її задоволенні Позивач не отримав.

Позивач зазначає, що за допомогою штрихового ідентифікатора через Інтернет ресурс Укрпошти було встановлено про не вручення цінного листа під час доставки 29.02.2016р.

Відповідно до ч. 5 ст. 105 ЦК України, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 6 ст. 105 ЦК України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 ЦК України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

На підставі ст.ст. 12, 35, 44, 45, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Постанови №150 від 02.03.2015 року Національного банку України прийняло «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2016р. розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, ст. 37, 38, 47-51 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.

Відповідно до поданої позовної заяви позивач проси суд включити кредиторську вимогу позивача до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «Український Бізнес-Франчайзинг».

Представник третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Оцінюючи подані позивачем докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1.1. Кредитного договору, з урахуванням Додаткового договору № 6 від 17.10.2014р., надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо «Транш», а у сукупності «Транші», на умовах, визначених у Договорі, в межах відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 480 000 000,00 грн., що змінюється відповідно до графіку, зміни максимального ліміту заборгованості.

Відповідно до п.2.8. Договору, у разі наявності простроченої заборгованості за Кредитом та несплачених процентів, неустойки (пені, штрафу) за його використання, погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в і наступній черговості:

- Прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- Прострочена заборгованість за Кредитом;

- Строкова заборгованість за нарахованими процентами;

- Строкова заборгованість за кредитом;

- Пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів;

- Штрафи;

в останню чергу відшкодовуються витрати Кредитора, пов'язані з пред'явленням вимоги за цим Договором і звернення стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за договорами, вказаними в п. 1.3. цього Договору, а також відшкодування збитків, завданих порушенням Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, у випадку прострочення строків слпати процентів, комісії, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених Договором, Позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником вимог п. 3.3. Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору, штраф у розмірі 1 % від ліміту заборгованості, визначеного п. 1.1. Договору, за кожний випадок порушення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором кредиту по нарахованим процентам та пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та відповідність умовам Кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 562 ЦК України, встановлено, що зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Згідно зі статтями 563, 565 ЦК України, обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними у гарантії документами. За відсутності хоча б однієї з цих умов відповідальність гаранта не настає.

Статтею 564 ЦК України встановлено, що гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

У відповідності до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги, що встановлений статтею 112 Цивільного кодексу України місячний строк на звернення до суду пропущений не був, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» про зобов'язання включити кредиторські вимоги у сумі 456 680 457,37 грн. до проміжного ліквідаційного балансу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Бізнес-Франчайзинг», в особі ліквідаційної комісії (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, група приміщень № 82 В літ А, офіс 11, код ЄДРПОУ 37119380) включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) у загальному розмірі 456 680 457 (чотириста п'ятдесят шість мільйонів шістсот вісімдесят тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 37 коп. як визнану.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Бізнес-Франчайзинг» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 49, група приміщень № 82 В літ А, офіс 11, код ЄДРПОУ 37119380) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено: 21.09.2016р. )

Суддя В.І. Мельник